WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний аналіз регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК в Україні - Реферат

Економічний аналіз регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК в Україні - Реферат

експортоорієнтований розвиток сільського господарства та харчової промисловості повинен відбуватися в напрямах збільшення виробництва продукції стабільно високої якості, підвищення його ефективності шляхом зниження собівартості продукції за рахунок зростання урожайності сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності тварин, застосування сучасних технологій виробництва, що забезпечить високу конкурентоспроможність вітчизняної продукції за якістю і ціною на світовому ринку.
Проблема тінізації економіки в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема уже давно перейшла національні кордони і висунулась на рівень національної безпеки кожної із країн світу. Тому зрозуміло, що її вирішення повинна здійснювати держава через спеціально відпрацьований механізм.
Аналіз причин тінізації зовнішньоекономічної діяльності в Україні свідчить, що бажання взагалі уникнути сплати податків та інші причини змушують українських та іноземних учасників зовнішньоекономічної операцій шукати способи зменшення суми прибутку, що є базою для оподаткування. Типовий вихід із цієї ситуації вбачається, по-перше, у зменшенні ціни на продукти харчування, що імпортуються (у цьому випадку виникає можливість готівкового обігу, в тому числі для розрахунків з іноземними партнерами), по-друге, у заниженні експортної ціни на сільськогосподарську продукцію (певна частка капіталу залишиться за кордоном), по-третє, в пошуку таких організаційних схем здійснення контракту, при яких вся або основна маса прибутку залишалася б за межами України (типово в офшорних зонах).
Підстави для висновку про уникнення сплати ввізного мита та інших податків, передбачених при імпорті сільськогосподарської продукції, окремими суб'єктами господарювання, дає калькулювання ціни на окремі товари, що імпортуються в Україну (табл. 4).
Таблиця 4
Формування ціни на окремі імпортні товари (2001 р.)
Товари Показники Довідково:
Роздрібна ціна товару, грн. /кг Гуртова ціна товару, грн. /кг Вартість товару для імпортера Митні процедури резидента Кон-трактна ціна для резиден-та (DOM)3, EUR /кг пільгова ставка ввізного мита, EUR /кг повна ставка ввізного мита, EUR /кг
грн., за 1 кг EUR за 1кг1 ПДВ, EUR за 1 кг ввізне мито2, EUR /кг
Яловичина морожена (ТН ЗЕД 02.02) 15,0 12,5 10,4 2,07 0,34 1.0 (2,0) 0,73
(-0,27) 1,0 2,0
Частини тушок домашньої птиці морожені (ТН ЗЕД 02.07.41) 8,5 7,1 5,9 1,17 0,19 0,7 0,28 0,7 0,7
Оселедець (ТН ЗЕД 03.02.23-65) 5,5 4,6 3,8 0,76 0,13 0,2
(0,4) 0,43 (0,23) 0,2 0,4
Троянди * (ТН ЗЕД 06.03.10110) 8,25 6,9 5,7 1,13 0,19 0,5 (1,0) 0,44
(-0,06) 0,5 1,0
Картопля свіжа або охолоджена (ТН ЗЕД 07.01) 1.2 1.0 0,8 0,16 0,03 0,2 (0,4) -0,07
(-0,27) 0,2 0,4
Банани (ТН ЗЕД 08.03) 4,5 3,75 3,1 0,52 0,09 0,13 0,3 20%
1Для розрахунків використано обмінний курс НБУ на 01.02.2001 (1 ЕUR - 5,04 грн.).
2 Ввізне мито за пільговою (повною) ставкою.
3За умови сплати ввізного мита за пільговою (повною) ставкою.
4 Усі розрахунки - за 1 шт.
Методом розкладання роздрібної ціни, що склалася на українському ринку, було визначено контрактну ціну для резидента. При розрахунках виходили з припущення, що прибутковість торгової операції становить 20 % як для імпортера, так і в цілому для гуртової та роздрібної торгівлі.
Після проведення аналізу можна зробити висновок: за такого рівня роздрібних цін, що склався на українському ринку, за умови сплати усіх необхідних при імпорті платежів контрактна ціна окремих товарів (наприклад, яловичини та картоплі) повинна бути від'ємною, а для інших - на рівні, набагато нижчому від світової ціни, для того щоб їх імпорт в Україну був взагалі можливим. Тому імпорт таких товарів, як картопля та яловичина, при сплаті митних платежів не був би економічно доцільним. Щодо інших товарів, імпорт яких є суттєвим (частини тушок домашньої птиці заморожені, оселедці, троянди та ін.), то цілком логічним є висновок, що частина їх імпорту в Україну здійснюється без сплати ввізного мита.
Проблему детінізації зовнішньоекономічної діяльності в Україні можна розв'язати як зміною економічних відносин (формуванням нового податкового механізму), так і посиленням контролю за сплатою податків, боротьби з незаконним ввезенням на її територію контрабандних товарів. Детінізація зовнішньоекономічної діяльності пов'язується у першу чергу з розробкою механізму, у межах якого експортно-імпортні операції стають невразливими з погляду відмивання коштів.
Одним із напрямів підвищення ефективності ведення зовнішньо­економічної діяльності є вирішення проблеми її "тінізації". Враховуючи, що вирішення проблеми боротьби з тіньовою зовнішньоекономічною діяльністю багато в чому залежить від досконалості законодавчої бази, обґрунтовано положення, що формування законодавчої бази в Україні повинно охоплювати як міжнародний аспект, так і національні особливості протидії тіньовій економіці.
На етапі переходу до ринкової економіки пріоритетне значення повинно надаватися державному регулюванню економіки, зокрема зовнішньо економічної діяльності, оскільки обсяг лише імпорту сільськогосподарської продукції та продукції харчової промисловості за останні роки в 3,5 раза перевищує бюджетне фінансування сільського господарства в Україні. Тому його оптимальне поєднання з ринковими регуляторами в сучасних умовах зможе забезпечити найбільш прискорений вихід аграрного сектора з кризи та підвищення ефективності аграрного виробництва та зовнішньоекономічної діяльності в АПК.
У процесі формування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України можна виділити чотири основні етапи: перший - становлення законодавчої бази щодо ЗЕД (1991-1992 рр.), другий - період лібералізації зовнішньоекономічної діяльності (1993-1995 рр.), третій - період застосування обмежень щодо імпорту та захисту національного виробника (1996-1998 рр.) та четвертий - удосконалення системи державного регулювання ЗЕД відповідно до вимог СОТ (починаючи з кінця 1998 року і понині). На кожному з етапів держава використовувала різні інструменти регулювання, однак перевага надавалася заходам митно-тарифного регулювання імпорту аграрних товарів. Останнім часом основна тенденція зміни мита полягала у формуванні світової думки щодо ліберальності державного регулювання в Україні з посиленням тенденцій до захисту вітчизняного товаровиробника нетарифними методами.
Ми завжди готові вислухати зауваження, пропозиції, взяти участь у подальших дискусіях з розглянутих питань, оскільки робота над їх подальшим розв'язанням продовжується.
Література:
1. Налоговая реформа и направления налоговой политики // ЗКО. - 1999. - № 1. - С. 157.
2. Регуляторна політика держави в сфері підприємництва:Аналітична доповідь / Міжнародна спілка українських підприємств. - К., 2000. - 52 с. - С. 13.
3. Кваша С.М. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України // Агроінком. - 2001. - № 7. - С. 53-58.
4. Ющенко В.А. Програма дії Уряду // Урядовий кур'єр . - 2000. - С. 4-8.
Loading...

 
 

Цікаве