WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Конкурентоспроможність підприємства - Реферат

Конкурентоспроможність підприємства - Реферат


Реферат на тему:
Конкурентоспроможність підприємства
У ринковій системі господарювання конкурентоспроможність як еконо-мічна категорія виступає ключовою, так як вона відображає економічні, науково-технічні, виробничі, організаційні, управлінські, маркетингові та ін-ші можливості підприємства. Ці можливості реалізуються в продукції та по-слугах, що конкурують з аналогами на внутрішньому та зовнішньому ринках.
У широкому розумінні конкурентоспроможність означає можливість вигравати в змаганнях за попит споживача.
Що стосується сфери економіки, то конкурентоспроможність - це наявність певних властивостей, що дають переваги для суб'єкта в еко-номічному змаганні.
Конкурентоспроможність - багатогранна економічна категорія, яка розглядається на різних рівнях, оскільки суб'єктами конкурентної боротьби можуть виступати різні об'єкти: продукція, підприємства, корпорації, галузі, окремі країни та їх групи.
М. Гельвеновський запропонував всю різноманітність конкурентних відносин, що виникають у сфері економіки, поділити на три рівні:
- мікрорівень (продукція, виробництва, підприємства);
- мезорівень (галузі, корпоративні об'єднання підприємств);
- макрорівень (країни та їх групи).
Така структура суб'єктів конкурентної боротьби дає можливість більш чітко та обґрунтовано вибрати підходи до аналізу та оцінки конкуренто-спроможності.
Але, на нашу думку, об'єднання конкурентоспроможності підприємства неправильні, так як мають суттєві відносини та різні підходи в дослідженні.
Вважаємо, що доцільно дотримуватись рівнів конкурентних відносин:
- мікрорівень (продукція);
- мінірівень (підприємства);
- мезорівень (галузі, корпоративні об'єднання підприємств);
- макрорівень (країни та їх групи).
Між рівнями існує тісний взаємозв'язок: кожний наступний базується на попередньому, крім того, він має свої власні елементи та особливості і є основою для вищого. Тому для системного розгляду поняття конкуренто-спроможності коротко розглянемо конкурентоспроможність на мікро- мезо- та макрорівнях.
Питання конкурентоспроможності продукції найбільш повно дослід-жено. У визначеннях (поняттях) конкурентоспроможності продукції є багато чого спільного. Конкурентоспроможність продукції - це складна (інтеграль-на) властивість, що характеризує привабливість продукції для споживача та прибутковість для виробника.
Конкурентоспроможність продукції - це сукупність якісних та вартіс-них характеристик продукції, що забезпечують задоволення конкретних по-треб споживачів. Конкурентоспроможною є та продукція, яка має комплекс споживчих та вартісних властивостей, що забезпечує їй комерційний успіх.
Виробництво та реалізація конкурентоспроможної продукції є узагаль-нюючим показником стійкості підприємства, його вмінням ефективно вико-ристовувати фінансовий, виробничий та трудовий потенціал. Також необ-хідно зазначити, що конкурентоспроможність продукції - це здатність продукції відповідати вимогам даного ринку в конкретний період часу.
Економічними об'єктами, що досліджуються на мезорівні, є виробничі системи та їх комбінації. Такими об'єктами можуть бути галузі, корпоративні та конгломеративні об'єднання підприємств.
Галузь конкурентоспроможна (має порівняльну перевагу), якщо про-дукція, яку вона виробляє, має більш низьку ціну відносно іншої продукції, що виробляється національною економікою, ніж та, що виробляється на світовому ринку. Тобто відносна ціна продукції національної нижче віднос-ної, запропонованої світовим ринком. Завдяки цьому розвиток міжнародного поділу праці призводить до певної спеціалізації країн на світовій арені залежно від конкурентоспроможності тієї чи іншої галузі.
