WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Раціональні стратегії боротьби з корупцією - Реферат

Раціональні стратегії боротьби з корупцією - Реферат


Реферат на тему:
Раціональні стратегії боротьби з корупцією
Однією з найгостріших проблем українського суспільства є корупція. Навіть на міжнародному рівні Україна користується репутацією надзвичайно корумпованої країни.
Державна корупція визначається в [1,2] як продаж державними службовцями державної власності в приватних цілях.
Економічні збитки від корупції ведуть до послаблення економічного розвитку та формують неефективну економіку, відлякують інвесторів, платників податків.
Політичні збитки від корупції тягнуть за собою підрив верховенства права, зменшення поваги і довіри до лідерів та владних інститутів, знижують підзвітність, сприяють корумпованості виборчого процесу, зменшують рівність у наданні державних послуг.
Моральні збитки від корупції ведуть до втрати довіри до демократичних цінностей, влади та суспільних інститутів, які їх декларують. Морально-етична деморалізація суспільства підвищує рівень злочинності та роль асоціальних груп.
Багато відомих економістів досліджували таке явище як корупція.
Наприклад, В.Танци [3] аналізує феномен корупції і стверджує, що для її зменшення необхідно радикально понизити роль держави в економіці і скоротити розмір суспільного сектора.
М.Джонстон [4], в свою чергу, вважає, що корупція є симптомом глибших проблем суспільства, що підтверджується емпіричними даними: корупція тісно пов'язана зі спадами економічного розвитку, пониженням інвестицій, слабкою інституціоналізацією уряду, низьким рівнем суспільної взаємодії і слабкістю закону, низькою конкурентоспроможністю, низьким рівнем участі мас в політиці і слабким захистом цивільних свобод, низьким освітнім рівнем та ін.
Можна сказати, що проблема корумпованості влади виступає навіть більш гострою, ніж традиційно болючі для українського суспільства високий рівень цін, безробіття та ріст злочинності. Можливо, це пов'язано з уявленням людей про те, що проблеми, які найбільш турбують суспільство, не можна вирішити, поки органи влади залишаються корумпованими.
В роботі розглядається динамічна модель Ф.Т.Луї [5] - модель обмеження корупції. Досліджується залежність рівноважних рівнів корупції від параметрів моделі. В роботі Луї знаходиться залежність частки корумпованих агентів в часі, оцінюється, який вплив робить штраф на агента в його подальшій діяльності, робиться прогноз на зміну цієї величини при зміні фінансування перевірок.
В даній роботі, в порівнянні з моделлю Луї, також пропонується визначити який вплив робить зміна граничного значення чесності чиновників на величину частки корумпованих агентів та проводиться оптимізація цієї моделі на прикладі, аналізуються результати і визначається за яких умов можна досягти мінімально можливої частки корумпованих агентів.
Постановка задачі. У даній моделі розглядається динамічна оптимізаційна задача в дворівневій організаційній системі.
Склад організаційної системи наступний:
центр (в ролі якого в даній моделі виступає держава),
агенти (в ролі яких в даній моделі виступають бюрократи).
У економіці в кожен період існують два покоління бюрократів, що перекриваються, - старе і молоде. В період часу t першу групу - старі бюрократи, складають ті агенти, які брали участь в організаційній системі в період часу (t - 1). Відповідно, другу групу - молоді бюрократи, складають ті агенти, які не брали участь в організаційній системі в період часу (t - 1).
У кожен період кожному бюрократові пропонується одиниця доходу у вигляді хабара, і він вирішує, приймати її чи ні.
Потім проводиться перевірка агентів обох груп. Якщо агент корумпований, перевірка завжди виявляє цей факт; у такому разі на агента накладається штраф.
Якщо молодий бюрократ приймає хабар, і його згодом перевіряють, то з вірогідністю одиниця він повинен заплатити грошовий штраф в C одиниць. Він може продовжити свою роботу в наступний період. Проте якщо він знову візьме хабар і буде спійманий, то новий штраф буде рівний вже C' одиниць. При цьому C' настільки великий, що бюрократ, покараний ще молодим, не прийматиме іншого хабара, поки вірогідність перевірки - позитивна величина. Вірогідність p(t) перевірки бюрократа під час t однакова для кожного. Бюрократи в одному поколінні розрізняються тільки по ступенях їх чесності h. Якщо бюрократ з чесністю h приймає хабар, то він просто оцінює його в (1 - h) одиницю. Кожен період уряд витрачає R одиниць ресурсів на перевірку.
B(t) - частка корумпованих агентів серед всіх бюрократів покоління у момент часу t. B(t) є середнім арифметичним між долями старих і молодих корумпованих бюрократів, які приймають хабарі у момент t. Ця величина використовується для вимірювання рівня корупції в економіці у момент часу t.
Методологія. Модель обмеження корупції представлена об'єднанням двох рівнянь:
Розв'язок цієї моделі видно на фазовій діаграмі (Рис. 1.1).
Рис. 1.1. Фазова діаграма
На рис. 1.1. зображена діаграма зміни B(t) від В(t - 1). Крива (ABCD) відповідає першому рівнянню із системи. Вона перетинає лінію ОМ (ця лінія має нахил 45%, тобто це лінія - B(t) = В(t - 1) ) в двох точках, B і С. Пряма DF, що представляє друге рівняння системи, перетинає лінію ОМ в точці Е. Таким чином, існує три точки рівноваги і тільки в точках В і Е рівновага є стійкою.
Особливий інтерес викликає питання про перехід економіки з одного рівня корупції на іншій. Дослідження такого питання говорить про те, що коли суспільство стає поблажливішим до корумпованих бюрократів, то можливе різке підвищення рівня корупції. Більш того, одного разу з'явившись, високий рівень корупції залишається, навіть якщо параметри обмежувальної схеми повернуться на колишній рівень. Це пояснює існування суспільств з рівнями корумпованості, що різко відрізняються, і однаковими обмежувальними схемами. Пояснення цього факту полягає в тому, що, одного разу виникнувши, корупція вимагає вищих витрат на перевірку і заборону. Зусилля уряду стають менш ефективними.
Крім того, з моделі виходить, що у зв'язку із можливістю переходу від одного рівноважного стану до іншого іноді важка обмежувальна схема, що здавалася неоптимальною в короткий період, стає оптимальною в довгостроковий. В той же час у ряді випадків груба схема (наприклад, введення високих штрафів С) може викликати зворотній ефект, перевівши економіку, що знаходиться на низькому рівні корупції (у точці В), на високий рівень (у точку E). Це відбудеться, якщо корупція "проскочить" в якийсь момент нестійкий стаціонарний стан (точку C) через коливання, що виникли в процесі переходу.
Далі було проведено оптимізацію моделі обмеження корупції.
Потрібно було знайти при якому розмірі штрафу С та при якій величині затрат на перевірки R, частка корумпованих агентів B(t) буде мінімальною.
Оскільки дана модель має вигляд
Loading...

 
 

Цікаве