WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Технологія оцінки ризиків в процесі управління ризиками на прикладі методу VAR - Реферат

Технологія оцінки ризиків в процесі управління ризиками на прикладі методу VAR - Реферат


Реферат на тему:
Технологія оцінки ризиків в процесі управління ризиками на прикладі методу VAR
В результаті еволюції процесу прийняття рішень наприкінці XX століття ризик-менеджмент було виділено в окремий напрямок економічної науки. Даний факт символізує настання часу, коли необхідно вивчати даний вид діяльності як окремий напрямок або функцію в діяльності компанії і використовувати при цьому системний підхід для вивчення всіх взаємозв'язків при організації такого управління.
Лише на рубежі 90-х років XX ст. і початку XXI ст. почався розвиток напрямку, що одержав назву "комплексне управління ризиками". Саме в цей час основними споживачами напрацьованих методик і технологій в області управління ризиками стають промислові компанії, які усвідомили необхідність впровадження такої системи й об'єднання різних напрямків управління ризиками. При цьому виявилося, що, незважаючи на десятиліття розвитку теоретичної й методичної бази, компанії не мають готових рішень для впровадження в повсякденну діяльність, а консультанти, що розробляють і активно використовують методики, далеко не завжди в стані адаптувати їх під потреби кожної конкретної компанії.
Однією із проблем сучасних дослідників є поглиблення в методики оцінки ризиків і моделювання ризикових ситуацій, у той час як безпосередньо методам управління ризиками приділяється набагато менше уваги. Можна навіть сказати, що з'явилося своєрідне відгалуження теорії управління ризиками - вимірювання ризиків (risk measurement).
Аналіз останніх досліджень з даної проблеми [3; 4; 5] показує, що недостатньо уваги приділяється технології застосування методу VAR-аналізу на підприємствах, що не належать до фінансового сектору.
Умовно всі використовувані методики оцінки ризиків можна розділити на три категорії, основні плюси й мінуси яких розглянуті в наведеній нижче таблиці:
Таблиця 1.
Методи оцінки ризиків.
Категорія методик Характеристика методик Приклади Позитивні якості Негативні якості Сфера методик
Статистичні Базуються на аналізі масивів статистичних даних і моделюванні з використанням методів математичної статистики і теорії імовірності Value-at-risk. Cash-flow-at-risk Висока точність розрахунків, можливість моделювання різних сценаріїв, вимірювані показники, часткова стандартизація Високі витрати на інформацію і проведення аналізу, ризик адекватності обраної моделі Інвестиційні ризики. Ринкові ризики
Аналітичні Базуються на зборі і об'єктивному аналізі інформації і прийнятті рішень, виходячи з комплексного аналізу як кількісних, так і якісних показників Рейтингові методики, Фінансовий аналіз, Аналіз франшиз і страхового покриття Можливість індивідуального набору показників для аналізу, широке застосування, можливість досягнення об'єктивної оцінки при невисокій вартості Певний суб'єктивізм оцінок, не завжди вимірювані показники (фінансова оцінка ризику), відсутність стандартів Кредитні ризики, Інвестиційні ризики, операційні ризики
Експертні Ґрунтуються на суб'єктивному аналізі кількісних і якісних показників з використанням методологій ранжирування і порівняльних оцінок Інженерні оцінки. Ранжирування ризиків Низька вартість і швидкість одержання результату, відсутність необхідності збору великої кількості інформації Висока залежність від людського фактору (експерта), труднощі в одержанні фінансової оцінки ризику Ризик-аудити виробничих ризиків, складання карти ризиків, виділення пріоритетів
Як видно з наведеної таблиці, найбільш дешевим і швидким методом оцінки є експертні методики, коли за рахунок опитування одного або декількох експертів, можна одержати загальну оцінку того або іншого ризику (як правило, якісну - істотний/не істотний, має чи не має місце тощо).
Вибір методики визначається завданнями, які постають перед експертом, що проводить оцінку, загальною стратегією управління ризиками, а також планованими витратами компанії на інфраструктуру управління ризиками.
Універсальних методик не існує, оскільки навіть такі стандартні прийоми як VAR-аналіз вимагають модифікації відносно кожної конкретної компанії. У сучасній теорії управління ризиками виділяється окремий напрямок - оцінка ризиків, що на відміну від управління ризиками зосереджує зусилля саме на методиках оцінки різних ризиків.
Однією з найбільш популярних мір ризику є VAR. (Value-at-Risk) або "вартість у зоні ризику". Дана методика була розроблена однією з найбільших інвестиційних компаній США - JP Morgan у рамках їх внутрішньокорпоративної системи Riskmetrics™. Дані, отримані із застосуванням даної системи, дотепер є еталоном для оцінок VAR, а сама методологія опублікована на спеціалізованому сайті www.riskmetrics.com, де зібраний значний обсяг інформації про саму методику, практику її застосування, принади і недоліки.
Спочатку дана методика призначалася для оцінки ризиків роботи з похідними фінансовими інструментами, але надалі вона була адаптована для оцінки великого числа фінансових і ринкових ризиків.
Показник VAR визначається як спрогнозований найгірший можливий збиток для заданого довірчого інтервалу (наприклад, 95%) протягом певного періоду часу (наприклад, 1 день або 1 місяць).
Методології обчислення VAR присвячено багато досліджень. В основному дана методологія використовується при роботі з фінансовими активами, особливо в банківському секторі. Дана методологія також використовується не тільки трейдерами і портфельними менеджерами, але й регулювальними органами. Так у США регулювальні органи вимагають від банків резервувати трикратний 10-денний 99% VAR під ринкові ризики.
В цілях управління ризиками промислової компанії методологія VAR, a також її модифікація Cash Flow-at-Risk (C-FAR), може використовуватися для аналізу ряду фінансових і ринкових ризиків, таких як процентний ризик, валютний ризик, ризики, пов'язані зі зміною біржових цін на сировину або продукцію тощо. На відміну від фінансових інститутів, які також використовують методологію VAR для оцінки сукупного ризику компанії, на нашу думку, для промислових компаній даний показник не може бути застосований для оцінки сукупного ризику компанії внаслідок більшої варіації активів і ризиків, у порівнянні з фінансовими інститутами.
У нижченаведеній таблиці описуються три головних методи для розрахунку VAR.
Таблиця 2.
Методи розрахунку VAR
Метод Опис Достоїнства і недоліки
Коваріаційний Портфель розкладається на базисні активи (компоненти) від яких залежить його поточна вартість. Середньоквадратичне відхилення вартості портфеля визначається середньоквадратичними відхиленнями кожної з його компонентів і матрицею коваріації. Розраховуються показники волатильності, кореляції, дельта й гама. Звичайно застосовується для традиційних активів і лінійних інструментів. Неточний в оцінці нелінійних інструментів, асиметричних розподілів. Швидкий і простий у розрахунках, не вимагає великої кількості історичних даних (тільки матриці волатильності й кореляції)
Методісторичного моделювання Історичні зміни вартості активів використовуються для оцінки зміни вартості поточного портфеля. Визначаються можливі максимальні зміни вартості портфеля для обраного довірчого рівня. Підходить як для лінійних, так і
Loading...

 
 

Цікаве