Але досліджуючи конкурентоспроможність на мезорівні, потрібно враховувати такий фактор, як робота галузі як складової частини національ-ного господарства. Галузь може виконувати специфічні завдання (наприклад, для агропромислового комплексу - це забезпечення населення країни про-дуктами харчування). У даному випадку виникають протиріччя між зовніш-ньоекономічним аспектом конкурентоспроможності галузі та її значення в національній економіці. Тому при дослідженні конкурентоспроможності в даному випадку необхідно враховувати фактори соціального характеру, національної безпеки країни, державної політики та ін.
Конкурентоспроможність на мезорівні пропонується оцінювати, засто-совуючи наступні показники: продуктивність праці, капіталомісткість, науко-місткість, технічний рівень продукції, сукупність знань та наукових наробок, експортна орієнтація чи залежність галузі від імпорту та ін.
При розгляді конкурентоспроможності на рівні країн необхідно па-м'ятати про відсутність спільного підходу до вирішення цього питання. Багато спеціалістів визнають визначення дане Комісією при президенті США: "Конкурентоспроможність національної економіки - це можливість нації в умовах вільного та справедливого ринку виробляти товари та послуги, які відповідають вимогам світових ринків, одночасно зберігаючи чи збільшуючи реальні доходи своїх громадян".
Відповідність вимогам світових ринків означає здатність спроектувати, виробити та розподілити товари та послуги за ціною та якістю, що за-безпечують конкурентоспроможність на цих ринках. Головним фактором тут є величина вартості та застосування новітніх технологій. Якщо вартість висока чи зростає, вирішальним для збереження чи підвищення конку-рентоспроможності є застосування новітніх технологій, що збільшують продуктивність основних факторів виробництва.
Наступне питання - на скільки "вільні та справедливі" умови ринку. Якщо умови не справедливі, деякі країни можуть бути конкурентоспро-можними тоді, коли їхні внутрішні ринки закриті чи національні компанії отримують субсидії від держави.
Будь-яка країна може стимулювати конкурентоспроможність, здійсню-ючи політику обмежень та протекціонізму. І навпаки, країни, що мають потужний потенціал конкурентоспроможності, можуть виявитися неконку-рентоспроможними, якщо їх національним компаніям, що не отримують субсидій та не захищені політикою протекціонізму, доводиться конкурувати з тими компаніями, які отримують субсидії від урядів своїх держав.
Важливо враховувати реальні доходи населення. Якщо в країні, що суттєво нарощує експорт, реальні доходи населення падають, це може означати, що її громадяни субсидують національну конкурентоспроможність. Будь-яка країна може проводити політику скорочення реальної заробітної плати на внутрішньому ринку праці для покращання своїх позицій на світових ринках, але така практика не має нічого спільного зі справжньою конкурентоспроможністю.
Значний внесок у вивчення конкурентоспроможності країн зробив М.Портер. Він пропонує оригінальну концепцію так званого "національного ромба", що розкриває чотири властивості (детермінанта) країни, які фор-мують конкурентне середовище; стратегія підприємств, їх структура та суперництво; споріднені та підтримуючи галузі; параметрифакторів пара-метри попиту. Кожний детермінант впливає на всі інші. Детермінанти, знахо-дячись у взаємодії, створюють ефект цілісності, тобто підсилюють чи послаблюють потенційний рівень конкурентної переваги підприємств даної країни.
Найбільш важливим у його дослідженнях є висновок про кластерний підхід до організації конкурентоспроможних організаційних структур та стратегій на національному та галузевому рівнях. Взаємопов'язаний розподіл залежних одна від одної галузей, що забезпечує їх конкурентоспроможність, Портер називає "кластерами" (пучками): наприклад, виробництво та експлуатація комп'ютерної техніки. Автор показує існування кластерів галузей, що користуються загальними ресурсами, технологіями та інфраструктурою, які стимулюють інвестиції. Такі інтегровані структури як "кластери" розвинені в багатьох країнах, що підтверджує вагомість наукового узагальнення Портера.
Конкурентоспроможність країни - це її здатність в умовах вільної конкуренції виробляти товари та послуги, що задовольняють
Loading...

 
 

Цікаве