WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Соціогуманізм і аксіологія в період розбудови інноваційного суспільства України - Реферат

Соціогуманізм і аксіологія в період розбудови інноваційного суспільства України - Реферат

ґенерування нових знань, їх цінність, мотивацію творців, духовно-інтелектуальне наповнення суспільних нововведень тощо.
Усі ці параметри характеризуються не лише їх економічною, а й соціальною ефективністю, яка далеко не завжди має грошовий вираз і безпосередні практичні виходи. Тому соціогуманістичний вимір і аксіологічні характеристики новоствореної інформації, окрім соціально-економічних характеристик (ціна, якість, довговічність новоствореного), мають і суто національно-духовні аспекти (прогресивність і демократичність нових ідей, їх духовне значення для нації та країни, піднесення іміджу в світі тощо). Лише з врахуванням соціогуманістичної основи генерування нових знань, вимог національної безпеки суспільство може освоїти рух на випередження, виробити власні моделі інноваційного розвитку, а у кожному іншому випадку інтеґрація сприятиме набуттю статусу країни "периферійної", глобалізованої економічно сильними державами, що, врешті-решт, може призвести до втрати національної ідентичності й навіть державності.
Інноваційне суспільство, як і відповідним чином орієнтовані суспільні системи реґіонального масштабу, може бути розбудоване виключно при опорі на власні ресурси та сили, найперше інтелектуальні, що реалізуються у формі людського капіталу, трансформуючись в інтелектуальну власність. Необхідно також цілеспрямовано та активно запозичувати новітні досягнення світової науки, сучасні технологічні ідеї та розбудовувати власну ринкову інфраструктуру. Зусилля суспільства в цьому напрямку можна позначити як інформотворчу активність суспільної системи (реґіональної чи загальнонаціональної) - інноваційну, економічну, соціальну, креативну, когнітивну в створенні інформації(знань) певної цінності. Вона спрямована і сприяє розв'язанню даного класу проблем з галузі економіки, науки, техніки, соціальної сфери, державотворення чи націостановлення. Цінність (якість) новоствореної інформації є системоутворюючим фактором розбудови певних загальнонаціональних чи реґіональних об'єднань типу соціополісів, технопарків, бізнес-інкубаторів тощо, а також інтеґральним індикатором їх економічної та соціальної ефективності. Тому інформаційна (перш за все когнітивно-креативна) і загалом інноваційна активність стає стратегічним напрямком, який забезпечує створення знаннєвомісткої економіки, а відтак визначає випереджувальний розвиток окремих реґіонів та країни в цілому.
Висновки
Таким чином, аксіологічний підхід до побудови інформаційного суспільства в Україні, як і її орієнтація на інноваційну модель розвитку, в т.ч. реґіональних спільнот, повинні вирізнятися особливою увагою щодо творення та накопичення нової цінної інформації, удосконалення засобів її обробки й підвищення ефективності механізмів використання. Вельми важливо враховувати й те, що рівень і темпи розвитку як такого детермінуються впливами різних часових періодів. Насамперед це впливи потенціалу здобутків попередніх поколінь (періодів) - рівня їх освіти, талановитості, творчої мотивації, патріотизму, громадянського та виховного ідеалів, врешті, власне ціннісно-орієнтаційної, тобто аксіологічної зрілості.
У цьому контексті виникає запитання: наскільки сучасники (а отже, і "вихованці") посттоталітарних чи постколоніальних режимів у тих чи інших країнах можуть скористатися висотою національної планки, тобто "вертикаллю" здобутків попередників для старту власних творчих (наукових, конструкторсько-технологічних та інших) пошуків у швидкісному сьогоденні, тобто виявляться спроможними у своїх діяннях "спертися на плечі гігантів" вітчизняної та світової думки для створення сукупного інтелекту своєї країни, причому робитимуть це у темпоритмі, адекватному перебігові сучасного прогресу? Нині стає дедалі відчутнішою соціальна нерівність в інформаційному плані: майже 85% обсягу нового інформаційного і програмного продукту ґенерують розвинені країни [14]. Звичайно, якщо абстрагуватися від джерел матеріального збагачення розвинених країн і глибше не вникати в інші види соціальної нерівності, то і цей фактор також є причиною різних швидкостей вступу чи наближення пострадянських країн у ЄС або НАТО. Якщо йдеться про реґіони України, фактор нерівності інформаційного забезпечення (за рівнем проблем, якістю, обсягом та досяжністю інформаційного продукту) є однією з передумов нерівності соціально-економічного, науково-технічного, інвестиційно-інноваційного, а також національно-патріотичного чи будь-якого іншого розвитку її окремих спільнот.
Насамкінець зазначимо, що як потенціали впливів попередніх і сучасних періодів, так і форми вертикального (передача традиційної інформації від покоління до покоління) та горизонтального (творення нових знань, досвіду) руху інформації у суспільстві, себто форми духовно-інформаційної мобільності (ДІМ) нації між собою не лише тісно взаємопов'язані, але і становлять духовно-інформаційну тяглість (неперервність, цілісність, стабільність) розвитку нації як клітини світового організму. Вони віддзеркалюють магістральний шлях формування інтелектуального потенціалу кожної нації у світі, трансформацію його як складової людського і соціального капіталу, і, що дуже важливо - сенс духовно-інформаційної взаємодії людей, їх синергію в умовах глобалізації як перманентного та природного процесу збереження розмаїття світу. Саме за допомогою цих чинників можна досягти підсилення соціогуманістичної компоненти інноваційного розвитку, залучення інвестицій, налагодження відповідного моніторингу за показниками наявності тих чи інших можливостей для креативної реалізації кожною людиною, кожною нацією й державою, в т.ч. її реґіонами своїх потенцій, прояву людського, в т.ч. інтелектуального капіталу. Цей капітал "як сума знань, досвіду, професійна підготовка, інтуїція в чині прагматичного інтелекту, наповнена мораллю і патріотизмом, є важливішим за всі адміністративні, економічні і навіть земельні ресурси" [15, с. 93-109]. Отже, в аксіологічному підході до формування реґіональних спільнот інноваційного типу не варто вбачати фетишизацію інформації, знань: слід визнати об'єктивну тенденцію зростання їх потенціалу як стратегічного соціального та соціально-психологічного чинника розбудови інноваційних суспільств. Вони ґрунтуються на національних наукомістких економіках, де невичерпні інформаційні ресурси, знання, інновації, створені креативним інтелектом і мотивовані до реалізації духовно-громадянськими факторами, є домінантними. Водночас вичерпні й обмежені природні ресурси дедалі більше відіграють допоміжну роль у поступі людства.
При цьому йдеться не лише про послідовно зростаючу питому вагу надходжень у ВВП країни від впровадження в життя інформаційної формули виробництва "інформації з інформації і за допомогою
Loading...

 
 

Цікаве