WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи - Реферат

Економічний механізм підвищення ефективності житлово-комунальної реформи - Реферат

потенціалу енергозбереження мають промисловість - 55 - 58%, паливно-енергетичний комплекс 16 - 19% і житлово-комунальне господарство - 11 - 12%. Ці висновки були зроблені в рамках комплексної державної програми енергозбереження на підставі енергетичних та ексергетичних коефіцієнтів корисної дії енергоємних виробничих процесів і таких показників ефективності, як коефіцієнт корисного використання палива й енергії, розрахункових даних нераціональних витрат енергоресурсів у порівнянні з рівнем енергоефективності за кордоном. Як бачимо, головним напрямком реформування діяльності ЖКГ задеклароване енергозбереження. Отже, і для підприємств цієї галузі пріоритет має бути віддано впровадженню енергозберігаючих технологій.
Так склалося, що діяльність підприємств житлово-комунальної сфери сьогодні не відповідає істотним потребам розвитку економіки і зростаючим потребам населення.
У чому ж причини такої ситуації? ЖКГ, як і будь-яка складна соціально-економічна система, може вважатися ефективно діючою тільки в тому випадку, якщо всі складові частини системи виконують властиві їм функції, а реалізація власних інтересів кожного елемента системи не погіршує показників діяльності інших. У результаті оптимальної взаємодії елементів такої системи досягається рівноважне функціонування, що забезпечує збалансованість інтересів кожного її учасника.
Система ЖКГ, як відомо, представлена виробниками і споживачами житлово-комунальних послуг. Кількісний і якісний рівень пропозиції з боку виробника (продавця) залежить від впливу таких факторів, як ціна на одиницю послуг у даний момент часу, ціна ресурсу, технологія, розмір податків і субсидій, кількість продавців тощо. Ці фактори по-різному впливають на динаміку пропозиції. Одні з них впливають тільки в довгостроковому періоді, інші - у короткостроковому. До першої групи належать ціна на одиницю послуг, що виступає у вигляді тарифу на житлово-комунальні послуги, величина податків і субсидій, кількість продавців. Так, тариф на житлово-комунальні послуги є фіксованим і встановлюється органами місцевого самоврядування.
На наш погляд, для підприємств житлової сфери найбільш значимими факторами, що впливають на обсяг пропозиції послуг, є фактори другої групи - ціна ресурсу і технологія. Підвищення ціни на ресурси приводить до скорочення пропозиції, а в разі зниження - до його росту. Аналогічно буде поводитися пропозиція при зміні технології: застаріла енергоємна технологія скорочує обсяг пропозиції, а енергозберігаюча - збільшує.
Споживачі житлово-комунальних послуг формують попит, що має забезпечити їм нормальні санітарно-гігієнічні і безпечні умови життя. Величина попиту на житлово-комунальні послуги у першу чергу залежить від ціни послуг і доходу споживачів.
Сьогодні на ринку житлово-комунальних послуг складається ситуація, коли у зв'язку з ростом цін на енергоносії скорочується обсяг пропозиції (почергові відключення електроенергії, подача води за графіком, недопостачання теплової енергії, повна або часткова відсутність освітлення сходових площадок, горищ, підвалів, прибудинкової території тощо), а у споживачів немає важелів ефективних форм впливу на цей процес, здатних захистити їхні законні інтереси.
Аналіз даної ситуації показав, що "ціна пропозиції" значно перевищує "ціну попиту" на житлово-комунальні послуги, що доводить явну розбіжність суспільно-необхідного обсягу житлово-комунальних послуг і рівня платоспроможності населення. Це викликано насамперед тим, що держава відмовилася від зобов'язань з дотування підприємств галузі, а значна частина споживачів неспроможна цілком оплачувати надані їм послуги, інші ж категорії населення відмовляються оплачувати, посилаючись на низьку якість житлово-комунальних послуг. Підприємства житлової сфери не зацікавлені в зниженні витрат на виконувані ними роботи і послуги, оскільки між ними немає конкуренції, і споживач усе одно буде змушений купувати в них нехай неякісну, дорогу, але життєво необхідну послугу. Отже, ринок житлово-комунальних послуг має потребу в глибоких наукових дослідженнях з розробкою ефективного механізму мотивації економічних інтересів всіх учасників процесу.
