WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічна безпека: макроекономічний аспект - Реферат

Економічна безпека: макроекономічний аспект - Реферат


Реферат на тему:
Економічна безпека: макроекономічний аспект
Останні десять-п'ятнадцять років другого тисячоліття "обличчя людської спільноти" зазнало кардинальних змін - процес глобалізації за інтенсивністю протікання подібно до лавини охопив світ, надаючи йому все більше спільних рис.
Наслідки послідовного добровільно-примусового нівелювання національних характеристик, що не всі, не завжди і не для всіх країн прийнятні, обумовили активізацію зусиль щодо забезпечення економічної безпеки і розробки теоретичного підґрунтя практичних дій.
На нашу думку, за часом свого виникнення феномен макроекономічної безпеки є сучасником держави відповідно до цілей її творення, але довгий час залишається непоміченим і недослідженим, що об'єктивно характерно початковому періоду розвитку суспільного організму і підтверджує відносність наукового знання.
Лише у ХХ столітті під впливом монополізації ринкових економік провідних держав світу й інтернаціоналізації господарських зв'язків явище економічної безпеки як сукупності певних кількісно-якісних характеристик окремих країн, а потім і їх об'єднань привернуло увагу науковців, стало предметом масового дослідження.
Власний категоріально-понятійний апарат теорії економічної безпеки формується значно пізніше і у зворотному напрямі: спочатку на рівні міжнародних економічних відносин - поняття міжнародна економічна безпека з'являється у лексиконі політиків у 70-і роки, дещо пізніше (у розвинених країнах Заходу - з 80-х років, а в Україні - з 90-х років), але набагато інтенсивніше починає експлуатуватись науковцями комплекс відповідних понять для макро- і мікрорівнів.
До позитивних надбань розробки теорії макроекономічної безпеки українськими фахівцями відносяться перші спроби визначення вихідних понять; виокремлення основних складових; класифікації загроз економічній безпеці взагалі і України зокрема; структурно-функціонального аналізу системи забезпечення економічної безпеки України як у базових дослідженнях вітчизняних авторів, так і в окремих наукових публікаціях.
Численність статей і монографій з надпопулярної нині теми (наукових досліджень протягом десяти років в Україні з'явилися сотні публікацій, присвячених економічній безпеці) дозволяє високо оцінити інтенсивність зусиль як окремих науковців, так і відповідних інституцій і, водночас, визначити перспективні напрями концентрації зусиль щодо розробки теорії економічної безпеки, зокрема:
1. Удосконалення методологічної бази дослідження економічної безпеки держави, оскільки наявне нині певне зловживання казуальним методом не сприяє виявленню її сутнісних характеристик.
2. Узгодження вихідних теоретичних позицій і уніфікацію категоріально-понятійного апарату, що особливо актуально у зв'язку з міждисциплінарним характером дослідження економічної безпеки. Тенденція до посилення інтеграції різних областей знання обумовлює необхідність створення спільної мови для розробки суміжних проблем, а результатом міждисциплінарного синтезу може стати нова парадигма.
3. Обґрунтування моделі економічної політики для України з урахуванням особливостей конкретно-історичного етапу розвитку, оскільки паралельність процесів формування теорії економічної безпеки та інституційної підсистеми її забезпечення ще не є гарантією їх адекватності, а відповідно - позитивних результатів.
Більшість об'єктів, які вивчають економічні науки, підпадають під поняття складна система. Для економіки держави наявні всі ознаки дуже складних систем, оскільки вона об'єднує величезну кількість елементів, відрізняється різноманітністю внутрішніх зв'язків і зв'язків з іншими системами (довкілля, економіка інших країн світу тощо). Вивчення економіки як системи ускладнює емерджентність - наявність властивостей, відсутніх у окремих елементів системи, а тому вивчати їх окремо недостатньо. Складність системи не заперечує можливість її моделювання (така позиція існує), але ускладнює і процес дослідження, і реалізацію результатів. Неможливо визначити абсолютні межі формалізації економічних явищ, неформалізовані проблеми завжди залишаються як і ситуації неефективності математичного моделювання.
Однією з важливих особливостей математичних моделей є потенційна можливість їх використання для вирішення різноякісних проблем, оскільки нові економічні умови не обов'язково потребують побудови нових моделей, тому доцільно спробувати використати "старі", вже відомі моделі, для вирішення нових завдань, тим паче, що історично короткий десятирічний період незалежності України і водночас становлення нової економічної школи об'єктивно обмежує можливість розробки власних макроекономічних моделей і обумовлює рух думки в напрямі модифікації уже існуючих, відповідно до особливостей національного ринкотворення.
Основний тип моделей, що можуть бути застосовані на макрорівні, - теоретичний; прикладні моделі дозволяють вирішувати практичні завдання управління господарством.
Процес моделювання включає три елементи: суб'єкт дослідження (дослідник), об'єкт дослідження, модель (опосередковує відносини суб'єкта і об'єкта) від трьох до шести етапів: визначення і якісний аналіз проблеми (об'єкта), формалізація проблеми (побудова моделі), з'ясування загальних властивостей моделі (аналіз моделі), а у випадку недостатності аналітичного дослідження моделі використовують емпіричне: відбір інформації, числове рішення, аналіз і використання результатів.
Визначення як вихідного параметра економічної безпеки стану рівноваги економічної системи обумовлює відповідно до методу дослідження необхідність її (рівноваги) моделювання, оскільки конкуренція як спосіб зв'язків ринкової системи через постійне балансування попиту і пропозиції є не лише витратним, але й недостатньо ефективним механізмом забезпечення економічної безпеки в сучасних умовах двічі монополізованого ринку національними і транснаціональними корпораціями.
Конкурентна рівновага (основне поняття в економічній науці) - це відповідність попиту і пропозиції за умови певних параметрів економічної кон'юнктури. Розрізняють рівновагу часткову (на окремому ринку), сумісну (на ринках економічних благ, грошей і цінних паперів) і загальну (на всіх ринках водночас).
Рівновагу на ринку благ визначають як рівність сукупного попиту і сукупної пропозиції при кожному з можливих рівнів цін. Лише за класичною теорією економіка є саморегульованою, тобто стійка рівновага на ринку благ досягається автоматично за допомогою внутрішніх стабілізаторів.
Згідно з кейнсіанською теорією ринкова економіка внутрішньо нестабільна. Рівновага, якщо вона і досягається, є нестійкою, а тому активна політика держави - важливий чинник рівноваги.
Умови рівноваги ринку економічних благ випливають з основного макроекономічного рівняння, яке визначає відповідність реального обсягу національного виробництва і суми витрат:
Побіжно зазначимо, що
Loading...

 
 

Цікаве