WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Вплив зовнішньої торгівлі на соціально-економічний розвиток України - Реферат

Вплив зовнішньої торгівлі на соціально-економічний розвиток України - Реферат

технологіях, споживчих товарах. Експорт за таких умов виступає як засіб заробляння іноземної валюти і компенсації від'ємного сальдо зовнішньо торгівельного обороту. В умовах спаду національної економіки зменшується потреба в імпорті, а експорт компенсує недостатність внутрішнього попиту і стає фінансовим джерелом для майбутніх імпортних надходжень. Ефективність експорту визначається питомою вагою в його структурі імпортної компоненти. Наприклад, якщо експортна продукція має високу імпортоємність (енергоносії, сировина, технології тощо), то збільшення експорту буде спричиняти і збільшення імпорту. А тому збільшення ВВП за рахунок чистого експорту буде незначним. Це стосується у першу чергу продукції з низьким рівнем доданої вартості. Враховуючи дану залежність, можна зробити висновок про неефективну структуру українського експорту, який складається переважно з товарів низького ступеня переробки, товарів сировинного характеру і наявності високої питомої частки імпортної компоненти в експортованих товарах.
Так, основний приріст експорту товарів і послуг у 2000 році досягнуто за рахунок збільшення питомої ваги продукції металургії та хімічної промисловості. Імпортоємність цих галузей дуже висока. Вони споживають більше половини всіх енергоресурсів (переважно імпортних) і становлять відповідно 44,9 % та 10,7 % українського експорту . Тому позитивний ефект від експорту продукції таких галузей з відрахуванням платежів за спожиті енергоресурси дуже низький.
В умовах обмеженості ресурсів (енергетичних, сировинних, фінан-сових) прогресуючий розвиток експорто-орієнтованих галузей із низькою часткою доданої вартості відбувається за рахунок галузей із підвищеним ступенем обробки (доданої вартості), але менш орієнтованих на експорт. Це негативно впливає на динаміку ВВП. Україна може значно прискорити створення передумов для ефективної міжнародної інтеграції її економіки через концентрацію ресурсів на тих сегментах економічної структури, які визначають майбутнє світової економіки і дають можливість реалізації не наздоганяючого, а випереджаючого розвитку. Йдеться про пріоритетний розвиток високотехнологічних галузей, до яких, згідно з міжнародною статистикою, відносяться аерокосмічна, комп'ютерна, фармацевтична, ви-робництво нових матеріалів, наукових приладів, продукції електро-машинобудування .
Український ринок пройшов фазу експорту традиційних продуктів, яка характеризує поверхневу інтеграцію країни в світове господарство. Сьогоднішню ситуацію на внутрішньому ринку визначає витіснення цілого ряду імпортних товарів широкого вжитку продукцією національних виробників. Разом з тим, цю позитивну тенденцію, яка є результатом зрушень у харчовій та, частково, легкій промисловості, повинні супро-воджувати аналогічні процеси в експортозаміщенні: традиційні товари повинні витіснитися або новими більш складними виробами, або більш досконалими аналогами чи субститутами.
Довготривале перебільшення імпорту над експортом негативно впливає на грошовий обіг, валютний курс і, зрештою, на економіку. Стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу через автоматичне цінове регулювання, який практикувався до 30-х років ХХ ст., запропонований ще Д. Юмом та Д. Рікардо у XVIII ст., в сучасних умовах діє слабо.
Макроекономічна політика стабілізації передбачає наявність урівноваженого платіжного балансу країни як умови цінової і валютної стабільності та економічного зростання у довгостроковій перспективі. В умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності зрівноваження балансу міжнародних розрахунків потребує активного втручання і цілеспрямованих заходів держави.
Одним із методів ліквідації дефіциту або надлишку платіжного балансу є припинення або обмеження потоку торгівлі та капіталу за допомогою митних тарифів і квот.
