WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Зовнішнє та внутрішнє середовище фірми - Реферат

Зовнішнє та внутрішнє середовище фірми - Реферат

тих чи інших ресурсах, оцнка їхніх обсягів і визначення способу, в яких вона може бути задоволена;
2) вибір конкретного способу задоволення потреби на конкретного постачальника;
3) процес реалізації закупки (підписання контракту та його виконання);
Треба розрізняти постачальників сировини та матеріалів, капіталів, трудових ресурсів, оскільки взаємовідносини з ними мають певну специфіку.
Для забезпечення обгрунтованості рішень, що приймаються, підприємство має проводити таку роботу:
- нагромаджувати інформацію про потенційних постачальників для забезпечення маневру, переходу до інших у разі ускладнення ситуації;
- вивчити стан справ у постачальників, послугами яких користуються підприємство;
- вивчити характеристики сировини, матеріалів, комплектуючих, обладнання, що поставляються або плануються для продажу.
Інформацію можна отримувати, як із зовнішніх, так і з зовнішніх джерел. Внутрішня інформація складається з даних, здобутих на основі одержаних чи закуплених зразків, оцінок робітників відділів постачання. Зовнішня інформація нагромаджується та аналізується за допомогою рекламних оголошень і проспектів, під час екскурсії на підприємства-постачальники.
Для характеристики постачальників використовують наступні чинники:
- оцінка тенденцій "ринків сировини" (та інших ресурсів, що постачаються);
- характеристика особливостей ресурсів (обсяг, дефіцитність, довгозношувальність, ліквідність, універсальність і т.д.);
- розподіл "ринків сировини";
- оцінка важливості окремих ресурсів для галузі;
- еластичність ресурсів за ціною;
- кількість і концентрація постачальників (залежність фірми від кожного з постачальників);
- можливості використання ресурсів-замінників та кількість підприємств, що можуть постачати продукти-замінники;
- кількість галузей (фірм), що використовують аналогічні види ресурсів (оцінка рівня конкуренції за ресурсами);
- рівень витрат на поставки та їх тенденції;
- оцінка "витрат конверсії" в разі зміни постачальника.
"Силу впливу" постачальників можна порівняти із силою впливу споживачів, тому що завдяки зміни ціни чи якості продуктів, що поставляються, можна змінити прибутковість галузі.
Товари замінники. Товари-замінники виконують, як правило, ті ж функції, що й основні продукти галузі, але продаються на інших ринках, використовуються іншими групами споживачів. Приклад : масло і маргарин, мазут і природний газ, залізниця та автотранспорт.
Вплив товарів замінників на рівень конкуренції досить значний ( за рахунок цінової еластичності). Якщо ціна на продукт А зростає, підвищується попит на продукт замінник Б.
Вплив товарів-замінників на ситуацію в галузі може відбуватися в таких напрямах.
1. Зниження цін на товари-замінники, що призводить до неможливості відшкодування витрат на підприємствах галузі.
2. Зменшення обсягів ринку внаслідок втрати частини споживачів, що починають купувати товари замінники.
3. Підвищення конкуренції.
4. Необхідність пошуку нових напрямків діяльності й пов язані з цим додаткові витрати на підприємствах галузі.
Для ретельнішого вивчення проміжного впливу слід звернути увагу також і на окремі організації, які регулюють діяльність фірми але відсутні у моделі М.Портера.
Партнери. До партнерів відносяться фірми, з якими підприємство вступає у договірні відносини (постачальники, банки, науково-дослідні організації, юридичні, аудиторські фірми і.т.). Партнерські відносини сприяють діяльності фірми, оскільки дають змогу використовувати знання, досвід, виробничі потужності, організацій, що є фаховими у певних галузях, і отримувати продукти та послуги високого рівня.
Організації-регулятори. Державна діяльність уособлюється у певних організаціях (податкова інспекція, арбітражний суд, органи працевлаштування та ін.), які від імені держави виконують регулятивно-контрольні функції. Державне регулювання може стимулювати або ж гальмувати розвиток тієї чи іншої галузі, що у свою чергу впливає на прибутковість фірми..
4. Аналіз внутрішнього середовища фірми має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього перевіряється вся система господарювання підприємства та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає фірмі, а також вживаються заходи щодо запобігання та послаблення його існування, тобто виявляються сильні та слабкі сторони фірми. Аналіз проводиться на основі порівняння з параметрами діяльності інших, насамперед процвітаючих підприємств-конкурентів.
Використовуючи системний підхід до аналізу внутрішнього середовища, доцільно трактувати його як виробничий потенціал. Виробничий потенціал фірми це система взаємопов язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку фірми. Сформовано три основних підходи до визначення виробничого потенціалу: ресурсний, структурний та цільовий.
Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу, як сукупності виробничих потужностей, визначає його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових (матеріально-технічні, трудові, інформаційні, енергетичні, фінансові ресурси).
Структурний підхід, зорієнтований на визначення раціональної структури виробничого потенціалу фірми, визначає його величину, виходячи з програмних норм і нормативних співвідношень, заданих найдосконалішими технологіями, організацією виробництва, що використовуються в галузі.
Проблеми структурного характеру виробничого потенціалу полягають у тому, що відповідність одних елементів іншим стримує розвиток і вдосконалення потенціалу загалом. Так, застарілі верстати та обладнання українських підприємств заморожують відсталі технології, які є матеріало-, енерго- та трудомісткими, а це у свою чергу, не дає змоги виготовляти конкурентно-спроможну продукцію.
Потенціал може досягти цілей лише тоді, коли на їх досягнення спрямований кожен його елемент. Відсутність або невідповідність потрібног елементу означає зупинку виробничого процесу, а також додаткових витрат часу і коштів на його створення або заміну. Усе це свідчить про необхідність цільовог підходу до визначення цільового потенціалу.
Цільовий (проблемно-орієнтований) підхід, спрямований на визначення відповідності наявного потенціалу досягненню поставлених цілей.
Для оцінки внутрішнього середовища фірми слід використати наступні показники:
1. Загальні характеристики фірми (імідж фірми, конкурентоспроможність, рівень спеціалізації, капітало-, науко-, трудомісткість та ін.).
2. Сфери маркетингу (розміри сегментів ринку, рівень продажу, структурата кількість продукції, витрати на дослідження ринку і т.д.).
3. Сфери виробництва (якість виробництва, виробничі потужності та їх завантаження, рівень оновлення устаткування, ефективність виробництва і т.д.).
4. Сфера фінансів (ліквідність, розміри заборгованості, прибутковість, рівень реінвестування, обсяги та напрями інвестицій і т.д.).
5. Характеристика науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт (НДПКР) (дослідницький потенціал, наявність і рівень дослідницько-експериментальної бази).
6. Характеристика організації та управління (технологія управління та специфіка побудови апарату управління та інформаційних систем, система контролю діяльності фірми, техніко-організаційний рівень виробництва і т. д.).
7. Сфера персоналу (структура і рівень кваліфікації персоналу, система заробітної плати та рівень доходів робітників, можливість залучення та ефективного використання висококваліфікованих кадрів).
8. Характеристика рівня організаційної культури (трудова дисципліна та мораль, атмосфера та клімат у колективі і т.д.).
Крім вищенаведених факторів, кожна фірма, для аналізу власного внутрішнього середовища, повинна використовувати і систему інших факторів, що відображають особливості її діяльності.
Loading...

 
 

Цікаве