Аналіз оплати населенням Донецької області житлово-комунальних послуг у 2002 р. підтверджує сказане. За даними Донецького обласного управління статистики [17], у 2002 р. населенню області за надані житлово-комунальні послуги було нараховано 807,2 млн грн, а структуру житлово-комунальних платежів можна побачити з діаграми (рисунок 1).
Рис. 1 - Структура житлово-комунальних платежів
Донецької області (2002 р.)
Аналіз структури житлово-комунальних платежів показав, що більш як 40% загального обсягу склали послуги теплового господарства (опалення і підігрівання води), п'яту частину - платежі за газопостачання, стільки ж - послуги житлового господарства. Саме ці три напрямки і становлять найбільший інтерес для вивчення, оскільки тут і зосереджений основний потенціал енергозбереження, яке дозволить знизити собівартість житлово-комунальних послуг без зниження їхньої якості.
З метою вивчення якості наданих послуг авторами було проведене опитування серед жителів Кіровського і Петровського районів Донецька. Встановлено, що, залежно від типу опалення житла, структура оплати житлово-комунальних послуг має значні коливання. Так, респонденти, що проживають у будинках з централізованим опаленням (багатоквартирні), більше половини коштів перераховують на рахунок теплопостачальних підприємств, близько 20% - житловим організаціям і тільки 5% - газовикам. Домогосподарства, що користаються автономним теплопостачанням (одноквартирні), як правило, послугами житлових організацій і тепломережі не користуються, а ось газопостачальним підприємствам перераховують близько 90% платежів. Домогосподарства цієї групи претензій до якості комунальних послуг не пред'явили.
У той же час респонденти, що проживають у багатоквартирних будинках, висловили численні зауваження щодо роботи підприємств ЖКГ, велика частина яких належала до роботи тепломережі. Аналіз результатів опитування 213 домогосподарств, що проживають у багатоквартирних будинках,представлено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Аналіз результатів опитування домогосподарств про роботу тепломережі
Перелік претензій до теплопостачання житлових багатоквартирних будинків кількість % від загального числа
1 Відсутність гарячої води в ранкові години 42 11
2 Відсутність гарячої води у вечірні години 32 8
3 Недостатня температура гарячої води 55 14
4 Перетоп у приміщеннях 10 3
5 Недостатня температура в приміщеннях 192 50
6 Відсутність можливості регулювати температуру в приміщенні 25 6
7 Складність перерахунку оплати при неякісній чи фактично не наданій послузі 30 8
Разом 386 100
Найбільше число претензій пов'язане з недостатнім обігрівом приміщень, що не завжди викликано поганою роботою тепломережі. Підвищення температури в будинках можна досягти, застосовуючи різні енергозберігаючі технології, спрямовані на поліпшення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій, зміни центрального опалення на автономне, застосування пристроїв регулювання подачі теплоносія залежно від температури зовнішнього повітря та ін.
Дослідження показали, що перерахований перелік заходів, який дозволяє знизити у першу чергу собівартість послуг з теплопостачання, не задіяний. Єдиною широко розповсюдженою формою зниження витрат стала установка лічильників теплової енергії.
Своє ставлення до роботи підприємств житлової сфери і якості наданих послуг споживачі виявляють при оплаті. Так, у 2002 р. жителями Донецької області була зроблена оплата житлово-комунальних послуг більш ніж на 702 млн грн, що склало 87% від нарахованої суми (таблиця 2).
Таблиця 2. - Оплата населенням житлово-комунальних послуг у 2002 р.
Нараховано, млн грн Оплачено, млн грн Рівень оплати,
Loading...

 
 

Цікаве