Таке регулювання потоків експорту-імпорту є лише косметичним засобом усунення нерівноваги. Для відновлення рівноваги платіжного балансу на довгострокову перспективу існують інші засоби, які полягають в формуванні ефективної структури виробництва. Так, держава намагається сприяти розвитку наукомістких конкурентоспроможних на світовому ринку галузей, підтримувати національних експортерів продукції з високим вмістом доданої вартості, сприяти урізноманітненню експорту та його географічній диверсифікації.
Одним із найважливіших чинників макроекономічного регулювання є валютний курс, через який здійснюється вплив на ВВП країни та міжнародні потоки товарів та капіталів. Одним із факторів, який визначає динаміку валютного курсу, є стан платіжного балансу країни і, відповідно, попит і пропозиція валют на валютних ринках. Вплив валютного курсу на зовнішньоекономічну діяльність здійснюється за наступною схемою. Підвищення курсу національної валюти робить імпортні товари відносно дешевшими, що сприяє імпорту. Зниження курсу, навпаки, створює вигідні умови для експорту товарів та залучення іноземного капіталу оскільки національні товари, фінансові активи підприємства та нерухомість стають дешевшими, ніж імпортні.
Таким чином, з погляду платіжного балансу, обмінний курс визначається сукупним попитом і пропозицією валюти, а його динаміка - станом платіжного балансу.
Купівельна спроможність валют - ще один фактор, який визначає обмінний курс. Теорія паритету купівельної спроможності, запропонована шведським економістом Густавом Касселем на початку 20-их рр. ХХ сторіччя, передбачає визначення обмінного курсу на основі паритету купівельної спроможності (ПКС). Останній визначає потребу в певній валюті для купівлі однакового обсягу товарів і послуг . Урівнюючи ціну корзин однакових товарів і послуг у двох країнах визначають їх обмінний курс.
Індекс ефективності обмінного курсу в кожній країні визначається як частка від ділення обмінного курсу (ОК) на паритет купівельної спро-можності (ПКС). Залежно від того, є цей індекс більшим чи меншим від 100 %, країна, що порівнюється, вважається дорогою або дешевою відносно базової. Індексефективності обмінного курсу вимірює ціну іноземної валюти в даній країні. Якщо він перевищує 100 %, це свідчить про заниження курсу національної валюти проти паритету та виграш для власників валюти іноземної, якщо нижче цієї величини - про завищення курсу та програш при обміні. М. Меламед показав, що у 1993 році курс національної валюти проти долара США було занижено у 5,6 раза. На кожному доларі в українській валюті можна було отримати прибуток нормою 460 %. Отже, Україна була надзвичайно дешевою країною. За період реалізації програми фінансової стабілізації індекс ефективності обмінного курсу долара знизився більш як у три рази - до 1,8, а норма прибутку від конвертації у гривню - майже у 6 разів . Тобто в Україні відбувається поступове зближення обмінного курсу та ПКС внаслідок зміцнення національної валюти.
Обмінний курс, на основі теорії паритету купівельної спроможності (ПКС), виражається наступною формулою:
ОК= ПКС/ІРЦ,
де ОК - обмінний курс;
ПКС - паритет купівельної спроможності;
ІРЦ - індекс порівняного рівня цін.
Згідно з наведеною формулою, реальна стабільність національної валюти забезпечується тоді, коли номінальна ревальвація обмінного курсу перекривається відповідним підвищенням рівня цін, або коли девальвація супроводжується його зниженням. Порушення умов узгодженості таких змін на користь ревальвації національних грошей сприяє збільшенню імпорту товарів і послуг, зміни на користь девальвації створюють умови для активізації експорту.
Вивчаючи проблеми ревальвації обмінного курсу, необхідно зазначити, що вона є позитивним фактором тільки тоді, коли існують реальні і стабільні темпи економічного зростання. Для українських реалій потрібно використовувати девальвацію як засіб макроекономічного регулювання, спрямований на нарощування експортного виробництва і врівноваження зовнішньоторгівельного балансу.
На рівень обмінного курсу впливає і рівень відсоткової ставки. Приплив іноземного капіталу
Loading...

 
 

Цікаве