WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Технологія оцінки ризиків в процесі управління ризиками на прикладі методу VAR - Реферат

Технологія оцінки ризиків в процесі управління ризиками на прикладі методу VAR - Реферат

для нелінійних інструментів.
Метод моделювання Монте-Карло. Моделюється зміна вартості портфеля на основі обраних статистичних параметрів окремих активів, що входять до складу портфеля. VaR визначається виходячи зі змодельованого розподілу зміни вартості портфеля. При використанні повного алгоритму оцінки підходить для всіх інструментів. Показує всі можливі значення потенційної вартості портфеля при даному рівні ризику. Підходить як для лінійних, так і для нелінійних інструментів. Не вимагає великої кількості історичних даних. До недоліків відносяться: велика кількість обчислень, визначення ризику горизонтально витягнутих розподілів, тільки якщо сценарій передбачає такий розподіл
Для більш повної картини ризику часто використовують комбінацію цих методів. Наприклад, коваріаційний метод може використовуватися протягом торговельного дня, а один із симуляційних методів - наприкінці робочого дня. Параметрами для розрахунку VAR є:
1. Довірчий інтервал.
Довірчий інтервал звичайно береться між 90% і 99%. Наприклад, для довірчого інтервалу в 95 % втрати будуть перевищувати VAR приблизно раз на місяць (20 робочих днів). Високий довірчий інтервал при оцінці ринкового ризику може ввести в оману, наприклад, якщо він дорівнює 99,9%, втрати понад VAR будуть відбуватися приблизно 1 раз у чотири роки, що робить недоречним його розрахунок. Однак при розрахунках специфічних видів ризику, таких як кредитний ризик, варто застосовувати високий довірчий інтервал, оскільки ризик втрат пов'язаний з одиничними подіями.
2. Період прогнозу.
Звичайно, активні фінансові організації (банки, інвестиційні й пенсійні фонди) використовують період в один день для VAR - аналізу всіх ринкових позицій. З іншого боку, інвестиційні менеджери звичайно використовують період в один місяць, у той час як корпорації застосовують квартальні або навіть щорічні прогнози ризику.
3. Базова валюта.
Базова валюта при розрахунку VAR звичайно збігається з валютою власного капіталу і валютою фінансової звітності. Наприклад, Bank of America буде використовувати американський долар для звіту про міжнародні ризики, a Bank of Switzerland буде використовувати швейцарський франк.
Як вже було сказано, найвідомішою реалізацією аналітичного методу є система RiskMetrics, розроблена банком JP Morgan. Як основне припущення передбачається, що зміни ринкових факторів ризику мають нормальний розподіл. Це припущення дозволяє визначити розподіл прибутків і збитків для всього портфеля, що також буде нормальним. Потім, знаючи властивості закону нормального розподілу можна легко обчислити збиток, що буде траплятися не частіше заданого відсотка випадків, тобто показник ризикової вартості.
Саме цей аргумент піддається сумніву більшістю експертів, оскільки дуже часто ринкові ціни на активи не розподіляються нормальним чином.
Наріжним каменем коваріаційного методу є процедура відображення ризиків (англ. risk mapping). Вона припускає декомпозицію кожного інструмента з портфеля на безліч більш простих, стандартних інструментів або позицій, при цьому кожна стандартна позиція повинна відображати лише один ринковий фактор ризику. Для кожної стандартної позиції визначається її поточна вартість як функція від єдиного ринкового фактору, за умови, що значення інших ринкових факторів ризику є фіксованими. Тобто для валютної позиції таким ринковим фактором буде валютний курс.
Таким чином, вихідний портфель фінансових інструментів представляється у вигляді еквівалентного портфеля стандартних позицій. Еквівалентність, що у загальному випадку може бути лише приблизною, означає, що портфель стандартних позицій має таку ж чутливість до змін значень ринкових факторів. Величина ризикової вартості визначається саме для еквівалентного портфеля стандартних позицій. Для кожного ринкового фактору проводиться статистична оцінка величини середнього квадратичного відхилення, а також розраховуються коефіцієнти кореляції між різними парами факторів. Потім складається коваріаційна матриця змін вартостей стандартних позицій. За допомогою цієї матриці й формули дисперсії для суми нормально розподілених випадкових змінних можна розрахувати дисперсію вартості портфеля, що складається зі стандартних позицій. Коваріаційна матриця множиться ліворуч і праворуч на вектор значень вартостей позицій, в результаті чого обчислюється значення дисперсії портфеля, звідки шляхом витягу квадратного кореня обчислюється його середнє квадратичне відхилення.
Нарешті, на основі властивостей нормального розподілу визначається значення ризикової вартості. Так, якщо довірчий інтервал заданий на рівні 95%, то величина ризикової вартості дорівнює 1,65 стандартного відхилення портфеля. Таким чином, величина ризикової вартості розраховується за наступною формулою:
Va = Z · ·
де:
Z - кількість середніх квадратичних відхилень, що відповідає заданому довірчому інтервалу;
t - часовий горизонт;
р - вектор розміру позицій;
Q - коваріаційна матриця змін вартості позицій.
Таким чином, проведене дослідження показує, що VAR є одним з найпоширеніших методів оцінки ризиків, якому притаманні висока точність розрахунків і можливість моделювання різних сценаріїв. При цьому, незважаючи на свою популярність, VAR має ряд істотних недоліків.
По-перше, VAR не враховує можливих більших втрат, які можуть відбутися з маленькими ймовірностями (меншими, ніж 1-0.01а).
По-друге, VAR не може розрізнити різні типи хвостів розподілу втрат і тому недооцінює ризик у випадку, коли розподіл втрат має "важкі хвости" (тобто його щільність повільно убуває).
По-третє, VAR не є когерентною мірою, зокрема, він не має властивість субаддитивності. Можна навести приклади, коли VAR портфеля більше, ніж сума VARІB двох підпортфелей, з яких він складається. Це суперечить здоровому глузду. Дійсно, якщо розглядати міру ризику як розмір капіталу, що резервується для покриття ринкового ризику, то для покриття ризику всього портфеля немає необхідності резервувати більше, ніж суму резервів складових підпортфелів.
VAR заохочує торговельні стратегії, які дають гарний дохід при більшості сценаріїв, але іноді можуть приводити до катастрофічних втрат.
Для подальшого дослідження розглянутого питання автор вважає необхідним дослідити практичну можливість застосування методології VAR в цілях управління ризиками авіаційної компанії, а саме для аналізу ряду фінансових і ринкових ризиків, таких як процентний ризик, валютний ризик, ризики, пов'язані зі зміною біржових цін на паливо тощо.
Список літератури
1. Страхування: підручник / Під ред. С.С. Осадця // КНЕУ. - К., 2002. -- С. 62-74
2. Риск-менеджмент на предприятии. Теория и практика./ Е. Н. Станиславчик // М.: Ось-89 - 2002
3. Cormac Butler. Mastering Value at Risk : A Step-by-Step Guide to Understanding and Applying VaR // Financial Times Prentice Hall, 1999
4. Струченкова Т. О достоверности оценок риска по методике VAR. Управление риском. -2000. -№3. - С. 11-15
5. Лобанов А.А., Кайнова Е.И. Сравнительный анализ методов расчета VaR-лимитов с учетом модельного риска на примере российского рынка акций. Управление финансовыми рисками. -2005. -№1. - С. 77-99
Loading...

 
 

Цікаве