WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розподіл і перерозподіл доходів (індивідуальна робота) - Реферат

Розподіл і перерозподіл доходів (індивідуальна робота) - Реферат

на масштабах випуску продукту дозволяє фірмі значно збільшити діапазон доходності виробництва за ринкової ціни Р у довгостроковому періоді.
Дохід, одержаний підприємством від збуту виробленого продукту розподіляється у визначеній залежності від виробничих факторів. Заробітна плата (ціна праці) утворюється в залежності від вкладеної праці, рента (дохід від фактора з нееластичною пропозицією) - від ціни використовуваної ділянки землі, прибуток (дохід на виробничий капітал) і процент (дохід на грошовий капітал) - від обсягу застосованого капіталу. Заробітна плата, рента, прибуток і процент - це так звані фактори доходу, які в ринковій економіці виступають цінами факторів виробництва.
2. Важливе значення для аналізу процесу розподілу має індивідуальний розподіл, під яким розуміють визначення доходів окремих осіб, сімей, домашніх господарств, а також факторів, що визначають їх рівень.
На макрорівні індивідуальний розподіл означає розподіл національного доходу (річної суми сукупних заробітної плати, ренти, прибутку і процента в усій національній економіці) серед окремих осіб, що розриває джерела особистих доходів приватних осіб чи домашніх господарств. Валовий дохід домашніх господарств включає:
- чисту заробітну плату, субсидії та інші виплати по соціальному забезпеченню;
- проценти, дивіденди, орендну плату;
- підприємницький дохід;
- доходи від особистого підсобного господарства, оренди житла;
- компенсації і страхові відшкодування збитків та інше.
При визначенні доходів приватних осіб враховуються доходи від факторів виробництва, які не одержують домашні господарства (наприклад, нерозподілені прибутки комерційних організацій), внески на соціальне страхування (які відраховуються із національного доходу) і трансферти (які доповнюють національний дохід).
Розрізняють такі трансферти (незароблені доходи):
- державні (пенсії, проценти по державному боргу);
- соціальні (виплати із фондів соціального страхування і сімейна допомога);
- міжфірмові (одні фірми одержують дивіденди від інших);
- некомерційні (спонсорська допомога).
Одними із основних недоліків ринкової системи є нерівність в доходах і виникнення на цій основі бідності. Нерівність розподілу доходів властива усім країнам незалежно від типу їхньої економічної системи. У чому ж полягають її причини?
У ринковій економці найзагальнішою причиною нерівного розподілу доходу є ринковий механізм. Проте існують і інші, конкретніші причини. Серед них можна назвати відмінності у здібностях людей, рівні освіти і професійної підготовки працівників, професійні смаки і схильність людей до ризику, володіння власністю, талан, зв'язки, дискримінація тощо. Нерівність доходів не є наслідком нерівності у продуктивності праці чи ефективності виробництва; багато у чому вона визначається нерівністю у розподілі на основі приватної власності на засоби виробництва, а також правових норм, які її закріплюють (зокрема, передачу доходів у спадщину).
Величина національного доходу країни, також впливає на його розподіл. Якщо країна багата, це сприяє зростанню подушного рівня доходу, а відтак зменшується ступінь нерівності в розподілі доходів. Проте ця закономірність не стійка.
Надмірну нерівність в доходах засуджували завжди. На цьому грунті відбувається перерозподіл доходів, який спрямований на досягнення соціальної справедливості (втім, соціальну справедливість розуміють по-різному: від переділу власності порівну до закріплення становища, коли кожен одержує за вкладом у виробництво належних йому факторів). Сьогодні можна виділити 3 напрями економічної думки, що обґрунтовують досягнення більшої рівності в доходах:
" соціалістичне вчення, яке виступає проти приватної власності "незароблених" доходів і права спадщини;
" індивідуалістичні доктрини, що стверджують гідність особи і право усіх людей на соціальних "мінімум";
