WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Розвиток феодальних відносин у країнах Західної Європи та Візантійській імперії - Реферат

Розвиток феодальних відносин у країнах Західної Європи та Візантійській імперії - Реферат

сеньйорів щодо селян.
Отже, в V - ІХ ст. у Франкській державі сформувалася класична форма феодального службового землеволодіння та сеньйоріально-селянських відносин. Дрібне господарство франків витіснило феодальний маєток сеньйора - замкнуте натуральне господарство, власник якого мав усю повноту влади на своїй території.
Своєї зрілості феодальні відносини досягли в країнах Західної Європи в ХІ - ХV ст.. Панувала феодальна земельна власність трьох типів: - королівська, світська, церковна.
З ХШ ст. у Франції, а потім і в інших країнах починається криза панщинної системи. Феодали здійснили масовий перевід закріпачених селян із панщини на натуральний, а згодом - на грошовий оброк ("комутація ренти").
У ХІV - ХV ст. феодальні господарства втягуються у товарно-грошові відносини. З'являються нові економічно-правові форми взаємовідносин між феодалами і селянами - оренда, найм, орієнтовані на ринок.
3. Виникнення і формування феодальних відносин у
Візантійській імперії.
В 395 році н. е. Римська імперія розпалася на 2 частини - східну і західну. Західна Римська Імперія була більш розвиненою в господарському відношенні, але в кінці ІV ст. господарський і культурний центр став все більше переміщуватись на схід. Столицею Східної (Візантії) імперії стало м. Константинополь. Проіснувала до 1453 року (впала під натисками турків).
В боротьбі з великими землевласниками вільні колони (основна маса сільськогосподарського населення) потрапляли в економічну залежність і перетворювались у приписних орендарів - енапографів. Вони орендували чужу землю і майно, але вільно нею розпоряджатись не могли. Квазиколони могли з дозволу господаря продавати свої земельні ділянки. Вільне селянство було об'єднане в сусідську общину - митрокомію. Генезис феодалізму досяг найбільших успіхів у VІ ст. (за часів правління імператора Юстиніана (527-565)).
Члени митрокомії мали право приватної власності на землю. В VІІ ст. відбувався процес розшарування селян: апори - зубожілі селяни, які здавали свою землю в оренду, стратеотипи - селяни, які одержували за службу землю і платили лише поземельний податок, парики - раби, нащадки колонів, збіднілі вільні общинники. Їх можна було продавати (і не обов'язково з землею), дарувати. Власнику від їх експлуатації діставалось 30-45% прибутку.
Наряду з вотчинним одержало розповсюдження умовне феодальне землеволодіння (пронія). Проніари перетворювалися у справжніх ленників, так як їх земля ставала спадковою. У VШ - ІХ ст. зростає власність військової і цивільної знаті.
Існували три форми великого землеволодіння:
- приватне феодальне;
- церковно-монастирське;
- державне.
Феодальна власність формувалась двома шляхами:
- розорення общинників через неспроможність сплачувати податки;
- держава дарувала землі разом з селянами.
Великий вплив на формування феодальних відносин у Візантії справляла держава, вона не зазнала феодальної роздробленості. Податок - канон збирався з селян у великих розмірах.
В ХШ - ХV ст. розвиваються в надрах феодалізму товарно-грошові відносини.
4. Середньовічне місто, його виникнення та економічна роль.
В країнах Західної Європи найдавніші міста започаткували римляни біля стін великих замків, монастирів, на перехресті торгових шляхів, над великими річками, на узбережжі морів. З кінця ХІ ст. відроджуються античні міста - Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон і утворюються нові - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург. Основними причинами цього процесу були:
- подальший ріст продуктивних сил;
- відокремлення ремесла від сільського господарства;
- руйнування натурально-господарських форм виробництва;
- розвиток товарних відносин;
- хрестові походи кінця ХІ ст. активізували західноєвропейську торгівлю, а отже і розквіт міст;
- посилення феодального гноблення селян спричинило їх втечі і набуття там статусу вільних людей.
Раніше, ніж в інших країнах, відбувалося пожвавлення міст в Італії: Амальфі, Венеція, Генуя, Піза, Барі. Згодом ростуть південнофранцузькі міста: Марсель, Тулуза, Арль. З ХІ ст. ростуть міста в Англії, Німеччині - Бремен, Любек, Гамбург, Магдебург. Населення в містах було небагато - чисельним (біля 5 тисяч чоловік). Виключення склали Париж, Венеція, Флоренція (більше 100 тисяч).
Спочатку середньовічні міста були власністю феодалів. В ХІ - ХШ ст. у містах прокотилася хвиля комунальних революцій, внаслідок яких міста добилися незалежності та самоврядування. Міста стали осередками промисловості. Найбільш поширеними ремеслами були текстильне, виплавка і обробка металів, виробництво зброї, гірнича справа, залізорудна, видобування солі.
Ремесло мало цехову організацію - об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки - цехи. Причини їх виникнення:
- необхідність згуртування проти об'єднаного дворянства;
- потреба ремісників у спільних приміщеннях;
- зростання конкуренції з боку сільських ремісників;
- необхідність створення умов для професійної діяльності своїх членів.
Внутрішні правила були спрямовані на підтримання економічної рівності серед членів цеху. Він був військовою організацією, що брала участь в охороні й обороні міста. Цех мав свою церкву, каплицю, будучи своєрідною релігійною організацією. Цехова організація була економічно раціональною в ХШ - ХV ст. і мала тоді прогресивне значення в розвитку середньовічної промисловості. Згодом цехи стали гальмувати розвиток продуктивних сил. Сувора регламентація виробництва і збуту призвела до застою у розвитку науки, техніки і, як наслідок, до занепаду промисловості.
Економічна роль середньовічного міста в тому, що розвиток ремесла в містах став важливою передумовою активізації торгівлі, яка мала велике значення для розвитку промислового виробництва в Європі.
Розвиток товарно-грошових відносин сприяв виникненню мануфактурного виробництва, а це вже елементи капіталістичної організації виробництва.
Таким чином, місто відіграло вирішальну роль в зміні способу життя людей, соціальної структури суспільства, підготувало умови для більш погресивних форм господарювання.
Саме в цей час закладаються основи майбутньої ринкової економіки, зароджується банківська справа, кредит, вдосконалюється грошова система без чого неможливий розвиток капіталістичного виробництва і торгівлі.
Отже, V - ХV ст. стали важливим етапом у розвитку західноєвропейського регіону. У цей період сформувалась і вдосконалювалась феодальна структура, намітився прогрес у аграрному секторі. Значнихуспіхів досягли міста, які стали центрами господарського розвитку.
Запитання і завдання для самоперевірки
1.) Визначте суть феодальних виробничих відносин, назвіть основні риси та етапи становлення в країнах Західної Європи.
2.) Охарактеризуйте шляхи формування форми і типи власності в добу середньовіччя.
3.) Назвіть основні виробничі форми феодалізму.
4.) Розкрийте особливості становлення феодального господарства у Франції, Англії, Німеччині.
5.) Проаналізуйте особливості становлення феодалізму у Візантійській імперії.
6.) Розкрийте основні причини виникнення західноєвропейських міст, їх економічну роль.
7.) Опишіть цеховий лад середньовічного міста, покажіть його економічну доцільність у ХІІ - ХV ст.
8.) Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні шляхи і райони.
Loading...

 
 

Цікаве