WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Завдання споживчого попиту в товарах широкого вжитку і його мотивація - Реферат

Завдання споживчого попиту в товарах широкого вжитку і його мотивація - Реферат


Реферат на тему:
Завдання споживчого попиту в товарах широкого вжитку і його мотивація
З метою задоволення різного роду потреб (власних, сімейних, колективних) кожна людина здійснює економічну, духовну та інші види життєдіяльності, бере участь у суспільному виробництві, організовує навчання, побут, відпочинок (власні, дітей, сім'ї) тощо. При цьому вона реа-лізовує себе, використовуючи здібності, знання, уміння, творчу здатність, риси характеру, включаючись у процес виробництва продукції чи її реалізації, ризикує, бореться, віддає свої сили і енергію суспільству і разом з тим очікує від нього віддачі у задоволенні своїх потреб. У кожної людини складається система взаємовідносин щодо задоволення потреб з колективом, у складі якого вона працює на підприємстві, з керівництвом підприємства, а також з місцевими органами самоврядування, державними органами та іншими організаційно-правовими структурами, що її оточують, з якими пов'язана організаційно, економічно тощо. У свою чергу оточуючі структури ставлять певні вимоги перед кожною людиною стосовно виконання нею суспільно орієнтованих обов'язків задоволення її потреб. Такі взаємозв'язки і взаємовпливи - поле регулювання процесів задоволення потреб людини і суспільства.
Дослідженню цих проблем та потреб присвячені праці відомих економістів, зокрема В.Є. Козака, Ф. Котлера, К. Маркса, В.С. Марцина та ін. [1-4]. Разом з тим, у їхніх роботах не відображені причинно-наслідкові зв'язки між вторинними потребами і мотиваторами до праці.
Метою написання статті є розробка положень мотивації до праці як засобу задоволення вторинних потреб людини у життєвих ресурсах.
Розглядаючи визначення, що стосуються потреб, поділимо їх на дві групи:
- первині - внутрішні збуджуючі фактори (потреба в задоволенні інформацією);
- вторинні - засоби, якими задовольняються первинні потреби (у даному випадку - джерела інформації). Організму людини потрібне тепло, тому вона купує відповідний одяг, для пересування - транспортні засоби. Нижче ми розглядаємо вторинні потреби, задоволення яких залежить від виробництва.
Вторинна потреба - це важлива соціальна, історично зумовлена наукова категорія. Вона означає такі цінності, як життєвий засіб, життєві умови, роботи, дії, необхідні людині для підтримки життєдіяльності організму, забезпечення результативної праці, навчання, відпочинку, поліпшення здоров'я тощо, тобто які задовольняють первинні потреби.
Економічна мотивація саме і пов'язана з задоволенням вторинних потреб людини, зі здійсненням заходів щодо її зацікавленості у ефективній виробничій діяльності, отриманні від неї мотиваторів.
Зазначимо, що теорії управління персоналом поєднують різні концепції, теорії мотивації до праці. Вони базуються, наприклад, на формулі "стимул - вклад" (теорія Симона), на положеннях теорії трудової мотивації (Атнінсон і Рейнор), що кожна особа прагне до успіху (мотив прагнення до успіху) і намагається уникнути невдач (мотив запобігання невдач), теорії Маслоу тощо. Але такі теорії розглядають людину як суб'єкта підприємства, як фактор виробництва, її працю щодо вигід підприємства. Крім того, такі визначення, як "прагнення до успіху", "стимул - вклад" - надто абстрактні й невиразні.
На нашу думку, і на макро-, і на мікроекономічному рівнях людину, зайняту у суспільному виробництві, слід розглядати як власника, що прагне збільшити фінансово-матеріальні ресурси особисті та сім'ї, а то й родини, з метою підвищення її добробуту, укріплення здоров'я її членів тощо, а також отримання більше інших благ, створити свій капітал у різних формах. А такі надбання (фактори), як кар'єра, авторитет, престиж, соціальний статус, інші успіхи, підпорядковані основному - отримати більше фінансово-матеріальних ресурсів, а також фінансову незалежність, мати більше вільного часу тощо.
Кожна людина прагне надбати (заробити) стільки обмінних засобів, скільки необхідно для задоволення потреб, накопичень, а також покриття боргів, якщо вони є, тощо.
Зазначимо, що власна праця для найманої людини на підприємстві, в домашніх господарствах, зусилля та дії в інших сферах - не для кожної є бажане благо. Але майже для кожної людини потреба у праці - очевидна, бо ж тільки сумлінною і кваліфікованою працею можна забезпечити себе всіма іншими благами.
Більше того, від праці вона чекає не тільки економічних вигід, а й емоційних та інших задоволень. А самостійність у визначенні завдань на робочому місці для частини людей робить працю нерідко навіть бажаною, тобто потребою, сприяє ініціативності, прийняттю на себе відповідальності тощо. Мотивація результативної (продуктивної) праці пояснюється не тільки необхідністю отримання благ, але й психологічними та емоційними чинниками.
Окремо також зазначимо, що процес отримання благ пов'язаний з ризиком, конфліктами, втратами, у процесі своєї діяльності людина допускає помилки тощо, тобто на рівень отримання нею благ діють і негативні фактори. Такі фактори по-різному впливають на мотивацію до праці.
У поняття мотивації до праці різними авторами вкладається свій зміст. Як пише О. Пєлих, мотивація - це процес стимулювання працівників до здійснення ефективної діяльності відповідно до цілей підприємства (організації) [10, с. 59]. Оскільки підприємство здійснює стимулювання своїх працівників, то у цьому визначенні стимул - поняття, яке слід відносити до фактора підприємства. Не всі стимули, які такими вважає підприємство, конкретними працівниками обов'язково визнаються як стимули. Наприклад, для ефективної праці може бути недостатньо погодинно-премійованої оплати праці. Тим більше - премія може бути формальною, а то й засобом покарання (зниження рівня премій), як суб'єктивізм керівника підрозділу (що може мати місце на підприємствах, у державних установах). Зазначимо, що мотивація - це поняття, що відноситься до людини, а стимулювання, оскільки воно здійснюється з боку, наприклад, підприємства, а то й держави, це - категорія суб'єкта стимулювання (тобто стимулодавця, а не стимулоотримувача - працівника підприємства).
Карлін М.І. розглядає стимулювання як форму зовнішнього впливу на інтереси працівників [21, с. 5]. Але ж оскільки стимулювання - це й покарання, то останнє, мабуть, не в інтересах тих, кого так стимулюють. Негативно впливати на інтереси людини немає сенсу і тим, які стимулюють. На нашу думку, стимулювання слід розглядати як адміністративні дії по управлянню виробничою поведінкою працівника.
Рябоконь В.П. вважає, що "мотивація праці - це спонукання людини до виробничої чи невиробничої діяльності для задоволення своїх
Loading...

 
 

Цікаве