WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Концепція сталого розвитку і ринкова економіка - Реферат

Концепція сталого розвитку і ринкова економіка - Реферат

трансформації неокласичної і неокейнсіанської економічних теорій. Можна вважати, що вже реалізовано природоохоронну економіку (тобто традиційну "енвайроментальну" економіку). У її межах здійснюється принцип плати за забруднення і встановлюються норми якості навколишнього середовища, яких треба дотримуватися під загрозою економічних санкцій. Використовуються й інші традиційні механізми (квоти на викиди, ринок квот, застава, наприклад, на неперероблені небезпечні відходи, страхування тощо). Уже принаймні 30-річний досвід такої економіки показав, що вона успішно розв'язує окремі локальні завдання, але не вирішує регіональних і особливо глобальних екологічних питань.
Деякі скандинавські й американські економісти, за участю економіста з Всесвітнього банку Г. Дейлі, висувають ідею екологічної економіки, в основі якої лежить уявлення про економіку не як про незалежну систему, а як частину біосфери і, таким чином, суб'єкта її обмежень [10]. На прикладі сучасних глобальних змін, які ми спостерігаємо, ці вчені показують, що світ перестав бути "незаповненим", хоча усі відомі різновиди сучасних економік дотепер фактично виходять з того, що світ не заповнений. Ці ж економісти підкреслюють, що капітал, створений людиною, не може замінювати природний капітал. Природний капітал є комплементарним (необхідним доповненням) до капіталу, створеного людиною, і продуктивність останнього дедалі більше обмежується скороченням природного капіталу. Також ці економісти вважають, що, в принципі, неправильно відносити навколишнє середовище до природного капіталу (хоча це може бути корисно в окремих випадках), тому що навколишнє середовище - фундамент життя, у тому числі життя людини й існування людства. Це фундаментальна розбіжність, яка має потребу в підтвердженні шляхом обговорень і досліджень.
На думку екологічних економістів, людина практично не може збільшувати продуктивність природного капіталу, тому що остання визначається межами біологічного росту (швидкостями біохімічних реакцій) і здатністю біоти засвоювати сонячну енергію, трансформувати її в органіку і забезпечувати певний механізм розподілу органіки між консументами. Можливі тільки два шляхи. Перший - порушити сталий розподіл органіки, переводячи її потік в антропогенний канал у ще більших масштабах, що людство і здійснювало протягом останніх 10 тис. років. Другий - при постійному потоці органіки створювати дедалі більше корисних продуктів, безупинно скорочуючи масу відходів.
Природний капітал використовується не тільки для споживання, він служить також для стоку забруднень. У цьому розумінні він комплементарний капіталові, створеному людиною, і критично важливий для цивілізації і її економіки. Асиміляція відходів і забруднень - складний процес, оскільки він являє собою додаткову до природного круговороту масу речовин, швидкість надходження якої часто вища, ніж природного потоку, окрім того, вона містить значне число штучних сполук. У результаті ні фізико-хімічні, ні біологічні процеси неспроможні подолати цей потік, і багато речовин циркулюють у трофічних ланцюгах і біологічно накопичуються в їхніх верхніх ланках, у тому числі й у людині. Нарешті, ці потоки накопичуються і циркулюють у всіх інших компонентах біосфери: воді, повітрі, ґрунтах, верхній зоні літосфери і навіть навколоземному космічному просторі.
Таким чином, якщо головна ідея екологічної економіки полягає у підтримці глобальної економіки в межах наявної місткості екосистем, то сталий розвиток можливий. Економіку треба підтримувати в рамках заповненого, але не переповненого світу, тому що "заповнений світ" і "наявна місткість" виявляються майже синонімами.
Економічна система повинна адаптуватися до якісного розвитку, насамперед скоротити споживання ресурсів, але обсяг і розмаїтість кінцевої продукції при стаціонарному або навіть зменшуваному споживанні ресурсів повинні рости, що можливе за рахунок впровадження нових технологій.
Науково-технічний прогрес сам собою не запобіжить біосферній катастрофі. Екологічна криза - це насамперед духовна криза людства, і відповідь на екологічний виклик може бути знайдений тільки при використанні дуже широкого соціально-політичного й історико-культурного ресурсу людства. Щоб врятувати навколишнє середовище, треба переосмислити місію людини на Землі, оскільки на даний момент людина є джерелом загрози для біосфери в цілому і для себе самої як частини цієї біосфери. З іншого боку, технічний прогрес являє собою незворотне явище - його неможливо зупинити за нашим бажанням, як неможливо повернути течію ріки назад. Але людина може осмислити своє ставлення до технічної цивілізації, навчитися свідомо користуватися її плодами, зважуючи й оцінюючи можливі прямі і непрямі наслідки.
Висновки
Ринкова економіка виступає як світовий процес господарського механізму, і її можна і треба зробити регульованою в екологічному аспекті, тому що адаптаційні можливості в ринкових відносинах існують. Питання про механізми реалізації концепції сталого розвитку є відкритим, що обумовлено відсутністю чіткої теоретико-методологічної бази самої концепції сталого розвитку. У результаті проведеного дослідження можна зробити такі висновки.
1. Під сталим розвитком варто розуміти такий розвиток, що не виводить глобальну цивілізацію за межі господарської місткості біосфери.
2. Ринкова система господарювання не забезпечує стабільності економіки за рахунок чисто ринкових механізмів і має потребу у певних структурних змінах, оскільки:
по-перше, провали ринку в сфері підтримки оптимального функціонування екосистем означають необхідність реалізації екологічної політикидержави, спрямованої на істотну корекцію ринкових збоїв;
по-друге, ринкова економіка неможлива без суб'єкта підприємництва. Розвиток екологічного підприємництва, створення індустрії навколишнього середовища, що використовує потенціал малого і середнього бізнесу, являє собою ефективний шлях стабілізації екологічної ситуації.
У подальших дослідженнях слід розглянути еколого-економічну стратегію сучасної України в контексті сталого розвитку суспільства і реалій перехідної економіки.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Данилов-Данильян В. І. , Лосев К. С. Экологический вызов и устойчивое развитие. - М: Прогресс - Традиция, 2000. - 416 с.
2. Медоуз Д.Х., Медоуз Д. Л. и др. За пределами роста. - М.: Пангея, 1994.
3. Урсул А. Д. Государство в стратегии устойчивого развития. - М.: РАГС, 2000.
4. Урсул А. Д. Переход России к устойчивому развитию. Ноосферная стратегия - М: Ноосфера, 1998.
5. Горшков В. Г., Макарьева А. М. Биотическая регуляция окружающей среды: обоснование необходимости сбережения и восстановления природной биоты на территориях материковых масштабов// Тр. Междунар. семинара "Биотическая регуляция окружающей среды". - Гатчина, 1998.
6. Наше общее будущее. Доклад международной комиссии по окружающей среде и развитию (МКОСР): Пер. с анг. - М.: Прогресс, 1989. - 376 с.
7. Эллис М. , Касьянов П. Предложения к Всемирному саммиту по устойчивому развитию: переход к устойчивой цивилизации. www.peace-era. com.
8. Daly H., Cobb J. For the Common Good. Boston: Beacon Press.,1994. - 293 p.
9. Caring for the Earth, 1991; Environmentally Sustainable Economic Development... 1991; Шмидхейни, 1994; Медоуз, Медоуз, Рандерс, 1994; Рюміна, 1995
10. Environmentally Sustainable Economic Development 1991; Boesler, 1994; Розвиток в ім'я людини, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве