WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах перехідної економіки України - Реферат

Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах перехідної економіки України - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах перехідної економіки України
Для ефективного функціонування економіки в ринкових умовах необхідно розвивати конкуренцію: підвищувати конкурентоспроможність виробництва. Конкуренція є об'єктивним економічним законом товарного виробництва, який виражає внутрішні необхідні, стійкі та істотні зв'язки між відокремленими товаровиробниками в їх боротьбі за найбільшу результативність виробництва.
Дослідженням проблеми конкурентоспроможності займалися відомі економісти: М. Портер, А. Томсон, В. Терещенко, І. Ліпсіц [1], А. Юданов [2] та інші. У працях цих авторів розглядається конкурентоспроможність національних економік, і недостатньо висвітлюються проблеми конкурентоспроможності підприємств.
Метою статті є необхідність опрацювання заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств, від яких значною мірою залежить економічний розвиток України.
Так, на сьогодні тільки небагато ринків товарів належать до категорії піонерних чи швидко зростаючих [1]. Це ринки інформаційної техніки і технологій, електронного зв'язку, інформаційного обслуговування, які зростають у всьому світі, і особливо динамічно у країнах СНД. Часто зустрічаються ринки зрілі, де не спостерігається істотного зростання обсягів продажу, або ринки звужуючі, де обсяги продажу поступово знижуються. Більшості українських підприємств сьогодні доводиться працювати саме на таких внутрішніх ринках. Ситуація зміниться тільки тоді, коли почнеться стабільний ріст економіки і на цій основі збільшаться доходи населення та інвестиційна активність виробничого сектору. Поки ж вітчизняні підприємства повинні зуміти зберегти і на нинішніх "важких" ринках ті обсяги продажу, які дозволять отримувати кошти, достатні для порятунку від повної технічної деградації і фінансового краху.
Діяльність на таких ринках досить складна, і причини цієї складності пов'язані із закономірностями життєвого циклу товару. Найскладніший період у цьому циклі - стадія переходу, коли завершується фаза росту продажу товару, тобто він уже придбаний (або регулярно придбається - якщо це товар повторюваних покупок) половиною і більше потенційних споживачів.
У цей момент темпи росту продажів починають скорочуватися, а прибутковість істотно зменшуватися, бо підтримання росту продажів вимагає дедалі більших витрат у сфері маркетингу. Надто небезпечним для фірми в цій ситуації є помилковий вибір комерційної стратегії, наприклад, підвищення цін заради підтримання прибутковості. Прикладом може бути історія з Миколаївською взуттєвою фабрикою. Отримавши нове обладнання з Італії у 1985 році, вона стала випускати шкіряне чоловіче взуття. Обладнання і кваліфіковані кадри забезпечили великий успіх і дали змогу зайняти домінуючу позицію на українському ринку. У цих умовах фабрика могла дозволити собі встановлювати ціни на основі витратного підходу - ринок їх сприймав.
Однак у середині 90-х років ситуація змінилася через появу в Україні взуття із Південно-Східної Азії. За якістю це взуття було гірше, проте за ціною воно стало конкурувати з українськими товарами. Обсяги продажу взуття Миколаївської фабрики стали спадати, а показники фабрики погіршуватися. Іншими словами, ринок цього взуття вступив у фазу зрілості, а потім і утруднення. Але фабрика не знайшла правильного рішення, а її модель витратного ціноутворення остаточно погіршила ситуацію.
Справа у тому, що через скорочення товарообігу виросла на кожний виріб сума постійних витрат. З метою уникнення збитків керівництво фабрики пішло на підвищення цін. Однак це рішення тільки прискорило скорочення обсягів продажу, тому що споживачі почали цікавитися більш дешевими моделями взуття. У результаті досить стабільне підприємство зрештою втратило свої позиції на внутрішньому ринку.
Проте перехід ринку у стадію зрілості або утруднення загалом не слід сприймати як фатальну неминучість скорочення обсягів продажу, неухильного падіння прибутковості. При грамотно розробленій стратегії фірма може досить успішно працювати і на такому ринку, більше того - тіснити конкурентів.
Світовий досвід дозволяє рекомендувати підприємствам обирати в таких ситуаціях одну з трьох можливих стратегій: аналітика, диференційного захисника, низьковитратного захисника. Проте слід мати на увазі те, що ті стратегії, які пропонуються, прийнятні тільки для тих підприємств, які володіють більшою або, принаймні, прибутковою часткою на одному або кількох сегментах ринку, і стоїть завдання захистити цю ринкову позицію.
"Аналітик" передбачає упор на створення нових модифікацій своїх товарів, і тому така стратегія більш прийнятна у тих галузях, де, незважаючи на наступ фази зрілості, ще продовжується удосконалення технології (прикладом може служити ракетно-авіаційна і комп'ютерна індустрія). Проте обидві модифікації стратегії "захисника" найбільш бажані у галузях з відносно нескладною технологією, яка істотно не зміниться у найближчому майбутньому (харчова і переробна промисловість).
Спільне в стратегії "аналітика" і "захисника" - посилення відмінності своїх товарів від продукції конкурентів або шляхом поліпшення якості цих товарів. Так, Миколаївський лікерогорілчаний завод ставить в основу якість своєї продукції. Він перейшов на виготовлення горілки на обробленій сріблом воді. Була розроблена і введена в експлуатацію установка тонкої фільтрації лікерогорілчаних виробів перед розливом у пляшки, за допомогою якої досягається особлива якість продукції. Оскільки смакова якість залежить великою мірою і від води, на заводі була встановлена нова установка по її очищенню. При цьому для очищення від органіки, хлору, пом'якшення води використовується цілий комплекс фільтрів. Зусилля заводу значно вплинули на якість продукції. Практично вся продукція лікерогорілчаного заводу відзначена медалями міжнародних виставок. Так, на міжнародній виставці "Високий градус", яка проводилася Міністерством економіки і аграрної політики у лютому 2004 року в Одесі, вся продукція заводу отримала золоті і срібні медалі.
Ринок алкогольної продукції сьогодні перенасичений, і між виробниками іде жорстока конкурентна боротьба. Основними конкурентами Миколаївського ЛГЗ є виробники лікерогорілчаної продукції середнього цінового ряду в діапазоні від 7 до 10 грн. Однак, на відміну від багатьох, миколаївці не витрачають величезні гроші на широке розкручення, могутню рекламну кампанію в друкованих та електронних засобах масової інформації. Миколаївські виробники ідуть іншим шляхом, додатково поліпшуючи якість продукції, зовнішній вигляд упаковки, удосконалюючи систему реалізації.
Вибір тієї чи іншої стратегії передбачає одночасно необхідність для фірми реалізувати визначений комплекс заходів, які дозволяють їй зберегти обсяги продажу на зрілому ринку, де обсяг реалізації товарів достатньо стійкий [2]. Розглянемо зміст кожної стратегії окремо.
Стратегія поглибленого проникнення. Обсяг продажу, якого домагається фірмав якому-небудь сегменті ринку, визначається кількістю потенційних споживачів, ступенем її проникнення із своєю продукцією в цей сегмент, який вимірюється часткою потенційних споживачів, котрі фактично стали купувати цю продукцію, середньою частотою повторних покупок товарів фірми.
Якщо кількість потенційних покупців велика, але серед них
Loading...

 
 

Цікаве