" кейнсіанська концепція, котра доводить, що надмірна нерівність послаблює попит на споживчі товари, стримує економічне зростання.
Перерозподіл доходів здійснюється по кількох напрямах:
1) через державну податкову систему і державний бюджет;
2) через соціальне страхування;
3) через коливання ринкових цін як на фактори виробництва, так і на товари і послуги;
4) через добровільні внески до громадських, доброчинних, релігійних фондів і організацій.
Суспільство може впливати на нерівність розподілу особистого доходу, зменшуючи її через податкову систему і трансфертні платежі. Однак цей вплив, на думку багатьох економістів, має бути помірним, отже, звужуватиме можливості економічного зростання країни. Низькі темпи економічного зростання - це такі ж темпи збільшення національного доходу, який суспільство прагне перерозподіляти від багатих до бідних.
Сучасне суспільство має шукати і знаходити компроміс між зрівнюванням доходів і ефективністю економіки. Якщо воно надто велику частину національного доходу перерозподілятиме на користь бідних, це пригнічуватиме економічні стимули, звужуватиме обсяг національного доходу. З іншого боку, посилення нерівномірності, коли держава не втручається у розподіл національного доходу (його регулюють виключно ринкові сили), породжує низку складних проблем. Головна серед них - це зубожіння частини населення і казкове збагачення невеликої кількості сімей. Така поляризація суспільства посилює його соціальну і політичну нестабільність.
Перерозподіл доходів - необхідний елемент функціонування економічної системи. Він дозволяє існувати державі за апаратом управління і функціями, утримувати непрацездатних, долати надмірну майнову нерівність, забезпечувати гармонію суспільних і особистих економічних інтересів.
В економіці використовують кілька методик для аналізу індивідуального розподілу доходу. Найчастіше для виявлення ступеня рівномірності розподілу доходу загальна кількість сімей (100%)ділять на 5 рівних за чисельністю груп, тобто кожна група містить 20% населення. Для кожної групи обчислюють її частку в особистому доході за відповідний рік. Інформація, яку дають подібні таблиці, свідчить про те, наскільки нерівномірно розподіляється сукупний особистий дохід у тій чи іншій країні. Наприклад, якби дохід розподілявся порівну між усіма сім'ями України. Тоді кожна їхня п'ята частина отримувала б 20% цього доходу, 40% сімей - 40% доходу і т.д. Таку ситуацію графічно зображують бісектрисою.
Інший крайній випадом спостерігався б тоді, коли в країні майже весь дохід привласнювали б кілька казково багатих родин, а решта населення ледве животіла. Реальна економіка звичайно перебуває між цими двома крайніми випадками.
Таблиця 1. Розподіл доходу в окремих країнах, %
Країна Група сімей
Перша (найбідніша) Друга Третя Четверта П'ята (найбагатша)
Японія 8,7 13,2 17,5 23,1 37,5
Південна Корея 7,4 12,3 16,3 21,8 42,2
Китай 6,4 11,0 16,4 24,4 41,8
США 4,7 11,0 17,4 25,0 41,9
Великобританія 4,6 10,0 16,8 24,3 44,3
Мексика 4,1 7,8 12,3 19,9 55,9
Бразилія 2,1 4,9 8,9 16,8 67,5
У таблиці показано відносний розподіл доходів у семи країнах. На першому місці в таблиці стоїть Японія, де найбагатша п'ята частина сімей отримує дохід, що лише у 4 рази перевищує дохід найбіднішої п'ятої частини населення. Унизу таблиці перебуває Бразилія, де найбагатша п'ята частина сімей привласнює дохід, який більш як у 30 разів перевищує дохід найбіднішої п'ятої частини населення.
Міра нерівності в доходах, яка притаманна будь-якому суспільству, досліджується з використанням кривої Лоренца (М.Лоренц - американський економіст, який побудував цю криву).
По горизонталі тут відкладено кількість населення (сімей) у відсотках, а по вертикалі - розподіл національного доходу групами населення (сімей) у відсотках. Бісектриса (лінія ОС) відображає абсолютну рівність у доходах усіх сімей (повністю зрівняльних розподіл), а лінії ОД-ДС - абсолютну нерівність (дещиця населення одержує увесь дохід націй). Остання ситуація, коли абсолютна більшість населення взагалі не одержує доходів,
Loading...

 
 

Цікаве