WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Біржі та їх види. Державний бюджет. - Контрольна робота

Біржі та їх види. Державний бюджет. - Контрольна робота

її межами (кредити, допомога з інших країн). До зовнішніх джерел окремі держави вдаються переважно під час війни. Так, під час другої світової війни близько 1/3 всіх державних доходів Німеччина та Японія отримували із зовнішніх джерел.
Кредити з інших країн, міжнародних економічних організацій намагається отримати Україна, інші держави СНД.
На початку XX ст. за допомогою податків у розвинутих країнах світу в доходах держави акумулювалося близько 10 % національного доходу, а наприкінці століття - близько 50 %. Письмові згадки про податки датуються IV тисячоліттям до н. е.
Основні види податків у розвинутих країнах світу такі: подоходний податок, податок на добавлену вартість, податок на прибутки компаній та податок на соціальне страхування. Питома вага особистого подоходного податку в державних доходах розвинутих країн (членах Організації еко-номічного співробітництва і розвитку, куди входять 24 наймогутніші країни) становила в середині 90-х pp. близько
30 %, а в окремих державах (Австралія, Фінляндія, Данія, Німеччина) -майже 48 %. На протилежному полюсі щодо обсягів вилучення цього податку знаходяться Франція та Греція, у яких питома вага особистого подоходного податку становить близько 12,5 %.
Із заробітної плати типового працівника у передових країнах світу вилучається близько 33 % подоходного податку.
Податок на добавлену вартість (як універсальний акциз) у розвинутих країнах світу коливається від 14 до 25 % в загальній сумі податкових надходжень до державного бюджету. На третьому місці в структурі податків у цих країнах - податок на соціальне страхування: його питома вага в середині 90-х pp. становила близько 24 %.
В Україні у 1994 р. державні доходи становили 350,9 трлн. крб. Із них 28,6 % - податок на добавлену вартість, податок на доходи (прибуток) підприємств - 14,3 %, прибутковий податок з громадян - 4,1 %, акцизний збір - 3,2 %, внески у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи- 7,2 %.
Державні витрати Державні витрати - це вираже-ні у грошовій формі відносини власності між державою і юридичними та фізичними особами в процесі розподілу і споживання частини національного доходу.
В умовах капіталістичного способу виробництва (на нижчій його стадії - XVI-XIX ст.) державні витрати йшли переважно на військові цілі, утримання державного апарату, будівництво залізниць, підприємств з великим робочим періодом.
На вищій стадії розвитку капіталізму масштаби і темпи державних витрат помітно зростають. Так, щоб досягти рівня федеральних витрат у США в розмірі 100 млрд. дол. потрібно було 180 років існування країни (така сума була досягнута у 1951 році). Щоб перевищити суму витрат дер-жави у 200 млрд. дол. США знадобилося менш як 10 років, сума у 300 млрд. дол. була досягнута за 4 роки, у 400 млрд. дол.- менш як за 3 роки, 500 млрд, дол.- приблизно за 2 роки.
Якщо у 1848 р. державні витрати у США становили 48 млн. дол., у 1902 р.- 1,7 млрд. дол., то в середині 90-х pp.- понад 1,5 трлн. дол.
У середині XIX ст. основна частка державних витрат направлялася на утримання державного апарату і військові цілі, а соціальних витрат не було. В середині 90-х pp. XX ст. на перше місце вийшли витрати на соціальні цілі (розвиток освіти, охорони здоров'я, виплат безробітним, пенсіонерам та ін.). Це зумовлено якісно новою роллю особистого фактора в сучасному виробництві (значення освіти кваліфікації, розвитку творчих здібностей працівників тощо), посиленням загальнолюдських цінностей у комплексі цін-нісних орієнтирів суспільства, зростанням армії безробітних тощо. Внаслідок цього на соціальні витрати у розвинутих країнах Заходу йде близько 35 % державних витрат.
На другому місці в структурі державних витрат - витрати на економічні цілі: житлове будівництво і його реконструкцію, розробку природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, сільське господарство, транспорт, науку, зв'язок, державне регулювання і прогнозу-вання економіки та ін. Ці витрати в розвинутих країнах світу становили у середині 90-х pp. близько 25-27 % державних витрат.
їх висока питома вага зумовлена перетворенням держави на головну організацію щодо забезпечення нормального відтворення економічної системи, а планомірності і, зокрема, державного регулювання - в ядро господарського механізму. Недержавні форми власності і ринкового меха-нізму неспроможні розвивати фундаментальні наукові дослідження, долати екологічну кризу, розв'язувати інші проблеми.
Третє місце в структурі державних витрат посідають витрати на військові цілі. Вони поділяються на прямі і непрямі. До прямих відносять безпосередні витрати з державного бюджету на оборону. До непрямих - частину витрат на космічні дослідження, військову допомогу іншим країнам, виплати ветеранам війни. В деяких розвинутих країнах світу (США, Німеччина, Франція) такі витрати становлять 20-25 %, в Японії - близько 10 % сукупних державних витрат.
Наступна за величиною стаття державних витрат - витрати на обслуговування державного боргу. Щорічно з цією метою США витрачають понад 160 млрд. дол. Зростання державного боргу і суми виплат по ньому зумовлено величезними військовими витратами, які призводять до хро-нічного дефіциту державного бюджету і платіжного балансу. Виплата державного боргу і процентів по ньому здійснюється через викуп державних цінних паперів за кошти із державного бюджету.
Частина коштів із бюджету держави йде на утримання державного апарату влади, посольств, консульств, сплати внесків до міжнародних організацій та ін.
В Україні у 1994 р. державні витрати становили 468,1 трлн. крб. (близько 58 % валового внутрішнього продукту, або 83 % національного доходу) в т. ч. на функціонування народного господарства - 10,9 %; соціально-культурних закладів та установ, тобто розвиток освіти, культури, охорони здоров'я фізичної культури - 7,3 %; на соціальний захист та соціальне забезпечення - 8,3 %; на оборону - 4,9 %. Перерозподіл 83 % національного доходу через державний бюджет означає надмірний цен-тралізм у цій сфері, переважання адміністративних методіврегулювання економіки.
Дефіцит бюджету Дефіцит бюджету-це перевищення витрат державного бюджету над доходами. Виникнення і зростання дефіциту бюджету зумовлено економічними кризами, мілітаризацією економіки, веденням війни, економічною нестабільністю, зростанням заборгованості місцевих бюджетів, безконтрольним зростанням інших витрат з бюджету. Так, у США протягом 1970-1995 pp. жоден бюджет не був бездефіцитним. В Україні у 1991 р. дефіцит бюджету дорівнював 12 % внутрішнього валового продукту (ВВП); у 1994 р.- перевищення витрат над доходами становило 108 трлн. крб. Бюджетні витрати покриваються шляхом отримання державних позик і грошової емісії. У США в окремі роки за рахунок державних позик покривалося понад 50 % витрат бюджету. Щоб отримати ці позики, випускаються державні цінні папери - облігації, скарбницькі векселі та ін. При цьому поступово зростає середня процентна ставка і процентні платежі по державному боргу. Так, у 1952 р. процентна ставка становила 2,3 %, а на початку 90-х pp.- понад 7 %. Якщо у 1930 р. на виплату процентів по державному боргу витрачалося 660 млн. дол., у 1946 - 4,7 млрд. дол., у 1983 р.- 128 млрд. дол., то в середині 90-х pp.- понад 160 млрд. дол. В Україні покриття дефіциту бюджету в 1991-1994 pp. здійснювалося за рахунок емісії грошей, що призвело до гіперінфляції.
Loading...

 
 

Цікаве