WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання - Реферат

Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання - Реферат

віку 51,9
24,1
27,8
28,8 51,3
23,9
27,4
… 50,5
23,5
27,0
27,3 50,1
23,3
26,8
27,4 49,7
23,1
26,6

Працездатний вік згідно з українським законодавством - від 16 до 60 років для чоловіків та 16-55 для жінок, що значно менше ніж у країнах з більш розвинутою системою соціального забезпечення (порівняно зі Швецією - на 10 років). Однак в Україні традиційно зберігається високий рівень трудової активності пенсіонерів, особливо жінок, але водночас багато чоловіків (шахтарі, металурги та ін.) мають право на більш ранню пенсію. Тому питома вага жінок у складі трудових ресурсів перевищує 51 %.
З даних табл. 19.1 випливає, що в Україні відбувається звужене відтворення природного базису трудових ресурсів - населення. За період 1991-2000 рр. зменшилась тривалість життя населення, відбулось абсолютне скорочення кількості новонароджених, тоді як смертність значно зросла. Населення за цей період скоротилося на 2,2 млн, а трудові ресурси працездатного віку - на 1,4 млн осіб. За розрахунками спеціалістів процес скорочення населення триватиме і в першій половині ХХІ ст. Так, 2025 р. кількість населення України становитиме 36-38 млн осіб.
Таким чином, глибока економічна криза, внаслідок якої суттєво знизився індекс розвитку людини (показник ООН): середня тривалість життя, рівень доходу на душу населення та рівень освіченості (за цим показником Україна у 1997 р. займала 95 місце), призвела до тривалого звуженого відтворення і населення, і трудових ресурсів.
Природний рух населення, характер його відтворення визначається не тільки рівнем економічного розвитку країни, а й іншими факторами: соціальними умовами, традиціями культури і побуту, конкретними історичними факторами.
Досвід показує, що держава може позитивно впливати на розширене природне відтворення населення своєю демографічною політикою, яка є складовою частиною загальної соціально-економічної політики суспільства.
Елементами цієї політики є покращання житлових умов з урахуванням демографічного фактора, надання відчутної допомоги на дітей, забезпечення населених пунктів дитячими установами, збільшення відпусток у зв'язку з вагітністю, пологами і післяпологовим вихованням, зміцнення сім'ї, зростання реальних доходів сімей. Винятково важливе значення має розвиток системи охорони здоров'я в країні, системи безплатного лікування, медичного страхування, охорони материнства.
Суть у тому, що дієздатна політика зайнятості в теперішніх умовах повинна мати довгостроковий характер і включати цілий комплекс заходів державного регулювання, що гальмує зростання безробіття і скорочення зайнятості населення.
У наших умовах найбільш важливими можуть бути заходи, які сформульовані нижче.
1. Прискорений розвиток дрібного підприємництва. В темах
5 і 12, на прикладі Палестини показано його надзвичайно високу активність. Так, продуктивність праці у дрібному палестинському виробництві в 3,2-4 рази вища ніж у великому українському виробництві. Щоб розвивати дрібне виробництво, потрібно небагато: внести доповнення в закони України "Про підприємництво", "Про підприємство в Україні", "Про зайнятість". Необхідно спростити процедуру переходу робітників, селян, інженерно-технічних працівників, спеціалістів з менеджменту, маркетингу, банківської справи, торгівлі тощо на самостійну підприємницьку діяльність. Тільки в промисловості України можна на основі подетальної і поопераційної спеціалізації створити 200-300 тис. дрібних індивідуальних і сімейних високопродуктивних підприємств, тобто з рівнем продуктивності в розмірі 4-6 тис. дол. США доданої вартості.
Такі самі процеси повинні бути форсовані в усіх галузях народного господарства.
Ясна річ, організація власної справи потребує коштів, часто 4-5 тис. дол. США. Таких коштів у 90 % нашого населення немає. Справа може бути вирішена за рахунок кредитів спеціалізованих банків (чи банку), а також за рахунок певної частки державного бюджету.
2. Активізація державних інвестицій у соціальну і виробничу структуру, особливо в такі сфери, які не орієнтуються на одержання прибутку (будівництво і утримання дитячих садків, розширення мережі інтернатів, лікарень, поліклінік, будівництво і ремонт автомобільних шляхів сполучення тощо).
3. Розширення обсягів фінансування на розвиток служб з перепідготовки кадрів і підвищення кваліфікації.
4. Кардинальне підвищення державних витрат на підтримку молодих матерів, сімей з дітьми до 16 років, допомоги на кожну новороджену дитину.
5. Прискорене зростання реальної заробітної плати, яка зараз у 3-4 рази нижча від рівня 1990 р.
6. Швидке запровадження більш прогресивних законів з оподаткування доходів підприємств, деяке зниження ставки податків з тим, щоб стимулювати підприємства України приватного і державного секторів на прискорений розвиток. Розширене відтворення первинних ланок - це запорука підвищення обсягів сукупного попиту на роботу ринку в національному масштабі.
7. Подолання аномального характеру розподілу доходів серед населення і домогосподарств.
Різка диференціація доходів, як доведено наукою, негативно впливає на відтворення робочої сили бідних верств населення.
В Україні показник майнового розшарування населення погіршується. Якщо у 1990 р. середній дохід найзаможніших громадян України у 4 рази перевищував відповідний показник 10 % найбідніших, то в 1996 р. - у 67 разів (див.: Лібанова Е. Соціальна політика // Україна: аспекти праці. - 1999. - № 1. - С. 21). Бідні і зубожілі не мають достатніх доходів, щоб забезпечувати просте відтворення населення. В Україні ж переважна частина населення - це бідні. В інтересах створення більш-менш нормальних умов для відтворення населення і робочої сили складовим елементом соціальної політики української держави мають бути дійові й ефективні заходи щодо оптимізації диференціації доходів відповідно до західноєвропейських стандартів.
Література
1. Альтернатива: выбор пути (Перестройка управления и горизонты риска) / Рук. авт. колл. В. Н. Бойков, А. А. Сергеев. - М.: Мысль, 1990.
2. Бажал Ю. Еволюційна парадигма економіки перехідного пе-
ріоду // Економіка України. - 1993. - № 8.
3. Барр Р.Политическая экономия: В 2 т. / Пер. с фр. - М.: Междунар. отношения, 1994.
4. Бастиа Ф. Экономические гармонии / Ж.-Б. Сэй, Ф. Бастиа. Трактат по политической экономии / Ж.-Б. Сэй. Экономические софизмы. Экономические гармонии (Ф. Бастиа). - М.: Дело, 2000.
5. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр: Ельга, 2000.
6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. - М.: Academia, 1999.
7. Беляєв О. О., Бебело А. С. Перехідна економіка: основні концепції та характерні риси // Вчені записки: Наук. зб. - Вип. 3. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 23 - 29.
8. Бергер П. Л. Капіталістична революція: П'ятдесят пропозицій щодо процвітання, рівності і свободи / Пер. з англ. - К.: Вища шк., 1995.
9. Богиня Д. Актуальні проблеми регулювання доходів і організації заробітної плати на етапі трансформації економіки України // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 6.
10. Борисов Е. Ф. Экономическая теория: Учебник. - М., 1997.
11. Борщаговская Э., Воронина А.
Loading...

 
 

Цікаве