WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Економіка праці (шпаргалки) - Реферат

Економіка праці (шпаргалки) - Реферат

(майже 5 млн. осіб або бл. ? загальної к-ті зайнятих) сконцентрована в с/г, мисливстві, лісовому та рибному госп-ві, що є далеко від стандартів екон. розвинених країн.
Не відповідає завданням інноваційного розвитку й проф. склад зайнятих: від початку виходу з кризи спостерігається перерозподіл зайнятості на користь некваліфікованої роб. сили, що свідчить про домінування в ек-ці України застарілих технологій і відсутність будь-яких інноваційних процесів.
Майже п'ята частина зайнятих працює на посадах, що не відповідають рівню їх освіти. Зменшується пропозиція кваліфікованих представників робітничих професій. Через відсутність реальних можливостей зн-ти гідно оплачувану роботу значна частина населення (бл. 2.5-3 млн.) працює за кордоном як легально, так і нелегально.
Першочергові заходи:
- запровадження сис-ми довгострокових прогнозів попиту на роб. силу за професіями й формування за рез-тами прогнозування держ. замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів;
- розвиток співпраці між навч. закладами й роботодавцями з метою формування, відтворення й збереження кадрового потенціалу, підвищення його кваліфікації;
- запровадження сис-ми підготовки кадрів на підпр-вах;
- гарантування надання першого місця випускникам навч. закладів різних ступенів акредитації, підготовлених за держ. замовленням;
- розробка механізмів стимулювання підприємців до створення нових роб. місць;
- створення сис-ми тимчасового житла, включаючи мережу гуртожитків з метою спрощення трудової міграції всередині країни;
- впровадження моніторингу впливу на рівень зайнятості заходів екон. політики уряду, зокрема - у сфері лібералізації ринків, цінового регулювання тощо;
- забезпечення на держ. рівні захисту інтересів громадян, які працюють за межами країни, та стимулювання їх до повернення.
20. Моделі ринку праці.
1. Американська модель. У США проводиться політики підтримки конкурентного стану ек-ки, недопущення високої централізації, заохочується активна роль підприємця, життєва настанова американців орієнтована на індивідуальний успіх і заробляння грошей. Для американської політики зайнятості хар-на орієнтація на високу територіальну мобільність, на підготовку в навч. закладах. З/п в американських підпр-вах установлюється контрактами, колективними договорами, враховуючи попит і пропозицію роб. сили, класифікацію робіт за їх важкістю, з урахуванням можливостей підпр-ва. Підпр-во й працівники виплачують внески окремо фондів зі страхування від безробіття штатів і федерального фонду. Рез-том такої політики є більш висока територіальна й проф. рухливість, але все-таки має місце високий рівень безробіття.
2. Японська модель. Відмінною рисою є сис-ма довічного найму, що передбачає гарантії на весь труд. термін роботи. Ці гарантії є рез-том практики відносин між найманими працівниками й підприємцями. Хар-ною рисою японського ринку праці є стабільна зайнятість, що хар-на не лише для періоду високих темпів розвитку ек-ки, але й спаду. Використання працівників протягом тривалого часу дозволяє компанії організовувати проф. підготовку й підвищення кваліфікації на внутрішньо фірмовому ринку. Стабільна сис-ма організації з/п стимулює тривалий стаж роботи й категорично перешкоджає переходу. Відмінна риса внутрішнього ринку Японії - створення й ф-ціонування самостійних профспілкових організацій усередині Японії.
3. Шведська модель. Своєрідність шведської моделі полягає в активній політиці зайнятості, що проводиться державою. Держ. органи приділяють велику увагу підвищенню конкурентоспроможності роб. сили через проф. підготовку й перепідготовку працівників, створення роб. місць як у держ. секторі, так і шляхом субсидування приватних компаній. Обмежувальна податкова політика Швеції спрямована на стримування інфляції. Держава активно підтримує зайнятість у секторах народного госп-ва.
26. Значення управління людськими рес-сами для розвитку ек-ки України.
Людські рес-си - частина населення, що має певні розумові й фіз. здатності й що може бути задіяна в нар. госп-ві регіону.
Ф-ції управління людськими рес-сами:
1) надання рівних можливостей для всіх працівників;
2) проведення аналізу роб. місць для визначення специфічних вимог до кожного з них;
3) розробка й виконання плану, що враховує ці вимоги;
4) набір персоналу, що відповідає вимогам організації;
5) навчання персоналу;
6) розробка й реалізація програми розвитку організації;
7) розробка сис-ми оцінки виконаної роботи;
8) розробка сис-ми оплати праці;
9) посередницька діяльність між організацією й профспілками;
10) розробка й втілення програм, спрямованих на підвищення рівня здоров'я, безпеки, а також надання допомоги працівникам у розв'язанні їх особистих проблем, що можуть впливати на якість роботи.
22. Роль держави в регулюванні ринку праці.
Політика регулювання ринку як частина екон. політики країни передбачає досягнення 3-х основних цілей:
1) стимулювання структурної перебудови й прискорення процесу перерозподілу працівників, що вивільнюються;
2) найбільш швидке залучення безробітних до трудового життя;
3) надання роботи кожному, хто її шукає.
Напрямки держ. політики на ринку праці:
Основними напрямками дії держави на ринку праці є регулювання з/п, зайнятості, режиму й умов праці.
Основними напрямами дії держави на ринку праці є рулювання з/п, зайнятості, режиму й умов праці.
Регулювання з/п відбувається через наст. основні форми:
1) установлення мінімальної з/п, регламентація ряду надбавок до з/п;
2) індексація з/п у зв'язку з ростом цін;
3) замороження з/п й цін;
4) оподаткування особистих доходів;
5) інформація про рівень з/п у різних секторах ек-ки;
6) різноманітна допомога держ. органів фірмам.
28. Політика зайнятості: сис-ма соц. амортизаторів.
Соц. амортизатори - механізми соц. захисту.
Призначення соц. амортизаторів:
а) нівелювання дестабілізуючих наслідків ринкової ек-ки;
б) пом'якшення соц. напруги;
в) забезпечення м'якої адаптації сусп. структур.
Підвищення ролі соц.амортизаторів має місце на етапах:
- сис-мної соц.-екон. трансформації;
- структурної перебудови;
- виходу на новий щабель екон. розвитку;
- переходу до нового рівня цивілізації.
Методи держ. політики зайнятості підрозділяються на:
1) прямі (адміністративні) - з-нодавче регулювання, трудове з-нодавство, колективні договори;
2) непрямі (екон.) - фін. політика країни, монетарна й фіскальна політики.
Держ. політика зайнятості базується на таких основних принципах:
а) забезпечення рівних можливостей усім громадянам незалежно від походження, соц. і майнового стану, расової й нац. приналежності, статі, віку, політичних переконань, у реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей і проф. підготовки з урахуванням особистих інтересів і сусп. потреб;
б) сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створенню нових роб. місць та умов для розвитку підприємництва;
в) координація діяльності у сфері зайнятості з ін. напрямками екон. і соц. політики на основі держ. і регіональних програм зайнятості;
г) співробітництва проф. спілок,
Loading...

 
 

Цікаве