WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Еколого-економічні проблеми та роль кадрової підготовки у їх вирішенні - Реферат

Еколого-економічні проблеми та роль кадрової підготовки у їх вирішенні - Реферат

Міністерства енергетики США, у 1992 р. вона становила 38,1 тис. Btu на $1 ВВП і перевищувала енергомісткість ВВП Польщі в 2 рази, США - у 2,6 раза, Китаю - в 3,1 раза і Німеччини - в 4,7 раза. У 1999 р. цей показник в Україні досяг 5,9 тис. Btu на $1 ВВП, тобто зріс у 1,52 раза, тоді як в інших країнах він зменшився. Внаслідок цього коефіцієнт перевищення в Україні зріс порівняно з Польщею до 4,2, США - до 4,3, Китаєм - до 8,2 і Німеччиною - до 7,7. А згідно з минулорічним прогнозом цього ж міністерства, Україна зможе вдвічі зменшити енергозатратність своєї економіки у наступні 20 років, проте і тоді він буде приблизно в 2-5 разів вищий ніж у розвинених країнах та країнах, що розвиваються. Поки що ж у структурі ВВП відбуваються негативні зміни, а саме: стрімко зросла частка сировинно- та енергомістких і водночас найбільш забруднюючих довкілля галузей промисловості (гірничо-металургійної, паливно-енергетичної, а також хімічної), знижується часткамашинобудування галузі, яка повинна забезпечувати технологічне переоснащення інших галузей.
Під час цьогорічного саміту Всесвітнього економічного форуму в Давосі був презентований Індекс екологічної сталості (ІЕС) країн, що дозволяє оцінювати прогрес на шляху до сталого суспільства за допомогою 22 комплексних індикаторів, які разом охоплюють 67 різноманітних параметрів. Рейтинг країн за ІЕС базується на порівняльному аналізі цих індикаторів для різних країн і дає узагальнену оцінку ситуації в них. Із 122 країн, що було включено в нього у 2001 році, Україна опинилася на ганебному 110 місці, а в п'ятірку лідерів входять Фінляндія, Норвегія, Канада, Швеція та Швейцарія.
Базуючись на основних ідеях і принципах, задекларованих Конфе-ренцією ООН з питань довкілля та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), Україна вважає доцільним перехід до сталого (збалансованого) розвитку. Тільки збалансоване вирішення соціально-економічних завдань за умови збереження природного довкілля з метою задоволення життєвих потреб нинішнього і майбутнього поколінь забезпечить цілісний розгляд проблем, пов'язаних із виживанням людства в умовах екологічно-економічної кризи. Глобалізація екологічних проблем ставить нові завдання щодо забезпечення механізмів адаптації екологічної діяльності до відтворювальних можливостей довкілля, у вирішенні цих проблем першочергове значення має зростання інтелектуального потенціалу суспільства в цілому та екологічно свідомого зокрема. Саме завдяки зваженій цілеспрямованості державної політики держави щодо підвищення інтелектуального потенціалу такі країни, як Японія, Німеччина, Нідерланди, США, Великобританія, Південна Корея та інші, досягли значних успіхів у своєму еколого-економічному розвитку. Адже в них ще у 70-80-х роках у господарській практиці були вирішені завдання першого етапу екологізації виробництва. Вони полягали в оснащенні підприємств пиле- та газоочисним обладнанням, різними очищувальними установками, засобами переробки відходів, екологічного контролю та моніторингу. Ці завдання відповідали принципу охорони навколишнього середовища, який отримав назву "кінець труби". Основні зусилля і засоби при цьому спрямовувались на нейтралізацію наслідків завданого збитку, а не на запобігання забруднення, причинами якого, перш за все, були недосконалі (природомісткі, екологічно брудні) технології основного виробництва. Сьогодні прогресивною громадськістю вирішується завдання другого етапу екологізації, якому відповідає нова "зелена" індустріальна політика. Основні зусилля тут направляються не на ліквідацію наслідків забруднення довкілля, а на запобігання йому, тобто на усунення причин екологічних порушень. Ці цілі досягаються шляхом якісного техніко-технологічного оновлення основного виробництва, повсюдного енерго- і ресурсозбереження, змін галузевої структури економіки у ході екореструктуризації тощо.
Саме інтелектуальний потенціал як основа кадрової політики держави є головним джерелом проведення екореструктуризації, що забезпечує розробку і впровадження у виробництво, як правило, нових енерго- та ресурсозберігаючих чистих технологій. Екореструктуризація передбачає перебудову галузевої структури національної економіки або в результаті скорочення попиту на продукцію "брудних" виробництв, або шляхом модернізації галузей - споживачів продукції "брудних" виробництв.
Формуванню екологічно спрямованого інтелектуального потенціалу суспільства сприяє, перш за все, розвиток глобальної освіти, зокрема екологічної, екологічного виховання та екологічної просвітницької роботи. Саме сьогодні, коли завершується формування світової ринкової системи, водночас різко загострюються її економічні, екологічні та соціальні проблеми, зазначений напрям слугуватиме економічною та морально-етичною основою побудови нового суспільства - ноосфери XXI століття.
Подолання синдрому еколого-економічної кризи допомогло б рекон-струюванню феномена природовідповідності. Наукова неспроможність у визначенні пріоритетів збалансованого еколого-економічного та соціального розвитку зумовлена, насамперед, відособленістю різних галузей знань і недосконалістю інфраструктури освіти та виховання молоді. Це свідчить про те, що необхідним є перехід до нової ідеології, до екологізації економіки і виробництва, до постіндустріальної екологічно орієнтованої цивілізації. Ще Фрідріх Шіллер у роботі "Листи про естетичне виховання людини" писав, що національна гідність є найвищим ступенем моральної зрілості людини та її краси, а у її відсутності він вбачав головну причину кризи цивілізації, яка спричиняє розлад людської природи й довкілля, занепаду роду і його звичаїв.
Стрижнем у всі часи в освіті був і залишається освітньо-виховний ідеал або модель людини і громадянина, на яку існує соціальне замовлення держави. Україна, яка обирає шлях сталого, економічно збалансованого, екологічно безпечного розвитку, повинна провести реформування освітньо-виховної системи як головної у кадровій політиці України на засадах національної культури і природовідповідності з широким використанням міжнародного досвіду, про
Loading...

 
 

Цікаве