WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Еволюція та сучасний стан гендерних відносин: економічний аспект - Реферат

Еволюція та сучасний стан гендерних відносин: економічний аспект - Реферат


Реферат на тему:
Еволюція та сучасний стан гендерних відносин: економічний аспект
У всесвітній історії людства проблеми визнання жінки як рівноправного члена суспільства практично ніколи не розглядалися. Тільки останнім часом, у другій половині ХХ століття, почали відбуватися певні зміни. В усіх цивілізованих країнах жінка поступово довела, що вона має право на економічну, правову та побутову рівноправність. Шлях до цього був довгим і багатостраждальним, але ця боротьба має велике значення не тільки для жінок, а й для цивілізаційного розвитку суспільства.
Гендерні питання в першу чергу асоціюються з незбалансованістю міжстатевих відносин у державній і соціально-політичній сферах, економіці та домашньому господарстві. Участь жінки у виробництві, проблеми поєднання ними сімейних і виробничих функцій достатньо активно досліджувалися соціологами та економістами різних країн світу.
Гендерні відносини є ключовим елементом людського розвитку, оскільки жінки і чоловіки нероздільно пов'язані одне з одним і суспільством через родинні зв'язки, відносини, ролі та відповідальність. Проте гендерні відносини, створені суспільством, постійно змінюються.
Зараз гендерні дослідження, як правило, розглядають становище жінки в новий час, коли проблему жіночої рівноправності сприйняли як значиму й актуальну. Однак звернення до досвіду попередніх епох, що передують новому часові, може істотно доповнити наявну картину.
Починаючи з доісторичних часів, роль жінки базувалася на догляді за дітьми, її постійна участь була вузька і обмежена власним існуванням. Перший розподіл праці виник тоді, коли вона створювала житло для себе і своєї дитини. Жінка вже тоді стала все більш осілою, а чоловік, життя якого проходило в боротьбі і полюванні, зовсім скоро почав дивитися на житло жінки як на місце, де він зміг би знайти тимчасовий відпочинок [8, c. 13].
Таким чином, першопочаткова відмінність статей за господарськими причинами виникла ще за часів первіснообщинного ладу. Однак необхідно зазначити, що вона не тільки не передбачала привілейованого положення жінок, але й зумовила формулювання думки, що сфера застосування жіночої праці повинна бути обмежена домашнім господарством.
Разом з розвитком ремесла жінка ставала все більше і більше необхідна чоловікові, на її долю випало ведення домашнього господарства. Перехід до шлюбних відносин, що мав таке величезне значення в історії людства, для жінки був тільки етапом на її тернистому шляху. Вона стала необмеженою власністю чоловіка і стояла на одній сходинці з рабом тому, щодо їй було заборонено мати власне майно. Законами того часу було прийнято, що все, що було здобуте дружиною, є власністю чоловіка, "якому вона належить!". Починаючи від народження і аж до смерті, жінки перебуває в залежності: дівчина від батька, жінка - від чоловіка, вдова - від своїх синів чи родичів.
Негативне ставлення до жінки мало місце і в стародавній Греції. Відомі мислителі Платон і Аристотель, хоч і усвідомлювали, що положення жінки є недостойним, все ж вважали, що вона має безліч недоліків і є засобом задоволення чоловічого щастя на Землі. Проте Платон зробив велику послугу жінці, вказавши на її значення, як матері, і на обов'язок держави подбати про те, щоб вона була гідною свого природного призначення [9, c. 251].
Роль жінки змінюється в епоху Ренесансу та Реформації. Вона стає об'єктом естетичного поклоніння. Жіноча врода оспівується поетами та зображується на полотнах відомих художників, але, незважаючи на це, жінка зберігає своє принизливе становище.
