WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Особливості захисту внутрішніх ринків країн центрально-східної європи в умовах інтеграції до ЄС - Реферат

Особливості захисту внутрішніх ринків країн центрально-східної європи в умовах інтеграції до ЄС - Реферат

Адвалерні мита та адміністративні стягнення, а також ПДВ у розмірі 25 % накладалися на усі товари іноземного виробництва.
Парадокс полягав у тому, що такі зміни непозначилися негативно на зовнішньоторговельному балансі Угорщини. Адже держава, залучаючи іноземних інвесторів, захистила їх від подібних можливих змін у зовнішньоторговельній сфері. І одним з важливих інструментів цього стали вільні економічні зони, які де-юре знаходилися поза митною територією цієї країни.
Набагато менше всеосяжний процес лібералізації в країнах Центрально-Східної Європи охопив торгівлю продукцією так званих чутливих сфер, до яких традиційно належали сільське господарство, харчова індустрія, металургія, текстиль, а також низка інших галузей залежно від особливостей економічної структури задіяних країн. Віднесення окремих галузей до чутливих було зумовлено різними, часом досить суб'єктивними причинами. Передусім висувався аргумент, що режим підтримки деяких з них діяв у рамках ЄС, або ж галузь перебувала в стані занепаду і потребувала політичного втручання. Проте не обійшлося й без політичного лобі у впливових країнах, що успішно домагалися підтримки цих галузей. У зв'язку з цим між ЄС та країнами-кандидатами виникали часом дуже гострі суперечки, що як правило завершувалися перемогою однієї з сторін. Зокрема Польща домоглася поступок у торгівлі запчастинами для автомобілів, а також отримала право на продовження (на один рік) митної охорони ринку нафтопродуктів та сталі.
Загалом мита на товари чутливих сфер згідно з Європейськими угодами мали бути скасовані до кінця п'ятого року їхньої дії, але додаткові протоколи передбачали їх відміну вже до кінця 1994 р. [2].
Одним з найважливіших питань у процесі інтеграції країн Центрально-Східної Європи в ЄС залишається сфера сільського господарства. Комплексна підтримка цієї галузі забезпечується в рамках Спільної сільськогосподарської політики (ССП), а захист від іноземної конкуренції - за допомогою широкого арсеналу нетарифних заходів, поміж яких - ветеринарні та фітосанітарні обмеження, податкова політика та ін. У найбільшій країні ЦСЄ - Польщі, у сільськогосподарському виробництві у першій половині 90-х років була зайнята величезна кількість населення, хоча сама галузь характеризувалася низькою продуктивністю і прихованим безробіттям.
Заходи лібералізації щодо торгівлі сільськогосподарськими продуктами охоплювали шість товарних груп. Ці заходи відрізнялися видами бар'єрів та ступенем відкриття ринків. Було встановлено базові мита і вирівнювальні оплати, впроваджено п'ятирічні концесії [16]. Також знято кількісні обмеження, проте не передбачалося утворення зони вільної торгівлі і не запроваджувалися умови stand still. Характерно, що охоронні заходи набули у сільському господарстві чітко виражених форм, що залишилися незмінними ще з 1991 р. і використовуються в такому ж вигляді й сьогодні [3]. Це зокрема прямі виплати та компенсації фермерам у депресивних територіях, заходи з підтримки цін у вигляді експортних субсидій, підтримка загальних послуг в сільськогосподарській галузі тощо.
Хоча обсяг державної допомоги для селян в країнах Центрально-Східної Європи як частина ВВП був більшим, ніж у країнах-членах ЄС (рис. 1), для польських селян він складав лише чверть їхніх доходів, тоді як для аграріїв з країн ЄС - близько половини.
Основним спірним питанням на переговорах щодо сільського господарства між урядами країн ЦСЄ та Європейською Комісією (ЄК) стали компенсаційні виплати та квотування продукції.
Спочатку ЄК була проти поширення системи компенсаційних виплат на нових членів у зв'язку з тим, що ці виплати початково були передбачені для компенсації втрат фермерам від політики підтримки цін, яких вони зазнали після впровадження реформ Мак-Шеррі [впровадження реформ Мак-Шеррі розпочалося у 1992 р. Їхнє головне завдання полягало у зменшенні дисбалансів ринку та стимулюванні попиту. Реформи передбачали зниження гарантованого рівня цін до рівня, наближеного до світових цін, повну компенсацію втрат фермерам шляхом надання їм прямих допоміжних виплат, регулювання обсягів сільськогосподарської продукції у спосіб виведення земель з обігу і встановлення меж на виплати надбавок за тварин.]. А оскільки в країнах-кандидатах така політика не здійснювалася, то не було потреби компенсувати втрати фермерам. Понад те, за підрахунками експертів, повна інтеграція Чехії, Угорщини, Польщі, Естонії та Словенії (ці країни початково розглядалися як кандидати "першої хвилі" розширення ЄС) в спільну сільськогосподарську політику ЄС вимагала збільшення видатків на 10 млн євро - порівняно з 3,5 млн євро у разі, якщо система прямих компенсаційних виплат не буде поширюватися на ці країни. Зокрема для самої лише Польщі необхідно було витратити близько 60% цієї суми [4]. Водночас непоширення системи цих виплат на нові країни-члени суперечило б основному принципу acquis, відповідно до якого правила ЄС мають у повному обсязі бути застосованими новими країнами-членами.
Пропонований Європейською Комісією компроміс полягав в тому, що країна-кандидат отримає 25% від повного обсягу виплат у 2004 р., які у 2005 р. збільшаться до 30%, а в 2006 р. - до 35%. Після 2006 р. розмір виплат зростатиме по 10% щороку аж до 2013 р., починаючи з якого нові країни-члени отримуватимуть повний обсяг компенсаційних виплат. Для цього їм пропонувався ще 10-річний перехідний період.
Європейська Комісія вважала, що 1995-1999 рр. є найбільш відповідним базовим періодом, щодо якого мають узгоджуватися розміри квот продукції, тоді як Польща та інші країни-кандидати вимагали визначення базовим більш давній період. Наприклад, щодо польових культур ЄК хотіла використати для розрахунку середній рівень показників протягом періоду 1994/1995-1998/1999 років, а Польща вимагала, щоб враховувався середній рівень показників за період 1986/1987-1990/1991 років. Сукупний ефект такого базового періоду щодо більшості сільськогосподарської продукції значно збільшив би базовий обсяг виробленої продукції.
З метою демонстрації переваг своєї позиції Європейською Комісією було проведено аналіз можливих наслідків приєднання країн-кандидатів до сільськогосподарських ринків ЄС, що базується на 4 сценаріях [5]: (І) не вступ країни-кандидата до ЄС; (ІІ) вступ без компенсаційних виплат, використовуючи недавній базовий період для розрахунку системи квотування продукції; (ІІІ) вступ з повним обсягом компенсаційних виплат, використовуючи недавній базовий період для розрахунку системи квотування продукції; (ІV) вступ на умовах країни-кандидата (повний обсяг компенсаційних виплат та більш давній базовий період для розрахунку системи квотування продукції).
У таблиці 1 продемонстровано переваги, які Польща може отримати в 2007 р. згідно з кожним з чотирьох сценаріїв (використано 2000 р. як базовий та
Loading...

 
 

Цікаве