WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження - Реферат

Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження - Реферат


Реферат на тему
Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
План
1. Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення
2. Розподіл національного доходу і об'єктивні основи формування доходів населення
3. Перерозподіл національного доходу і споживання
4. Споживання, національний дохід і заощадження
Література
1. Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення
Сутність і значення розподілу в економіці. Питанням розподілу присвячено багато спеціальних праць. Значний внесок у розробку проблем розподілу зробили Д. Рікардо, Дж. С. Мілль, К. Маркс, Дж. Б. Кларк, Дж. М. Кейнс, М. Фрідман та ін.
Теорія розподілу була започаткована Д. Рікардо. Визначення законів, що регулюють розподіл продукту між класами, на думку Д. Рікардо, становить основне завдання політичної економії (див.: Рикардо Д. Начала политической экономии // Классика экономической теории. - М.: ЭКСМО-ПРЕСС, 2000. - С. 403). Дж. С. Мілль свою тритомну працю присвятив в основному розподільним відносинам, подетально та поелементно проаналізувавши практику розподілу та підбивши підсумки теорії розподілу класичної політичної економії (див.: Милль Дж. С. Основы политической экономии и некоторые аспекты их приложения к социальной философии: В 3 т. / Пер. с англ. - М., 1980).
В економічній літературі розподільні відносини розглядаються в основному через призму розподілу національного доходу. Розрізняють розподіл факторів виробництва та розподіл доходів і продуктів, які між собою органічно взаємопов'язані та взаємозалежні (рис. 17.1).
Рис. 17.1. Об'єкти розподілу
Дж. Б. Кларк стверджує, що розподіл національного доходу регулюється суспільним законом, згідно з яким кожному фактору належить та частина багатства, яку цей фактор створює (див.: Кларк Дж. Б. Распределение богатства: Пер. англ. - М., 1992. - С. 17). Необхідно пам'ятати, що економічна наука обґрунтовує функціонально-факторний розподіл національного доходу. Більш детально про моделі функціонального розподілу національного доходу див.: Малий І. Розподіл як фактор економічного розвитку суспільства // Економіст. - 1999. - № 8. - С. 32-40.
Суб'єктами розподілу є домогосподарство, фізична особа, підприємство чи держава. Об'єктами розподілу можуть бути земля чи інші природні ресурси, праця, капітал, дохід, технологія, інформація тощо. У рамках національної економіки об'єкти розподілу - це національне багатство, валовий національний продукт, національний дохід тощо. До інфраструктури розподілу належить система оплати праці, грошово-кредитна система, система формування та використання бюджету держави, фінансова система підприємств та організацій тощо.
Розподіл у відтворенні виконує потрійну роль: по-перше, є умовою виробництва; по-друге, виступає результатом виробництва; по-третє, визначає характер і кількісний рівень споживання. Характер розподілу (наприклад, поділ національного доходу на споживання та нагромадження) визначає здатність суспільства до економічного зростання в перспективі. У процесі розподілу визначається частка кожного економічного фактора виробництва в створеному сукупному суспільному продукті, валовому національному продукті чи національному доході. Розподілу доходів передує розподіл факторів виробництва. Залежно від форм власності на фактори виробництва визначається характер розподілу доходів. Так, монопольна власність на фінансовий капітал веде до збільшення частки доходу у формі процента.
Розподіл як ланка взаємозв'язку між виробництвом і споживачами. Розподіл є ланкою взаємозв'язку між виробництвом і споживанням. У другому томі "Основ політичної економії…" Дж. С. Мілль зазначав, що "…розподіл здійснюється завдяки складному механізму обміну і грошей…" (див.: Милль Дж. С. Основы политической экономии… - Т. 2. - С. 471). Якщо погодитися з тезою Дж. С. Мілля щодо ототожнення обміну з розподілом, то можна сказати, що розподіл є ланкою взаємозв'язку між виробництвом і споживанням (рис. 17.2).
Рис. 17.2. Роль розподілу у взаємодії виробництва і споживання
Теорії розподілу не завжди адекватно відображали реальну практику розподільних відносин. Це пов'язане з тим, що: по-перше, розподільні відносини завжди торкаються відносин соціальної справедливості в суспільстві, якої фактично досягти неможливо, тому що принцип певної нерівності є рушійною силою прогресу суспільства; по-друге, організація системи розподілу прямо залежить як від реалізації інтересів усіх і кожного, так і від задоволення інтересів соціального прошарку, який здійснює управління державою, у тому числі й управління розподілом національного доходу; по-третє, економічна й соціальна наука і людство ще не виробили того інструменту, за допомогою якого можна забезпечувати вимір величини внеску праці кожного в примноження національного доходу, щоб у подальшому можна було розробити справедливу систему розподілу.
2. Розподіл національного доходу і об'єктивні основи формування доходів населення
Моделі розподілу національного доходу. Національний дохід є результатом діяльності з використання економічних ресурсів (див. тему 16).
Розрізняють функціонально-факторний та індивідуальний розподіл національного доходу. Функціонально-факторний розподіл означає розподіл національного доходу залежно від ролі кожного фактора у створенні продукту (праці, землі, капіталу та підприємництва). Відповідно до означених факторів національний дохід розподіляється на заробітну плату, ренту, процент та прибуток. У міру розвитку економіки вдосконалюється й теорія співвідносності між доходами та факторами. Трифакторна модель (земля, праця та капітал) епохи вільної конкуренції визначила розподіл національного доходу на ренту, заробітну плату та прибуток (рис. 17.3).
Рис. 17.3. Трифакторна модель розподілу національного доходу
З розвитком ринкової економіки, коли поступово здійснилось відокремлення функції власності на капітал від функції управління ним, на зміну трифакторній моделі економіки прийшла ера чотирифакторної моделі економіки (рис. 17.4).
Рис. 17.4. Чотирифакторна модель розподілу національного доходу
Революція синіх і білих комірців повністю розмежувала власників капіталу та управлінців (менеджерів). Відбулось розмежування підприємницького доходу на прибуток і процент. На думку А. Маршалла, економіка західних країн другої половини ХІХ ст. характеризується утвердженням в організації виробництва четвертого фактора - підприємництва.
Після Другої світової війни відчутно проявилось одержавлення економіки та розподілу національного доходу. Держава почала активно впливати на весь відтворювальний процес економіки. Роль держави перетворилась у фактор виробництва (рис. 17.5).
Рис. 17.5. П'ятифакторна модель розподілу національного доходу
Сучасну економіку можна уявити як п'ятифакторну модель. Держава все більше бере на себе функції регулювання економіки: соціальний захист населення, структурні зміни, забезпечення збалансованого розвитку,вирішення екологічних проблем та ін.
На характер розподілу факторів виробництва впливають три групи чинників:
закони, що регулюють розвиток продуктивних сил;
економічні закони функціонування ринку;
економічна роль держави.
Оптимальність розподілу та використання факторів виробництва залежить від органічного поєднання дії означених трьох чинників.
Закони поділу праці, спеціалізації та кооперації, концентрації виробництва визначають таку комбінацію факторів виробництва, яка повинна бути адаптивною до зміни ринкової ситуації. Організація виробництва характеризує комбінацію праці та інших фа-
кторів виробництва. Зростання технологічного рівня виробництва відображає підвищення продуктивності праці, наслідком чого
Loading...

 
 

Цікаве