WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи - Реферат

Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи - Реферат

(металургія, машинобудування, нафтопереробка, автомобілебудування, хімічна промисловість тощо). Жоден капіталіст навіть за допомогою банківських кредитів не міг організувати в цих галузях велике підприємство. Воно могло бути створене тільки на акціонерних засадах. Акціонерні товариства, таким чином, стали важливою формою централізації капіталів.
Трести і синдикати, які з'явились ще на початку останньої третини ХІХ ст., являли собою великі акціонерні підприємства монополістичного чи олігополістичного типу. Австрійський учений Р. Гільфердинг у книзі "Фінансовий капітал" наводить таблицю, з якої видно, що уже на початку ХХ ст. (1907) у Німеччині не тільки великі, а й середні капіталістичні підприємства були акціонерними товариствами з 5-процентною нормою рентабельності, які виплачували дивіденди на акцію в розмірі від 7,5 до 22 % (див.: Гильфердинг Р. Финансовый капитал. - С. 159). У цій країні наприкінці 70-х рр. ХІХ ст. було 460 акціонерних товариств, а на початку ХХ ст. - понад 5000.
Названі три основні історичні умови - якісні зміни в техніці, технології і структурі виробництва, ефект масштабу, акціонування - привели до того, що на рубежі ХІХ-ХХ ст. епоха капіталізму вільної конкуренції у розвинутих країнах капіталізму була замінена монополістичним капіталізмом, в економіці якого голов-на роль належала монополіям і олігополіям.
Монополія - це ринок, на якому кількість продавців (підприємств) така незначна, що кожен продавець може впливати на загальне пропонування (через виробництво) і ціну товару.
Олігополія на відміну від монополії характеризує таку ситуацію в умовах недосконалої конкуренції, коли виробництво в галузі контролюється невеликою кількістю виробників.
У поєднанні ці дві економічні сили утворюють капіталістичну формацію монополістичного типу, яка, на наш погляд, проіснувала до середини 30-х рр. ХХ ст.
На базіакціонерних товариств створюються такі основні форми монополій і олігополій, як трести і концерни.
Трест - це таке акціонерне товариство, в якому підприємства, що вступають до нього, втрачають не тільки комерційну, але й виробничу самостійність: вони перетворюються в акціонерів тресту. Зустрічаються різновиди трестів. Здебільшого трест являє собою повне злиття підприємств даної галузі. Є трести, учасники яких зберігають формальну самостійність за фактичного підпорядкування холдинг-компанії.
Концерн - це найбільш складна сучасна форма організації акціонерного товариства великих розмірів. Звичайно концерн охоплює багато підприємств різних галузей виробництва, а базовою для концерну є одна галузь - автомобільна, хімічна, електронна тощо. Учасники концерну зберігають формальну самостійність. Теперішні найбільші у світі корпорації - це концерни. Саме концерни є зараз провідною формою функціонування монополій і олігополій. Отже, концерн - це велика багатогалузева корпорація.
На рубежі ХІХ-ХХ ст. капіталізм вільної конкуренції поступився капіталізму недосконалої конкуренції. В економіці панівне місце посіли олігополії і монополії. За цих умов конкуренція не може бути ні вільною, ні досконалою. Вона стала недосконалою.
Недосконала конкуренція - це ринкова ситуація, коли підприємство, чи об'єднання підприємств, виробляє і поставляє таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни. Сьогодні до недосконалої конкуренції відносять чисту монополію, олігополію і монополістичну конкуренцію.
Це визначення недосконалої конкуренції ми можемо узагальнити так: на рубежі ХІХ-ХХ ст. у розвинутих країнах сформувався монополістичний капіталізм.
За монополістичного капіталізму основними регуляторами економіки виступають ринки недосконалої конкуренції.
Проблеми максимізації прибутку монополіста. Розглянемо рівновагу для максимального прибутку монополіста, який контролює галузь. Якщо монополіст стикається з деяким попитом на продукцію галузі і бажає максимізувати валовий прибуток, що він повинен зробити? За визначенням валовий прибуток дорівнює валовому доходу мінус валові витрати (у символах - ВП = ВД - ВВ = (Р q) - ВВ).
Монополія максимізує свої прибутки, установлюючи обсяг виробництва на такому рівні, де ГВ = ГД. Часто це означає, що ціна Р > ГД. Через те що ціна більша від граничних витрат, монополіст, який максимізує прибуток монополій, зменшує обсяг виробництва порівняно з тим, що був у галузі за умов досконалої конкуренції.
Цю рівновагу, яка максимізує прибуток, показано на рис. 21.3.
Лінія попиту на продукцію монополіста DD відповідає галузевій кривій. Якою буде рівновага максимального прибутку для монополіста? Це видно на рисунку в точці Е - на перетині кривої ГВ та кривої ГД. Оптимальною ціною для монополіста буде точка G на лінії DD, що лежить вище від точки Е. Ця ціна відповідатиме монопольній, тобто вона набагато вища від граничних витрат та конкурентної ціни і дає змогу монополісту привласнювати значний монопольний прибуток. Водночас монополіст зменшує обсяги виробництва порівняно з тим, що були б за умов досконалої конкуренції.
Рис. 21.3. Рівновага монополії і максимізація прибутку
Графік на рис. 21.3 показує, яким чином ринки недосконалої конкуренції регулюють рівновагу між попитом і пропонуванням та обсяги виробництва в кожній монополізованій галузі.
Хоча багато монополій і олігополій зацікавлені в отриманні такого прибутку, проте є чимало перешкод: контроль державних органів, можливість і бажання проникнення інших великих корпорацій у дану галузь, щоб скористатися можливістю отримати високий монопольний прибуток. Однією з перешкод монопольної максимізації прибутку є той факт, що поряд з монополіями і оліго-поліями існує велика кількість немонополістичних підприємств.
У зв'язку з тим, що монополізація виробництва призводить до штучного зниження обсягів виробництва і його ефективності, а монополії завдяки цьому одержують надвисокі прибутки, тому практично в усіх країнах діє антимонопольне законодавство.
3.Фінансово-монополістичний капітал. Фінансово-монополістична олігархія
Сутність фінансово-монополістичного капіталу. Зміни, які відбувалися у сфері виробництва під впливом концентрації і централізації капіталу, сприяли виникненню таких самих процесів і в банківській сфері. Великим корпораціям потрібні були великі кредитори. Почала зростати концентрація банківського капіталу. На рубежі ХІХ-ХХ ст. на зміну звичайним спеціалізованим банкам прийшли великі банківські корпорації.
Концентрація грошового капіталу в банках докорінно змінила їх становище і вплив.
Loading...

 
 

Цікаве