WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Досвід формування оптових ринків - Реферат

Досвід формування оптових ринків - Реферат


Реферат на тему:
Досвід формування оптових ринків
Перехід України до відносин ринкового типу супроводжується від-мовою від централізованого розподілу товарів, ресурсів і фондів та заміною його схемами і механізмами, притаманними світовій економіці. У результаті трансформації системи оптової торгівлі її інфраструктура, яку складали плодоовочеві комбінати і склади, більше ніж на 90 % приватизована і перетворена у підприємства на засадах приватної власності.
Багато з них сьогодні використовується не за призначенням. Наприклад, у Черкаській області з 12 оптових та опто-роздрібних орга-нізацій, які функціонували до 1993 р., у комунальній власності залишилося одне підприємство - торгово-виробниче підприємство "Холод". Інші під-приємства сфери оптової торгівлі займаються переважно роздрібною тор-гівлею, а складські приміщення передають в оренду. Практично не вико-ристовуються для оптової торгівлі колишні плодоовочеві бази та комбінати Укроптбакалії, Укроптм'ясомолпрому, Уксадвинпрому, Укркоопспілки тощо.
Наведений приклад ілюструє загальну картину в державі щодо розвитку оптової торгівлі. Після ліквідації системи централізованого роз-поділу ресурсів до цього часу не вдалося створити альтернативну систему руху товарів, здатну забезпечити прозорість ринку та на конкурентних за-садах сприяти формуванню найбільш вигідних цін. Торгівлю оптовими партіями характеризує відсутність тривалих, стабільних зв'язків, відносини сторін не ґрунтуються на дійовій контрактній основі. Товаровиробники не завжди мають чітке уявлення про те, куди і на яких умовах буде реалізована вироблена продукція.
Для виправлення ситуації, налагодження стійких зв'язків між товаровиробниками та споживачами продукції як пріоритетний напрям розглядається створення мережі локальних, регіональних і міжрегіональних оптових ринків, які здійснювали б перерозподіл товарів, сприяли ефективному її просуванню до кінцевого споживача. Так, постановами Кабінету Міністрів України № 246 від 19 березня 1997 р., № 921 від 17 червня 1998 р. та № 997 від 9 червня 1999 р. затверджено заходи щодо створення оптових ринків у країні. Проте теоретичні та практичні аспекти цього питання достатньою мірою не опрацьовані, особливо з позиції інтегрування в світові та регіональні економічні структури.
З досвіду країн Європи відомо, що оптові ринки здійснюють організацію торгів наявних видів продукції і створюють необхідні умови для укладання торгових угод.
Найбільшими універсальними оптовими ринками Європи є Найн-Елмз і Смітфілд у Лондоні, Рюнжи в Парижі, Міланський ринок в Італії, Кельнський у ФРН. Паризький ринок Рюнжі (офіційна назва "Змішане ділове товариство - ринок національного значення Рюнжи" /SEMMARIS/) обслуговує не тільки столицю та інші міста Франції, але й оптових покупців з-за кордону. Як і інші великі ринки, Рюнжи є державно-приватним акціонерним товариством, акції якого розподілені між державою, великими гуртовими компаніями та кооперативними об'єднаннями. Ринок займає площу 220 га, з яких 47 га - під будівлями. На ньому зареєстровано кілька сотень оптових продавців, обсяг реалізації яких на цьому ринку перевищує 2 млн. т продукції на суму понад 44 млрд. франків.
Розвиток оптових ринків спостерігається й у країнах колишнього соціалістичного табору. Так, у Польщі створені Варшавський, Познанський, Поморський оптові ринки. Познанський плодоовочевий оптовий ринок, який функціонує з 1992 р. за підтримки швейцарського уряду, - перший у Польщі торговий об'єкт європейських стандартів. Його засновниками є Міністерство сільського господарства і продовольства Польщі, один із польських державних банків, органи державної влади м. Познань, об'єднання сільськогосподарських ринків країни та недержавні юридичні особи.
Цікаво зазначити, що метою діяльності Познанського оптового ринку є не тільки створення найкращих умов для оптової торгівлі, але й рекламування та просування польської продукції за кордон.
