WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Енергетична безпека - Реферат

Енергетична безпека - Реферат

обставина ставить проблему якнайшвидшого будівництва трубопроводів із Каспійського басейну в західному напрямку. Україна має повною мірою використати такий шанс, зробивши все можливе для того, щоб заохотити Європейський Союз до вироблення стратегії інвестицій для диверсифікації джерел постачання енергоресурсів новобраним країнам. Звичайно, розгортання Україною такої активності навряд чи сподобається нашому північному сусіду. Але поняття енергетичної безпеки, як однієї з найважливіших складових національної безпеки, є поняттям неподільним, а тому пошуки варіантів вирішення цієї проблеми повинні бути реалізовані у практичній площині за всяких умов, якщо країна не хоче втратити своєї незалежності. Окрім того, багато російських політиків усвідомлюють, що курс Росії щодо України має будуватися на основі безумовної поваги її суверенітету і повинен бути націленим не на поглинання однією державою іншої,а на максимально можливе їхнє зближення на рівні стратегічного партнерства. Нам не потрібно боятися побудови російських трубопроводів в обхід України. Росія сьогодні значно нарощує видобуток нафти і газу, які випереджають розвиток транспортної інфраструктури.
Загальний висновок, який можна зробити, - це той, що національна енергетична безпека України повинна бути спрямована на розвиток співробітництва в галузі енергетичної безпеки як з країнами ближнього (у першу чергу Росією), так і далекого зарубіжжя. Ми повинні передбачити свою участь в енергопостачанні цих країн у розробці їхньої сировинної бази (включаючи й каспійські родовища), забезпеченні свободи транзиту енергоресурсів по їхніх територіях тощо. Ми маємо виступити активним учасником розробки концепції та стратегії колективної енергетичної безпеки у найширшому розумінні цього слова. Такого роду система збільшує взаємозалежність країн, а отже, підвищує передбачуваність та знижує ризики в галузі міжнародних відносин. Країни транзиту та країни-споживачі мають створити потужне міжнародне співтовариство (лоббі) для забезпечення як економічної, так і політичної його підтримки. Україна має по-новому позиціонувати себе, щоб реально зайняти помітне місце у європейському контексті. Вирішення питання диверсифікації енергоресурсів з каспійського регіону допоможе цим країнам "вмонтувати" свої економіки в економіку об'єднаної Європи. З огляду на сказане і як перший етап у реалізації цього проекту, хаотичні та непродумані дії України в межах ГУУАМу повинні поступитися наполегливій методичній роботі, здатній посилити економічну і політичну присутність Києва в районі Середньої Азії та Закавказзя. ГУУАМ спроможний виступати інструментом захисту інтересів України. Слід серйозно замислитися й над розширенням членів цієї організації, наприклад, за рахунок Польщі та Казахстану. Однак наша держава конкретними діями повинна підтверджувати своє лідерство в об'єднанні. Україна мусить поступово переходити із стану об'єкта світового політичного процесу в його суб'єкт і навчитися ставити "великі цілі" як запоруку її майбутніх успіхів та стабільності.
Щодо окремих питань забезпечення енергоносіями України, то не варто на них детально зупинятися. Лише евентуально окреслимо ряд напрямків, які вимагають свого вирішення або, принаймні, потребують прискіпливої державної уваги та прискореного темпу.
По-перше, для диверсифікації джерел постачання необхідно зробити серйозну обсервацію внутрішніх ресурсів забезпечення держави енергоносіями. У першу чергу це стосується енергозбереження, яке повинно стати основним пріоритетом енергетичної політики України. Впродовж року держава споживає газу удвічі більше, ніж, наприклад, Франція. А енергоємність одиниці валового продукту у багато разів (у 30-40 раз) перевищує аналогічний показник Німеч-чини. Західні експерти упевнені, що енергоспоживання можна значно скоротити за рахунок впровадження в Україні єдиної системи збору інформації про витрати усіх видів енергоресурсів: газу, електроенергії, тепла і води (подібна система діє в багатьох високорозвинених країнах).
Свого часу французька компанія "Шлюмберже індастріз" запропонувала налагодити прозору систему обліку споживання енергоносіїв та організацію їхньої оплати. За підрахунками, впровадження системи обліку газу дозволило б скоротити його річне використання на шість мільярдів кубометрів. А це означає, що Україна могла б заощадити 500 млн доларів на рік.
По-друге, лунають голоси, що ми повинні максимально нарощувати потужності з видобутку власної нафти та газу. Тут можна погодитися, але частково. У цьому сенсі нам необхідно замислитися над тим, щоб залишити якусь дещицю й наступним поколінням українців. Допоки є можливість, потрібно користуватися енергоресурсами тих країн, де вони ще є у достатній кількості.
По-третє, надзвичайно важливою складовою енергоекономічної ситуації в країні є ступінь забезпечення країни власними вугільними ресурсами, які Україна має у достатній кількості. Pозмови про збитковість наших шахт, очевидно, не завжди мають під собою основу. Принаймні факти "дикого" видобутку вугілля і їхня кількість свідчать про високу прибутковість цього бізнесу.
По-четверте, слід більш інтенсивно розвивати одержання енергії за рахунок нетрадиційних джерел її надходження, що певною мірою скоротить поставки пального. Україна, гадаю, має для цього необхідні природно-кліматичні умови. Це геліоенергетика, вітроенергетика, біоенергетика, шахтний газ-метан (приблизно 8 млрд куб. м), відходи деревини (її можна, як це робиться у скандинавських країнах, імпортувати), торф і т. ін. Не слід забувати й про гідроенергетику, особливо розвиток її малих форм.
Зазначений напрямок особливо важливий й тому, що геологічні умови видобутку вуглеводневих ресурсів погіршуються, а їхні запаси вичерпуються, що вже призводить до їхнього подорожчання. Тому сьогодні потрібно готувати необхідну базу на кілька десятиліть уперед, оскільки ми стоїмо на порозі чергової енергетичної кризи. Тому ми маємо говорити про розвиток передових технологій, здатних забезпечити країну новими різновидами енергоносіїв. Нині енергетично залежні країни (ті ж США) створюють не лише нафтові резерви, а водневу енергетику, альтернативну нафтовій і основану на біотехнологіях. Україна, як ми зазначали, має потужне енергоспоживання. Тому хотілося б звернути особливу увагу на згадані альтернативні способи виробництва енергії разом з альтернативними енерготранспортними мережами. Вітчизняні вчені мають ряд перспективних розробок у цьому напрямку, котрі в 1990-і рр. були згорнуті через брак фінансування, але тепер можуть бути відновлені, зокрема, із залученням іноземних коштів, з виконанням робіт як спільно, так і в інтересах замовника.
Loading...

 
 

Цікаве