WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Досвід формування оптових ринків - Реферат

Досвід формування оптових ринків - Реферат

продукції.
У м. Вінниці акціонерним товариством "Бізнес-Про" побудовано приміщення оптового продовольчого ринку. У Кіровоградській області діє п'ять універсальних оптових ринків, в Одеській області - три: Оптовий універсальний ринок, Оптово-продовольчий торговий центр "Торговий дім" та Оптово-продовольчий торговий центр. Виконком міськради м. Донецька створив оптовий продовольчий ринок, який відкрито наприкінці 1999 р.
Згідно з Указом Президента України № 170 від 21 лютого 2002 р. органи місцевої влади повинні проаналізувати стан формування і функціонування мережі оптових ринків і інших об'єктів інфраструктури та опрацювати механізми збільшення їх товарообігу й активізації функціо-нування.
В "Основних напрямах створення та функціонування оптових продовольчих ринків" визначено, що оптовий продовольчий ринок - це суб'єкт підприємницької діяльності, функціонування якого передбачено відповідним законодавством. Метою діяльності його є створення необхідних умов для здійснення операцій з продажу та купівлі наявних видів сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, укладення відповідних торговельних угод8.
Діяльність оптових продовольчих ринків ґрунтується на принципах самоокупності, контрольованості, організаційно-господарської незалежності. Ефективна реалізація цих принципів повинна забезпечуватися разом із розв'язанням основних макроекономічних проблем.
Робота оптового продовольчого ринку організується згідно з його статутом, правилами торгівлі, ветеринарними і санітарними правилами, іншими нормативними документами, що регламентують діяльність ринку. Найбільш доцільною організаційно-правовою формою оптового продо-вольчого ринку є відкриті акціонерні товариства, акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні, торговельні, сервісні, інші юридичні та фізичні особи. Для формування статутного фонду можуть бути залучені кошти державного та місцевих бюджетів, приватних, також і іноземних інвесторів, господарських товариств.
З урахуванням узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду щодо формування оптових продовольчих ринків відповідними міністерствами розробляється Положення про оптовий продовольчий ринок. Воно повинно стати складовою частиною загальної системи нормативних актів щодо формування та розвитку мережі оптових ринків у країні.
Для впорядкування і раціоналізації процесів формування оптових ринків у країні вважаємо доцільним їх створення здійснювати на основі діючих плодоовочевих баз, холодильників і обладнання підприємств оптової торгівлі та інших організацій за активної підтримки місцевих органів державної виконавчої влади, які повинні передбачити відведення земельних ділянок для будівництва ринків. На рівні держави необхідно створити нормативно-правову основу для діяльності оптових ринків.
У структурі оптових продовольчих ринків, крім торговельного залу та мережі приміщень і споруд для доробки і забезпечення режимного зберігання продукції (сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, об-ладнання для охолодження продукції тощо), доцільно створювати спеціальні підрозділи для контролю за якістю реалізованої продукції, надання послуг із зберігання товарно-матеріальних цінностей, розповсюдження кон'юнктурної інформації щодо попиту і пропозиції продукції та рівня цін, організації охорони об'єктів оптових ринків. За необхідності потрібно створювати спеціальні сервісні підрозділи: розрахунково-фінансовий, юридичний, консультаційний, готельний, транспортний тощо.
Така організаційна структура оптових ринків спроможна найбільш повно задовольнити потреби виробників продукції і споживачів. Форму-вання мережі місцевих, регіональних і міжрегіональних оптових ринків, які здійснюють постачання сільськогосподарської продукції та продовольства між регіонами і сприяють ефективному її просуванню до кінцевого спожи-вача, є пріоритетним напрямом для налагодження стійких зв'язків між товаровиробниками та споживачами.
Формування системи оптових ринків спроможне позитивно впливати на вирішення проблеми забезпечення населення товарами, сприяти виробникам продукції і переробним підприємствам у здешевленні та нарощуванні обсягів виробництва, посиленні здорової конкуренції на споживчому ринку.
Саме забезпечення контрольованості оптового ринку через вільний доступ всіма товаровиробниками і споживачами до інформації та торгів дозволяє повною мірою проявити переваги нових форм господарювання на засадах приватної власності. Необхідно виділити й такий важливий аспект позитивного впливу ринкової інфраструктури, як зміна психології виробників сільськогосподарської продукції, які перейдуть до пошуку оптових споживачів та вигідних постачальників матеріально-технічних ресурсів, а отже, завдяки цьому підвищиться ефективність виробництва.
Література:
1. Алле М. Экономика как наука: Пер. с франц. - М., 1995.
2. Афонцев С. Экономическая политика и модели экономического развития // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука". - 2002. - № 4.
3. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін. - К., 1997.
4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. - 2001. - С. 311.
5. Гунський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 1997.
6. Жаліло Я.А. Конкурентоспроможність національної економіки України. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - Київ, 2002.
7. Иноземцев Л. Неизбежность постиндустриального мира. К вопросу о полярности современного мироустройства // Постиндустриальный мир и Россия. - М.: РАН, Эдиториал УССР. - 2000.
8. Иноземцев В. Восставшая из пепла: европейская экономика ХХ века // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Наука, 2002. - № 1.
9. Коллонтай В. Эволюция западных концепций глобализации // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
10. Косолапов Н. Глобализация, миропорядок ХХІ века в России. Постиндустриальный мир и Россия / Под. ред. В. Хароса, В. Красильщикова.- М.,2001. - 250 с.
11. Марчук Е.К. Стратегічна орієнтація суспільства - рух на випередження // Стратегічна панорама. - 1999. - № 4.
12. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство // Економіка України. - 2002. - № 9.
13. Новокшонов Л.В., Тридюнов Ю.В. Мировое хозяйство. - ЮРИСТО, 2000.
14. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия // Мировая экономика и международные отношения. - М.: Изд-во "Наука", 2001. - № 3.
15. Пахомов Ю. Україна і виклики глобалізації // День. - 2001. - 7 серпня.
16. Перес К. Технологические процессы и возможности для развития качества динамической цели. - ЮНКТАД.ХТД/RT/1/9. - 1999. - 20 december. - С. 50.
17. Ратленд П. Глобализация и посткоммунизм // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 1.
18. Стратегія розвитку України: теорія і практика. - К., 2002.
19. Трансформація моделі економіки України / За ред. В.М. Гейця. - К.: Лотос, 1999.
20. Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ і стратегія розвитку. - Київ, 2001.
21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К., Либідь, 2002.
22. Філіпенко С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. - К.: Товариство "Знання" України, 2000.
23. Хаустов В., Панфілова Т. Інноваційні процеси в Україні: реалії і перспективи // Економіст. - 2002. - № 3.
24. Чухно А.А. Економічна теорія. - К.: Вид-во "Вища школа", 1993.
25. Чухно А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України // Економіка України. - 2001. - № 11, 12.
26. Экономическая энциклопедия / Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Экономика, 1999.
27. Энциклопедический социологический словарь / Под общей редакцией Г.В. Осипова. - М., 1995.
28. Яковець Ю. Глобальні тенденції соціокультурної динаміки і перспективи взаємодії цивілізації у ХХІ столітті // Економіка України. - 2000. - № 3.
Loading...

 
 

Цікаве