WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Форми організації суспільного виробництва - Реферат

Форми організації суспільного виробництва - Реферат

об'єктивна необхідність відокремлення ремесла від землеробства і тваринництва. Ремесло стає спеціальністю окремих осіб. Праця ремісників поступово відокремлюється від праці землеробів і тваринників, і ремесло виділяється в самостійну галузь виробничої діяльності людей.
З відокремленням ремесла від сільського господарства настав другий великийсуспільний поділ праці. Це була перша в історії форма промисловості, яка відокремилася від натуральної. Крім продуктів землеробства і тваринництва, все частіше поступали в обмін вироби ремісників: кам'яні і металеві сокири, серпи і коси, луки, мечі, посуд, тканини, шкіри, одяг. Відокремлення ремесла сприяло виникненню виробництва продуктів спеціально для обміну.
Продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну, називається товаром. Виробництво товарів мало місце ще до другого великого суспільного поділу праці, але після виокремлення ремесла в самостійну сферу діяльності, воно стає більш регулярним, стійким. Спочатку товар безпосередньо обмінювався на інший товар, тобто за формулою Т-Т. Наприклад,
1 міра зерна на 1 вівцю. З часом з'явилися гроші. З появою грошей обмін розпадається на два акти: продаж товару на гроші (Т-Г)
і купівля (придбання) інших товарів на гроші (Г-Т). З розгортанням відносин купівлі-продажу товарів у сфері обміну сформувався ринок.
Основні риси товарного виробництва. Товарне виробництво - це така організаційна форма суспільного виробництва, за якої продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну через купівлю-продаж на ринку.
Товарне виробництво має такі основні риси:
1) суспільний поділ праці. В умовах товарного господарства виробництво складається з різнорідних і відокремлених господарських одиниць. Кожна з них спеціалізується на виробництві певного продукту, так, промисловість розпадається на різні галузі: текстильну, харчову, шкіряну, металургійну та ін.;
2) приватна власність на засоби виробництва. В процесі розкладу первіснообщинного ладу виникла приватна власність на землі та на засоби виробництва. Суспільний поділ праці створював умови для виникнення й утвердження приватної власності. Відносини приватної власності на засоби виробництва і продукцію є важливою рисою товарної форми виробництва;
3) обмін товарами як форма економічного зв'язку між виробниками. В умовах спеціалізованого виробництва, коли кожен товаровиробник виробляє не для себе, а на ринок, і через ринок отримує все необхідне, то єдиною формою зв'язку між товаровиробниками виступає обмін товарами;
4) стихійний характер товарного господарства. Суспільний поділ праці та приватна власність на засоби виробництва дроблять економіку на безліч відокремлених, автономних підприємств, які виробляють продукцію на ринок і які залежать від ринку; це об'єктивно породжує стихію виробництва;
5) наявність ринку, тобто особливої сфери, в якій відбувається обмін товарів, зіткнення та узгодження інтересів виробників і споживачів товарів. Простий обмін (Т-Т) поступово замінюється товарним обігом, а разом з грошима з'являються ціни.
Суб'єкти та об'єкти товарних відносин. З утвердженням глибокого суспільного поділу праці і спеціалізованого товарного виробництва практично кожен вироблений продукт набуває такої суспільної форми, яка одержала назву товар. У зв'язку з цим виникають і розвиваються товарні економічні відносини. Вони охоп-люють усі галузі виробництва матеріальних благ і послуг.
Об'єктами товарного виробництва є все те, що виробляється ним на ринок: різноманітні предмети споживання (їжа, одяг, взуття, меблі, посуд тощо); предмети праці (сировина, матеріали, комплектуючі вироби); знаряддя праці (інструменти, верстати, лемехи, засоби транспортування), такі засоби праці, як будівлі і споруди. З розвитком товарного господарства розширюються межі його об'єктів, про що йтиметься у наступних розділах курсу.
Суб'єктами товарних відносин є перш за все товаровиробники. Той, хто виробляє товари, автоматично виступає суб'єктом товарного господарства і товарних відносин. Водночас, товаровиробник виступає і як суб'єкт пропозиції товарів на ринку.
В даному випадку він уже виступає як торговець.
З розвитком товарно-грошових відносин товарний обмін поступово перетворюється в систему регулярної торгівлі. В торгівлі з'являються особи, які спеціалізуються на торговельних операціях, - купці. Вони не виробляють товари, а продають їх, отже не є товаровиробниками. Проте і вони є суб'єктами товарних відносин.
На певному етапі розвитку товарного виробництва його безпосереднім суб'єктом стає наймана робоча сила (див. тему 13).
Суб'єктом товарних відносин виступає покупець, той, хто купує вироблені товари. Товаровиробник є водночас і покупцем товарів, які потрібні йому для задоволення потреб і які він купує на ринку. А взагалі покупцем - суб'єктом товарних відносин - є будь-яка фізична чи юридична особа, що має гроші і купує товар. Деякі економісти вважають, що на ринку саме покупець є головною фігурою товарно-ринкових відносин.
Товарна форма продукту. В умовах глибокого суспільного поділу праці та наявності приватної власності об'єктивно виникають і розвиваються товарні відносини як особлива економічна форма економічних зв'язків. Товарні відносини між економічними агентами спеціалізованого виробництва об'єктивно матеріалізуються в продукті виробництва, надаючи їм товарної форми. Товаром є не будь-який продукт виробництва, а той, що спеціально виробляється для відчуження його на ринку за гроші.
3. Товар і його властивості
Властивості товару та його суперечності. Вартість і ціна: альтернативні теорії.
Властивості товару та його суперечності. В умовах товарного виробництва кожне благо виробляється як товар. Він являє собою економічну клітинку товарних відносин. Як клітинка є складовою всіх елементів живого організму, так і товарні відносини пронизують усі зв'язки спеціалізованого товарного господарства. Обмін товарів - складне явище економічного життя, саме в обміні приховані і зосереджені таємниці ринкової економіки. Тому аналіз сутності товару є важливим аспектом предмета політичної економії.
Товар є попередником багатьох інших економічних категорій ринкової економіки - грошей, капіталу, найманої праці, капіталізму та ін. Тому, щоб зрозуміти ці та інші категорії сучасної економічної системи, важливо пізнати і зрозуміти сутність товару.
Американський економіст П. Самуельсон вважає, що товар - це економічне благо, яке є відносно рідким (див.: Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1964. - С. 35). Таке визначення скоріше стосується однієї з
Loading...

 
 

Цікаве