WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Завдання споживчого попиту в товарах широкого вжитку і його мотивація - Реферат

Завдання споживчого попиту в товарах широкого вжитку і його мотивація - Реферат

матеріально-побутових потреб і запитів, яке досягається за рахунок її праці" [20, с. 10]. До цього визначення зауважимо, що за рахунок праці не завжди задовольняються потреби (запити - це одна з форм вираження потреб). Крім того, поняття діяльності і праці - відмінні. Діяльність - більш широке поняття. Мотивація праці - це мотивація безпосередньо до здійснення процесу праці. Тому це визначенняпотребує уточнення. Крім того, стимулювання - це саме спонукання з боку стимулодавця.
Іншої думки дотримується Карлін М.І., який вважає, що "мотивація - це самоусвідомлення особистістю необхідності праці як засобу задоволення потреб" [21, с. 5]. Незважаючи на чіткість визначення, зауважимо, що воно надто розпливчасте. А праця - це лише засіб задоволення потреби у праці. Взагалі, засоби задоволення потреб людини - поняття іншого роду. Крім того, праця може бути за примусом і задовольняти потреби індивіда.
Поряд з поняттям мотивації до праці необхідно визначити суть мотивів. Це поняття треба розуміти як чинники, що збуджують окрему дію чи діяльність людини, задля чого вона здійснюється. До мотивів відносяться, зокрема, інстинкти, потреби, настанови, емоції, захоплення, ідеали. Так, емоції викликають закоханість людини, захоплення - зайняття відповідним видом спорту. Мотиви доцільно розуміти як поняття більш широке, що є першоосновою до мотивації.
Мотивація, як слід вважати, - це не процес застосування стимулів до людини, а очікуваний працюючою людиною до отримання результат дії (дій), робіт, операцій, комплексу операцій, що має здійснювати людина. Йдеться про те, що прямо чи опосередковано веде до задоволення потреб, причому потреб, як правило, первинних. Мотивація - поняття містке, комплексне, означає ті корисності, які людина повинна отримати в результаті своєї праці. Мотивація - це важіль самоспонукання, що визначає відношення людини до праці (зміст, місце праці, обсяг праці тощо), необхідний їй результат праці. До мотивацій, наприклад, відносяться:
- зняття голоду (зняття голоду здійснюється споживанням їжі виробничого і невиробничого походження, яке є процесом задоволення потреб харчування);
- підвищення кваліфікаційного рівня, набуття спеціальних знань;
- надбання грошових коштів (працюючи у виробництві);
- автоматизації побуту (за рахунок придбання засобів виробничого походження) тощо.
Мотивацію для людини необхідно розглядати як психологічне поняття, що означає природну, соціальну та іншого роду її власну (а не як зовнішній вплив) спонуку до окремої дії, комплексу дій, взагалі до праці з задоволення потреб або отримання для цього засобів, у тому числі обмінних. Такими спонуками є корисні продукти дій, які у кінцевому результаті призводять до задоволення первинних потреб людини.
Зауважимо, що мотивацію до праці розглянуто як поняття, яке стосується людини. Поняття мотивації може відноситися і до підприємства, але за своєю суттю воно - іншого роду, а стосунки, їх результат розглядаються, виходячи з задоволення потреб підприємства. Але знову ж таки задоволення потреб підприємств реалізується через працю людей. Крім того, усяка діяльність людини спрямована й на досягнення поступу у власних (сімейних) житлово-побутових умовах, матеріальних умовах життя, знаннях, змін (новизни) у відпочинку, професійного, морального, службового, фінансового тощо.
З урахуванням викладеного, як узагальнення, нами пропонується концепція мотивації людини до продуктивно-вигідної праці і разом з тим її гуманізації, полегшення тощо. Таку концепцію пропонується називати концепцією ресурсно-приватної мотивації до праці (а не мотивації праці, як це пишуть у тому числі згадані вище автори; мотивація праці - поняття бі-льш базове, що взагалі означає мотивацію праці поряд з мотивацією відпочинку, сімейних стосунків тощо). За цією концепцією сутністю мотивації до праці є прагнення людини як власника до збільшення фінансово-матеріальних ресурсів особистих та сім'ї, а то й родини, з метою отримання обмінних засобів і витратних у побуті засобів для підвищення чи перетво-рення власного, сімейного, родинного добробуту, укріплення здоров'я власного та членів сім'ї, а також отримання більше інших благ, створення свого капіталу (запасів) у різних формах тощо.
Людина розглядається як суб'єкт, що працює з метою надбання матеріальних цінностей, нематеріальних активів (прав, патентів, ноу-хау), інших корисностей, якими відповідно можуть бути обмінні засоби, безпосередньо об'єкти потреб, інформація, знання, лікування, відпочинок, допомога тощо. Відповідно до цієї концепції слід вважати наступне.
1. Процес задоволення потреб забезпечується об'єктами, зокрема виробничого походження, носії яких відповідають первинним потребам.
2. Об'єкти одних і тих же первинних потреб можуть відрізнятися за окремими ознаками, але в загальному - бути однорідними.
Промисловість випускає, як правило, значну кількість виробів, нерідко близьких за споживчими параметрами, а то й ідентичними. І кожна людина за своїм критерієм (смаком, звичаями, досвідом, порадами, рекомендаціями фахівців) вибирає і купує необхідний товар або їх кілька, набір (назвемо їх корисностями). Зазначимо, що поняття корисностей не рівнозначне поняттю споживчих уподобань. Останніми оперують у мікроекономічній теорії поведінки споживача. Ця теорія вивчає населення (споживача) як покупця товарів на ринку. Ми ж розглядаємо питання трудової мотивації людини відповідно до потреб у корисних речах самої людини, а не поглядів на людину як найманої робочої сили. Мотивація до праці кожної людини зумовлюється необхідністю надбання і накопичення життєвих ресурсів. У підприємця свої потреби в наймі робочої сили (виготовлення продукції, збільшення обсягів її збуту, накопичення виробничих ресурсів). Потреби наймача і найманця частково можуть перетинатися. Їм вигідне збільшення обсягів випуску продукції, але витрати на їх виготовлення у них різні (в робітника - фізичні сили і енергія, у підприємця - ще й фінансові).
3. Бажання кожної людини стосовно надбання об'єктів потреб є широкими, багатогранними, об'єктивними, адекватними до первинних потреб, не суперечливими для них. У людини між первинними і вторинними потребами немає суперечностей ні тоді, коли вони задовольняються, ні тоді, коли не задоволені. Якщо вони не задоволені, тоді виникає невідповідність. Невідповідність має місце й в інших випадках (немає достатньо обмінних засобів, наявні товари не відповідають за цінами, споживчими характеристиками, тобто за носіями потреб тощо).
4. У задоволенні потреб завжди є обмеження, що обумовлюється недостатком
Loading...

 
 

Цікаве