Ставлення до жінок не змінилось і в буржуазному суспільстві, яке породило багато псевдотеорій щодо їх неповноцінності. Ще наприкінці ХІХ століття відомий німецький філософ А. Шопенгауер твердив: "Жінці за її натурою потрібен господар, оскільки навіть найблискучіші представники цієї статі ніколи не виробили нічого істинно великого та самобутнього" [10, c. 138, 156]. Ця думка знайшла продовження в працях Ф. Ніцше, який підкреслював в роботі "По ту сторону добра і зла", що жінки не мають ні таланту, ні розуму: "Якби жінка була мислячою істотою, то в кінці кінців, будучи кухаркою протягом тисячоліть, вона повинна була б відкрити величезні фізіологічні факти, а отже, освоїти мистецтво лікування. Дякуючи дурним кухаркам та повної відсутності розуму на кухні розвиток людства було затримано..." [7, c. 690]. Але необхідно зазначити, що Ф. Ніцше був філософом, на працях якого зародилася ідеологія фашизму, тому іншого ставлення до жінок в його книзі бути не могло.
Принципово нове ставлення до жінки започаткували соціалісти-утопісти у ХІХ ст., особливо Ш. Фур'є. Останній писав: "...прагнення зробити всіх жінок домашніми господарками свідчить про хибність соціального механізму". Значно пізніше, вагомий внесок у цю проблему вніс А. Бебель. У своїй книзі "Жінка і соціалізм" він дав глибокий аналіз шляхів соціального визволення жінки, необхідності їй займатися творчою діяльністю. А. Бебель стверджував, що жінка досягне повної досконалості, коли стане рівноправним членом суспільства, нарівні з чоловіком матиме можливість розвиватися фізично і розумово, доб'ється визнання своїх прав [3, c. 299].
Отже, саме на цьому етапі розвитку людства відбулася докорінна зміна поглядів щодо гендерних відносин у суспільстві, яка в подальшому спричинила активну участь жінки у Великій Французькій революції та виникнення нового суспільного явища - фемінізму, як руху на захист політичних і громадських прав жінок.
Дещо іншою була думка Карла Маркса. Основна його ідея полягала в тому, що капіталістична економіка багатіє завдяки жорсткому статевому поділу праці в сім'ї, ґрунтуючись на тому, що неоплачувана жіноча праця в сім'ї нічого не коштує. Жінки безкоштовно обслуговують членів сім'ї, чим сприяють зростанню прибутку капіталістичної економіки. За Марксом, домогосподарки та матері формують резервну армію праці, яку капіталістична економіка використовує в періоди криз та економічного піднесення. Ця резервна армія праці є залишковою до постійно зайнятої чоловічої робочої сили й у випадку їх незайнятості та безробіття може пояснюватися природним місцем жінки та її поверненням до лона сім'ї [6]. Як бачимо, погляди Карла Маркса дещо відрізняються від його попередників. Він перший у своїй праці "О женском вопросе" звернув увагу на зайнятість жінок та її значення у розвитку капіталістичної економіки.
У 20-х роках ХХ століття питання щодо рівності або нерівності чоловіка та жінки набуло політичного змісту. Внаслідок цього в багатьох країнах напередодні Другої світової війни жінки здобули виборче право.
Сьогодні на рубежі третього тисячоліття прослідковується значне зміцнення позицій жінок у системі суспільних відносин. Американські економісти Р. Петерсон і К. Вермейер назвали це феноменом "тихої революції у світовому масштабі". Підтверджуючи і розвиваючи дане визначення, А. Бебель дав цьому явищу назву "єдина революція, що перемогла в цьому столітті і яка пройшла крізь всікраїни і континенти".
Міжнародний досвід сьогодення з питань гендерної рівності дає широкий спектр гендерного законодавства, що прийняте в багатьох країнах світу. Гендерна рівність розглядається як одна з головних умов розвитку демократії, оскільки створення нового суспільства, побудованого на принципах справедливості й розвитку, можливе за справедливого підходу до місця і ролі особистості жінки і чоловіка як рівних у правах, свободах, обов'язках, можливостях і відповідальності.
По-іншому гендерні відносини розвивалися в Україні. У традиційній українській культурі жінка мала більше прав, ніж у західноєвропейській. Це пояснювалось тим, що Україна - традиційно аграрна країна, а в аграрній сфері жінка відіграє важливу роль, тоді як в економіці Західної Європи ремесло (і пізніше - промисловість) мали більш значну вагу. Певним чином на цьому позначилися традиції матріархату, що залишилися від язичницької культури.
Жінка-українка впродовж багатьох віків історії нашого народу поряд із чоловіком виступала учасницею уcix суспільно-політичних процесів. Її ініціатива не обмежувалася тільки домашнім господарством i вихованням дітей, як це було,
Loading...

 
 

Цікаве