WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Показники оцінки рівня реалізації національних інтересів - Реферат

Показники оцінки рівня реалізації національних інтересів - Реферат


Реферат на тему:
Показники оцінки рівня реалізації національних інтересів
Теоретичні дослідження сучасних проблем реалізації національних інтересів базуються, як відомо, на фундаментальній праці Майкла Портера "Міжнародна конкуренція", в якій він розробляє концепцію конкурентних переваг, що містить в собі розвиток конкурентних переваг у глобальному масштабі, економічне суперництво, в тому числі на регіональному, макро- та мікрорівнях [5]. Саме теорії міжнародної конкуренції є підгрунтям розвитку теорій захисту національних інтересів, тому що для досягнення високого рівня міжнародної конкуренції державою, підприємствами, регіонами необхідно здійснити цілий ряд заходів, що не є суто економічними.
Теорія міжнародної конкуренції на теперішній час має значний розвиток у наукових працях вітчизняних економістів. Економічні школи з проблем конкурентоспроможності, що сформувалися в Україні, доповнюють та розвивають теорії М. Портера. Одним з істотних напрямів розвитку цих теорій є їхня адаптація до геополітичних стратегій України та можливостей розвитку конкурентоспроможності різних регіонів. Проблеми формування конкурентоспроможності на макрорівні досліджуються провідними науковцями-економістами в м. Києві. Розвиток конкурентних переваг за рахунок розбудови існуючого виробничого потенціалу та залучення реальних інвестицій досліджуються науковими школами м. Донецька [6]. В Дніпропетровську сформувалася наукова школа, яка ставить за мету аналіз можливостей підвищення конкурентоспроможності регіону за рахунок ефективного використання наявного виробничого потенціалу та використання географічних переваг регіону, який знаходиться в центрі України. Донецький та Придніпровський регіони є найбільш потужними в Україні за промисловим потенціалом, тому науковці досліджують перш за все реалізацію національних інтересів у контексті підтримки стратегічно важливих підприємств та реалізації інвестиційних стратегій у регіонах [2, 3]. Наукові школи Харкова досліджують економіко-правові питання підвищення конкурентоспроможності та вплив демографічних, соціальних факторів на економічний розвиток регіону, можливості розвитку наукоємних підприємств та підприємств інноваційним характером виробництва, що зумовлено усталеною структурою промисловості регіону [10]. Серед представників цих та інших наукових шкіл, що досліджують питання конкурентоспроможності, слід відзначити творчі здобутки таких науковців як: Амоша О.І., Акмаєв А.І., Бень Т.Г., Бєлопольський М.Г., Булієв І.П., Брюховецька Н.Є., Василевський А.К., Гриньова В.М., Козьменко С.М., Коринєв В.Л., Корецький М.Х., Макаренко П.М., Мельник Л.Ю., Сазонець І.Л., Салига С.Я., Тарасевич В.М., Чумаченко М.Г., Ястремська О.М.
Теорія міжнародної конкуренції доповнюється новими дослідженнями іноземних авторів. Серед них необхідно відзначити наступних науковців: Анісімова Г., Заварухін В., Гельвановський М., Грязнова А., Дякін Б., Ємельянов С., Книш М., Колесов В., Кочетов Е., Лебедєва Л., Леонт'єв В., Олін Б., Осьмова В., Петров В., Парканский А., Рогов С., Рожков К., Рибалкін В., Смітієнко Б., Супян В., Фахутдінов Р., Федорович В., Черніков Д., Щербанін Ю., Щетинін В., Юданов А.[1, 4, 7, 8, 9].
В кінці 90-х років минулого сторіччя у зв'язку з глобалізацією світової економіки стали популярними щорічні порівняльні дослідження національних економік провідних країн світу. З часом ці дослідження охопили практично всі індустріально розвинуті країни. Ці дослідження проводились та оприлюднювались Світовим економічним форумом (World Economic Forum, WEF) та Інститутом розвитку методів управління ( Institute of Management Development, Lausanne). До здобутків експертів цих організацій слід віднести розробку прикладної теорії конкретного аналізу співставлення макро- та мікроконкурентоспроможності держав у глобальному масштабі, а також у формуванні фундаментальної статистичної бази за цією тематикою. На доповнення до макроекономічних факторів та інституційних основ конкурентоспроможності об'єктами цього аналізу стали якість корпоративних структур та якість підприємницького середовища в державі [11, 12, 13].
Цілий ряд вітчизняних вчених - економістів досліджували не тільки проблеми конкурентоспроможності товаровиробників на світових ринках, але й перейшли до аналізу економічних концепцій системи реалізації та формування національних інтересів, методів оцінки цієї системи та економічних можливостей захисту національних інтересів. Серед них такі відомі фахівці як: Амоша О.І., Булєєв І.П., Василевський А.К., Прокопенко М.Д., Сазонець І.Л., Ястремська О.М. [2, 3, 6, 10]. Вітчизняними науковцями вже зроблено спроби визначення національних інтересів, пріоритетів розвитку держави, але, на нашу думку, слід акцентувати увагу на критеріальній базі оцінки наявної системи реалізації національних інтересів.
Мета статті. На основі аналізу наукових джерел запропонувати показники, які оцінюють ступінь реалізації національних інтересів та головної економічної складової такої системи - національної конкуренції.
Вітчизняні науковці пропонують оцінювати рівень реалізації національних інтересів за чотирма групами показників: 1) макроекономічні показники, що відбивають головні, принципові риси національних інтересів і затверджуються на урядовому рівні; 2) граничні значення функціонального і галузевого рівнів, затверджувані відповідними міністерствами і 3) граничні значення рівня економічної безпеки регіонів; 4) граничні значення рівня зовнішньоекономічної безпеки.
При моніторингу загроз реалізації національних інтересів за допомогою аналітичних індикаторів необхідно і можна виявляти критичні моменти і використовувати їх як граничні значення реалізації національних інтересів, тобто граничних величин, недотримання яких перешкоджає нормальному розвитку економіки і соціальної сфери і приводить до формування руйнівних тенденцій у галузі не тільки виробництва, але й споживання. Найбільш істотними загрозами реалізації національних інтересів та національної конкурентоспроможності України є: втрата виробничого потенціалу через високий знос основних фондів, зовнішній борг, високий рівень бідності населення, відплив капіталу, низька інвестиційна активність, низька конкурентноздатність продукції.
Граничні значення - важливий інструмент системного аналізу,
Loading...

 
 

Цікаве