Досвід функціонування оптових ринків свідчить, що саме в умовах, коли забезпечуватиметься прозорість ринку через вільний доступ усіх товаровиробників і споживачів на ринок та до інформації про його кон'юнктуру, повною мірою зможуть проявитися переваги недержавних форм власності та нових форм господарювання. Також не слід відкидати такий важливий аспект позитивного впливу оптових ринків, як зміна психології виробників продукції щодо очікування на державну вказівку відносно асортименту та кількості товарів.
Необхідність формування оптових ринків в Україні обумовлена ба-гатьма чинниками, серед яких найважливішими є порушення зв'язків між виробниками продукції та споживачами; зменшення ролі споживчої кооперації; збільшення обсягів імпорту; поява на ринку численних посе-редницьких структур, які здійснюють кількаразовий перепродаж; розвиток бартерних операцій.
Потрібно згадати й про досить низьку якість продукції, що пропо-нується споживачеві: вона не завжди готується для продажу, різної якості продукція не реалізується окремо; не сортується та не продається за стандартною вагою чи в стандартній упаковці тощо.
Основною метою формування мережі оптових ринків є організація гуртової торгівлі, що може стати альтернативним (відмінним від прямого постачання товарів виробниками у роздрібну торгівлю) варіантом реалізації продукції. При цьому буде досягнуто позитивного впливу на якість та рівень кінцевої ціни товарів для покупців через створення конкурентного середовища на ринку.
Розвиток мережі оптових ринків повинен вирішувати наступні завдання:
- сприяти прискоренню та спрощувати просування товарів до кінце-вого споживача, зменшуючи або взагалі виключаючи зайвих посередників у торговому ланцюгу;
- надавати можливість виходу всім виробникам і споживачам продукції на цивілізований конкурентний ринок, забезпечуючи для них прозорість ринку і умови для конкуренції, що в результаті формує найбільш прийнятну ціну;
- сприяти вітчизняним товаровиробникам у одержанні максимальних прибутків від реалізації своєї продукції;
- забезпечувати достовірною інформацією про кон'юнктуру ринків і споживні властивості товарів;
- сприяти організації закупівель, зберігання та відвантаження продукції покупцям;
- надавати рекламні і маркетингові послуги, проводити сервісне обслуговування та інші заходи для реалізації або придбання продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Найважливіші функції оптових ринків полягають в організації продажу товарів, аукціонних і конкурсних торгів, створенні організаційних умов для проведення гуртових торгів (забезпечення спеціально обладнаного місця для здійснення угод щодо купівлі-продажу продукції необхідною торговою технікою, контроль за якістю реалізованих товарів та дотриманням правил торгівлі, організація охорони об'єктів ринку, системи реєстрації учасників торгів, протипожежної безпеки тощо); забезпеченні розрахунків із постачальниками з урахуванням інтересів товаровиробників та покупців; зборі, узагальненні таінформуванні учасників гуртових торгів про кон'юнктуру: попит, пропозицію, рівень цін; вивченні та аналізі ринкової ситуації з широкого переліку товарних груп, які можуть бути продані або куплені сільськогосподарськими, переробними, торговельними, збутовими та іншими підприємствами на оптовому ринку.
В усіх областях України ведуться роботи з формування оптових ринків. Станом на 1 квітня 2002 р. в обласних і районних центрах створено 1 161 оптово-продовольчий та оптово-овочевий ринки. В окремих регіонах уже з'явився позитивний досвід. Так, Житомирська, Харківська, Донецька, Одеська, Запорізька та Миколаївська облдержадміністрації діють відповідно до прийнятих розпоряджень про заходи щодо створення оптових продовольчих ринків. У Харківській та Донецькій областях затверджені програми формування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції. У Тернопільській області виділено дві земельні ділянки для потреб оптових ринків плодоовочевої
Loading...

 
 

Цікаве