WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Соціогуманізм і аксіологія в період розбудови інноваційного суспільства України - Реферат

Соціогуманізм і аксіологія в період розбудови інноваційного суспільства України - Реферат

інформації", та про важливу роль штучного (машинного) інтелекту, роботизації, комп'ютеризації і т. ін.: усе це треба розглядати тільки як необхідні умови або засоби інформатизації, за допомогою яких відбувається перехід від індустріального до інформаційного суспільства. Ці умови та засоби необхідні для створення конкурентоспроможних інноваційних спільнот - як загальнонаціональних, так і реґіональних. У даному контексті окреслення "інноваційне" та "інформаційне" щодо суспільства, так само як і щодо реґіональних суспільних систем, можуть розглядатися як синоніми.
За сучасних обставин на передній край виходить потреба виразного опрацювання державної стратегії розбудови інноваційної моделі національно орієнтованої України як суспільного дороговказу становлення політичної нації на ґрунті збереження етнокультурної, релігійної та духовної ідентичності суверенного українського народу, що самореалізується як на загальнодержавному, так і реґіональному рівнях. Власне тут пророчої сили і безальтернативності набувають слова І. Франка: "все, що йде поза межами нації (підкреслено нами), се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити змагання до панування однієї нації над другою, або хоробрий сентименталізм фантастів, що раді би широкими "вселюдськими" фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації" (16, с. 284).
Усі етноси, що живуть в Україні (окрім кримсько-татарського народу, караїмів та кримчаків) мають поза її межами власні титульні держави, натомість лише в українців немає "другого Дніпра", тобто немає іншої землі, де автономно розвивалася б їхня питома культура, мова, звичаї, національна економіка, наука, освіта, релігія, екологія тощо, а найголовніше, не існує ні інших територій, ні суспільних систем, які б захистили цей розвиток. Візія Франкового генія націлює на те, щоб у процесі розробки стратегії розвитку будь-яких спільнот, в т.ч. й реґіональних, комплексно враховувалися не лише аксіологічні характеристики їхдуховно-інтелектуального потенціалу та відповідні параметри їх новаційної продукції, а й забезпечувалось паритетне соціогуманістичне ставлення до людини і нації, узагальнене формулою державницької ідеї, яка сьогодні постає в триєдиній іпостасі "Україна: соборна, українська і конкурентоздатна".
Наведені міркування обґрунтовують доцільність розробки таких стратегій розвитку суспільних систем - від реґіональних до загальнодержавних - які всебічно враховуватимуть, з одного боку, вимоги соціогуманістичного тлумачення людини, її одиночної, спільнотної, врешті національної сутності, з іншого - необхідність необмеженого аксіологічного вивищення її потреб та цілей, її світосприйняття та ідеології. При цьому будь-який щабель удосконалення ціннісної структури особистості, як і аксіологічного розвитку суспільства, передбачає не лише збереження вартісності націоцентричних ідеалів, а й їх наповнення новітнім громадянським і духовним змістом без реґіонально-феодального присмаку.
Це віддзеркалює одвічне прагнення людини та суспільства до пізнання й утвердження своєї видо-родової ідентичності, осмислення витоків (божественних начал) різноманітності буття в його індивідуальних і спільнотних першоджерельних проявах. Без цього неможливе накреслення шляхів та визначення методів повноцінної самореалізації нації, залучення її духовно-інтелектуального потенціалу до контексту цивілізаційного поступу.
Майдан підтвердив кредо цілісної, соборної, а не реґіонально почленованої України. Однак для її розвитку поки що не створено об'єктивної основи у постаті сформованої постіндустріальної економіки. Належним чином не функціонують ні національний інформаційний простір, ні громадянське суспільство, ні відроджено повністю духовності та традиційної культури українського народу. Тільки під час Помаранчевої революції його столиця стала українською. Натомість робляться поспішні спроби нав'язати державі федеративний устрій, що означало би руйнування Конституції України, пошматування її території та порізнення нації, яка дала назву унітарній державі. Тому забезпечення соціогуманістичної та ціннісно-інформаційної гомогенності української спільноти повинно стати найважливішим імперативом національної безпеки в економічному, політичному, ідеологічному та інших вимірах і трансформаційно-реформаційних процесах.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Lundvall B. National Systems of Innovation: Towards a theory of Innovation and Interactive Learning. London, Pinter Publishers, 1992; Nelson R. National Innovation Systems. A. Comparative Analysis - Oxford University Press, 1993; Freeman C. The National System of Innovation in Historical Perspective. - Cambridge Journal of Economics, 1995. Vol. 19, №1.
2. Вернадський В.И. Размышление натуралиста: научная мысль как планетное явление. - М., 1997. - С. 91-92.
3. Иванова Н. Национальные инновационные системы // Вопросы экономики. - 2001., - № 7. - С. 61.
4. Гуриева Л.К. Национальная инновационная система России: модели и инфраструктура. http: // masters. donuts. edu. ua 2004 /fem/ belomerya/ library/ htm. - С. 1-2.
5. Философский энциклопедический словарь. М.: "Советская энциклопедия", 1983. - С. 610, 611.
6. Вовканич С. Політична культура: націоцентризм чи реґіоналізм // Сучасність. - 2004. - № 6. - С. 105-115.
7. Гальчинський А. У Європу - через політику самоствердження. // День. - 2004, 12 травня.
8. Odum P. Podstawy ekologii - Warszawa, -1982, - S. 479. Цитується за книгою: Степан Злупко. Основи екогомології. - Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - С. 17.
9. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 18
10. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории. // Вопросы экономики. -1997. - № 11. - С. 86-95.
11. Вовканич С.Й. До питання про оцінку соціальної інформації // Вісник Академії наук Української РСР.- Київ: Наукова думка. -1974. - № 9. - С. 56-64
12. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань. //Економіка України. - 2004. - № 4. - С. 4-14.
13. Мойсеєнко І.П. Інтелектуальна еліта - умова інноваційного потенціалу підприємства // Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід. - Львів: ЛЦНТЕІ, 2003. - С. 67-72.
14. Згуровський М. Суспільство знань та інформації - технології, виклики та перспективи // Дзеркало тижня. - 2003, 24 травня.
15. Шашкевич Я., Михасюк І., Рібун Л. та ін. Соціополіси і геополітика // Національні інтереси. Ч. 7. - Львів, 2002. - С. 93-109.
16. Франко І. Поза межами можливого // Вибрані твори у 50 т. - Том 45. - К.: Наукова думка, 1986. - С. 284.
Loading...

 
 

Цікаве