WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна безпека: макроекономічний аспект - Реферат

Економічна безпека: макроекономічний аспект - Реферат

балансова модель дозволяє знаходити допустимі варіанти рішення, яке не міститьмеханізму порівняння варіантів за їх перевагами, тобто проблема пошуку кращих варіантів залишається за межами моделі.
Рівновага на грошовому ринку досягається у випадку, коли попит на реальні касові залишки (середня величина грошового запасу за період між моментами отримання доходу) поглинає всю створену банківською системою кількість грошей.
За класичною теорією рівновага грошового ринку визначається умовами кількісного рівняння обміну, у модифікованих версіях якого загальний номінальний попит на гроші є зростаючою функцією від номінального національного доходу і спадною функцією від ставки відсотка на державні облігації (кейнсіанська концепція), або ж визначається величиною і структурою всього портфеля активів, що його формують економічні суб'єкти (монетаристська концепція).
Концептуальні відмінності в трактуванні попиту обумовлені різноманітними інтерпретаціями поведінки економічних суб'єктів, у той час як грошова пропорція визначається переважно інституційними факторами і тому є позаконцептуальною.
Умови рівноваги двох ринків (благ і грошей) - сумісної рівноваги - визначаються в моделі IS-LM. Існує безліч комбінацій парних значень національного доходу і ставки відсотка, за яких на ринках благ і грошей встановлюється рівновага і єдина пара значень, а рівновага встановлюється водночас на двох ринках.
Логічним завершенням дослідження рівноваги є аналіз функціонування економічної системи, тобто визначення умов рівноваги на всіх ринках одночасно. За умови заданих екзогенно параметрів ціни пропозиції праці, грошової пропозиції, державних витрат і експорту послідовно визначаються рівноважні значення ставки відсотка, ефективного попиту і відповідних рівнів цін, зайнятості та оплати праці (кейнсіанський варіант). Загальна рівновага в моделі неокласичного синтезу, що долає як класичну дихотомію, так і кейнсіанську недосконалість ринку праці, встановлюється через визначення рівня повної зайнятості, ставки реальної заробітної плати, обсягу пропозиції, сукупного попиту, рівня цін, номінальної заробітної плати.
Нестабільність економічного розвитку (інфляція, безробіття, циклічність) ускладнюють механізми узгодження інтересів економічних суб'єктів, у зв'язку з цим відновлення рівноваги неможливе без державної участі в економічному процесі.
Сучасний стан дослідження інструментарію економічної політики пов'язаний, зокрема, з введенням у науковий оборот поняття "загрози економічній безпеці" (явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національних цінностей, життєзабезпечення нації чи окремої особи), здійсненням їх класифікації (наприклад, В. Мунтіян вирізняє 64 загрози, з них 18 - зовнішні і 46 - внутрішні). Такий підхід не лише закладає основу для подальшої теоретичної розробки змісту загрози (структуризація загрози) і систематизації загроз, визначення їх взаємозв'язків, але й обу-мовлює, на нашу думку, доцільність (з метою уникнення односторонності в цьому аспекті дослідження) введення в теорію економічної безпеки категорії ресурсу економічної безпеки. Поняття ресурсу економічної безпеки охоплює сукупність засобів протидії загрозам економічній безпеці: форми та методи державної політики економічної безпеки, організаційні структури її реалізації.
Економічна наука минулого століття виявила ситуації, коли ринкова координація є не достатньою - т. з. "фіаско ринку" - ситуації, пов'язані з зовнішніми ефектами, суспільними благами і монополізацією ринку. Розвиток "практичного монетаризму" з другої половини ХХ століття є спробою заперечення абсолютної цінності кейнсіанських постулатів і модифікації економічної політики в напрямі посилення непрямого впливу держави на основі грошово-кредитного регулювання. Тенденції розширення масштабів діяльності держави, посилення її впливу на економічну сферу чітко проявилися у розвинених країнах світу.
Введення категорії "ресурсу економічної безпеки" дозволяє сформулювати основний принцип її забезпечення: рівновага економічної системи досягається за умови відповідності потреби в ресурсах економічної безпеки їх наявності.
Рис. 1. Графік потреби і наявності ресурсів економічної безпеки
На основі викладеного можна зробити висновок, що економічна безпека - це стан економічної системи, що не забезпечується автоматично, а може бути досягнутий внаслідок розробки і реалізації певної моделі економічної політики відповідно до умов конкретно-історичного етапу розвитку.
Економічна політика об'єднує об'єкт та інституції державного регулювання в систему забезпечення макроекономічної безпеки.
Рис. 2. Модель системи забезпечення економічної безпеки
Світовий досвід формування соціального ринкового господарства в окремих країнах у другій половині ХХ століття свідчить про можливість ефективного співіснування прямих і непрямих регуляторів. Визнання необхідності обмеження стихії ринку проявляється як при макроекономічному плануванні (Франція, Японія), так і при використанні комплексу планових важелів: визначення цілей розвитку, розробка цільових програм і бюджетів (США). Координацію економічної і фінансової політики на наднаціональному рівні здійснює Європейський Союз.
З огляду на реальні процеси модифікації ринкових економік розвинених країн вже не здається дивним визнання одним із творців японського дива хибності тверджень про переваги ринкової економіки над централізованою або доцільності поєднання ринкового механізму з державним плануванням і регулюванням.
Спроба формування соціального ринкового господарства на базі перехідної економіки заперечує, як визначальні, цілі, що характерні або (і лише) ринку, або (і лише) плановому суспільству, тобто або вибір, або споживання заради розвитку. За мету ринкового суспільства пізнього типу може бути обрано вибір, але за межами чітко встановленого рівня достат-нього споживання гарантованого перманентним доходом держави. Величина доходу повинна визначатися кількістю населення і мінімальним прожитковим рівнем (з розрахунку на рік) і, в свою чергу, визначає мінімально необхідний розмір державного сектора, якісні параметри якого обумовлені стратегічно важливим виробництвом.
Арсенал засобів і методів держави у ринковому просторі досить обмежений. Якщо пряме директивне втручання в економіку не практикується, залишається використовувати інструментарій фіскальної і кредитно-грошової політики.
Вибір регулятивного набору здійснюється інституціональними структурами, які відповідно є концептуальними позиціями щодо дієвості та ефективності фіскальних і монетарних методів, а також їх комбінацій.
Широке застосування методів фіскальної політики відбувалося у другій половині ХХ століття. За кейнсіанським рецептом держава

 
 

Цікаве

Загрузка...