WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Концепція сталого розвитку і ринкова економіка - Реферат

Концепція сталого розвитку і ринкова економіка - Реферат

природно-ресурсного потенціалу біосфери.
Власне кажучи, йдеться про реалізацію стратегії биісферосумісності діяльності, яка передбачає виконання ряду умов. По-перше, темпи і масштаби споживання природно-ресурсного потенціалу не повинні перевищувати природних умов регенерації екосистем; по-друге, обсяги відходів виробничо-господарської і соціокультурної діяльності не можуть перевищувати асимілятивних можливостей біосфери; по-третє, утилізація непоновлюваних ресурсів можлива лише в таких обсягах і масштабах, які компенсуються відповідним ростом споживання поновлюваного природно-ресурсного потенціалу; по-четверте, у процесі прийняття виробничо-господарських рішень необхідно враховувати не тільки можливий економічний ефект, але й соціально-екологічні наслідки; по-п'яте, при виборі оптимізаційної стратегії стосовно діяльності в біосфері варто виходити з інтересів як нинішніх, так і майбутніх поколінь.
Широко стійкий розвиток трактується як процес, що позначає новий тип функціонування цивілізації. Як приклад підходу подібного роду може розглядатися визначення, запропоноване комісією Брундтланд. Власне кажучи, ставиться завдання оптимального управління не тільки природно-ресурсним потенціалом, але й усією сукупністю природного соціокультурного багатства, яким диспонує цивілізація на конкретному етапі всесвітньо історичного розвитку (враховуючи прогностичний контекст). Тут, на наш погляд, доцільно сказати про рівні сталого розвитку: глобальний, регіональний, локальний. Виходячи з цього може застосовуватися вузьке або широке тлумачення сталого розвитку. Існує підхід [5] при якому сталий розвиток поділяється на три складові:
1. Сталий соціальний розвиток. При такому розвитку використання ресурсів повинно бути спрямоване на забезпечення рівноправності людей і соціальної справедливості. Його завданням є встановлення пріоритету якісного удосконалювання порівняно з кількісним ростом, така цінова політика, що передбачає повне покриття витрат на виробництво продукції, включаючи соціальні. Досягнення сталого соціального розвитку можливе тільки за умов соціального партнерства. Найважливішими формами соціального капіталу повинні вважатися соціальне благополуччя, розвиток культури, дисципліна, чесність тощо. Цей соціальний капітал має відновлюватися і служити культурною спадщиною.
2. Сталий економічний розвиток - підтримка створеного людиною капіталу (матеріального), людського капіталу (у тому числі інформаційного і культурного) і природного капіталу. При цьому необхідний відхід від екстерналізації витрат на охорону навколишнього середовища (як нав'язаних ззовні), їх інтерналізація, тобто формування витрат, внутрішньо властивих економічній системі [Цит. за 1, с. 106].
3. Сталий екологічний розвиток - розвиток, при якому благополуччя людей забезпечується збереженням джерел сировини і захисту навколишнього середовища від стоку забруднень. Рівень викидів не повинен перевищувати асиміляційну здатність природи, а швидкість використання непоновлюваних ресурсів повинна відповідати їх відшкодуванню за рахунок заміни поновлюваними компонентами.
Слід зазначити, що більшість учених поділяють вищезгаданий триєдиний системний підхід до сталого розвитку.
Герман Далечіні і Джон Кобб у книзі "Для загального блага" визначають слабку і сильну стійкість [8]. Якщо вважати, що основним змістом концепції сталого розвитку є збереження капіталу, причому як створеного людиною, так і природного, то проблема сучасної економіки полягає в тому, що існуюча практика розрахунків направлена на збереження тільки створеного людиною капіталу, а природний капітал економічно майже не обчислювався. Більш того, неокласична теорія економіки стверджує, що створений людиною капітал - у вигляді грошей, ідей і технологій - є майже ідеальним замінником природного капіталу. Навіть якщо припустити, що дана взаємозамінність має місце, все одно для досягнення сталого розвитку варто збільшувати загальну суму капіталу (природний плюс штучний). Таку ситуацію можна визначити як "слабку стійкість" [8,с. 72] у тому розумінні, що вона основана на взаємозамінності капіталів. "Сильна стійкість" (там само) вимагає окремого збереження як штучного капіталу, так і природного капіталу, на підставі того, що вони взаємодоповнюють, а не замінюють один одного в більшості виробничих функцій.
Поняття "сильна стійкість" більше відповідає концепції сталого розвитку, але, як відзначають автори, навіть застосування підходу "слабкої стійкості" було б ліпшим у порівнянні з існуючою практикою.
Необхідно погодитися з авторами, що процес переходу до сталого розвитку є поетапним і тривалим у часі. Тому поняття сильної і слабкої стійкості має теоретичне і практичне значення.
Нам видається найбільш обґрунтованим екологічний підхід до сталого розвитку, запропонований В. І. Даниловим-Данильяном, К. С. Лосєвим [1]. Насамперед вони відзначають, що поняття сталий розвиток з'явилося в сфері екології і пов'язане з поняттям "господарська місткість біосфери". Господарська місткість біосфери - це гранично допустимий антропогенний вплив на біосферу, перевищення якого переводить її в агресивний стан і згодом викликає в ній незворотні деградаційні процеси. Головна проблема полягає в тому, що поширюваний, причому за експонентою, вплив цивілізації на біосферу загрожує екологічною катастрофою. Біосфера буде деградувати доти, поки не зникне причина деградації - цивілізація, яка не зуміла нормалізувати свій вплив на навколишнє середовище.
Відповідно до екологічного підходу, сталий розвиток - це такий розвиток, що не виводить глобальну цивілізацію за межі господарської місткості біосфери. Він не викликає в біосфері процесів руйнування, деградації, в результаті яких можуть бути створені умови, для людини принципово неприйнятні. Відзначимо, що таке визначення не суперечить формулюванню Комісії Брундтланд: "Задовольняти поточні потреби, не підриваючи можливості прийдешніх поколінь до задоволення своїх потреб".
Говорячи про сталий розвиток і ринкову економіку, необхідно акцентувати увагу на проблемі сумісності сталого розвитку й економічного росту. Дуже часто термін development (розвиток) сприймається як близький до поняття економічний ріст. Між ростом і розвитком є істотна різниця - і в українській, і в англійській мові. Ріст означає збільшення розмірів за допомогою асиміляції або наростання матеріалу, а розвиток - розширення або реалізацію потенційних можливостей, щоб стати досконалішим; рости - значить збільшуватися кількісно, а розвиватися - поліпшуватися якісно, ставатирізноманітнішим. Кількісний ріст і якісний розвиток підкоряються різним законам і дають різні результати.
Екологічні системи розвиваються, але не ростуть. Рушієм розвитку є забезпечення регулювання і стабілізації навколишнього середовища, повернення її параметрів у межі стабільності (релаксація) після зовнішніх збурень на відрізках часу близько десятків тисяч років, або перебудова власної структури з метою підтримки стабільності навколишнього середовища на новому рівні. В останньому випадку це відбувається зі швидкістю еволюції біологічних видів. Ці процеси проходять на основі конкурентної взаємодії.
Розвиток людства протягом його історії являє собою безперервний прискорюваний ріст (звичайно називаний прогресом), також оснований на конкурентній взаємодії. Але тут швидкість росту незрівнянно вища за швидкість розвитку екосистем і біологічної еволюції і в конкурентній взаємодії з природними
Loading...

 
 

Цікаве