WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Шпаргалки - Реферат

Шпаргалки - Реферат

обов'язково рости в геометричній прогресії - це тенденція буде, якщо вона ні чим не стримується, але вона стримується факторами: голод, епідемії, війни. Існують так само фактори які впливають на народжуваність. Хоча рух за народжуваністю часто називають неомальтузіанством сам Мальтус захищав лише моральні обмеження, що полягають у продиктованій розсудливості, відстрочці ранніхшлюбів доти , поки нова родина не зможе сама себе утримувати.
Мальтус проповідував точку зору відповідно до якої боротьба за існування не позволяє бідним людям стати зніженими і ледачими. У інтерпритації англ. політиків поч. 18с. які посилалися на дані Мальтуса, справа обстояло в такий спосіб: був переглянутий закон про бродяжництво, у разі чого убогість стала розглядатися як наслідок лінності, а безробіття як стан яке потрібно зробити більш тяжким.
Доктрина Мальтуса трохи спрощує проблему тому що він зовсім не бачив і не враховував можливості пов'язаних із промисловою революцією. Тим часом, технологічні зміни наприкінці 19в. і особливо в 20в. значно розширили виробничі можливості і зробили можливим покращення рівня життя в значно великого відсотка населення. Хоча за той же час досягнення медицини значно продовжили людське життя і зменшили перешкоду росту населення. Тим паче, зачатки істини що містилися в доктрині Мальтуса і зараз зберегли важливе значення особливо для розуміння динаміки народонаселення в тих частинах земної кулі між кількістю населення і продовольства є дуже важкою проблемою. У 1000р. до н.е. населення землі склад. 100 млн. люд. У 1р.н.е. - 200млн.чол. У 1000р. н.е. - 300млн.чіл., У 1500р. - 450 млн. чіл. 1800р. - 919млн.чіл., 2000р. - 6,1млрд.чіл., 2108 - 10,4млрд.чіл. Ріст населення, зміна його інфраструктури породжує безліч проблем які економіка повинна вирішувати: 1. забезпечення робітниками місцями; 2. продовольства, 3. житлом 4. одяг.; 5. утворення й охорона здоров'я. Іншими словами проблем пов'язаних із задоволення потреб сусп. У цілому кожної його соц.гр. і кожної людини.
Екон. потреби та інтереси
Потребности:
1) недостаток чего-либо необходимого для поддержания жизнедеятельности и развития личности, фирмы, общества;
2) внутр. побуждение человека (фирмы, общества) получать опред. эффект от предметов окружающего мира.
Если потребность неудовлетворена, то человек чувствует себя…
В таком случае, он может поступить:
а) постараться заглушить эту потребность и не предпринимать никаких действий по ее удовлетворению;
б) сделать что-либо, что позволит ему удовлетворить эту потребность. В данном случаепотребность выступает как побудительный мотив активной деятельности человека (фирмы, общества)
Потребности:
- конечные (личные). В разе удовлетворения потребность воссоздает сам человек.
- промежуточные - потребности хоз. структур, их удовлетворение служит созданию новых благ. Такие потребности наз. пр-венными.
- потребности, удовл. индивидуально, удовл. коллективно (газоснабжение);
- первичные (физические) - пить, спать;
- вторичные (психологические) - уважение;
- прошлые, настоящие, будущие, идеальные (сущ. в голове), реальные, фактические.
Все потребности удовл. одновременно невозможно, поэтому человек отдает предпочтение удовл. тех или иных потребностей.
Теории потребностей З.Фрейда и А.Маслоу
По Фрейду: человек растет, подавляя при этом в себе множество желаний, хоть и в подавленном виде находятся в его мозгу и никогда не находятся под его 100%-контролем.
Т.о., по Фрейду получается, что человек не осознает причин собственной мотивации к тем или иным действиям, например, покупки чего-либо. Но на чел. Можно воздействовать путем усиления его подавления желаний.
По Маслоу: все потребности человека располагаются по принципу иерархии в восходящем порядке: от низшего к высшему (1 5): 1. Физиологические потребности (еда, сон). 2. Безопасность (защита от боли). 3. Потребность в соц. связях (в контактах). 4. В самоуважении (уважение, признание). 5. В самореализации.
Пока не удовл. потребности низшегопорядка, не действуют потребности высшего.
Осознание потребностей и принятие решения о действиях по их удовлестворению означает возникновение мотивации к труду. В этом случае потребности приобретают конкретную форму экономического интереса. Экономический интерес - это форма удовлетворения экономических потребностей.
Интересы многообразны: личные, коллективные, общественные, классовые, текущие, перспективные, рациональные и нерациональные, финансовые, трудовые, региональные и др.
Все интересы действуют в единстве, но между ними сущ. противоречия.
7. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ ЕКОНОМІКИ.
У представників різних шкіл були не однакові погляди на це питання. Для Аристотеля - Людина в економіці, це економічні суб'єкти, які прагнуть до задоволення своїх різноманітних потреб.
Сміт і Рекардо створили свою модель людини яка характеризується:
1. Головною роллю такої поведінки та інтереси в мотивації економічної поведінки; 2. Компетентність в особистих справах та раціональна поведінка; 3. Отримання вигоди яка виражена в грошрвому плані та максимізація прибутку.
Сміт хар-є Людину такими положеннями:
1. Схильність до обміну в разі поділу праці; 2. особистим егоїзмом, постійним прагненням покращити своє становище. Тобто кожна Людина в економ. діяльності має свою вигоду, а не вигоду суспільства. Він виступає за приватну власність, Але підкреслює, що потрібно обережно використовувати в державному управлінні знання лише підприємницького класу. І тільки конкуренція об'єднує рівнодіючих "егоїстів" в упорядковану систему.
Представники історичної школи виступають проти індивідуалізму представників класичної школи. Вважають що тільки населення яке представляє собою не сукупність індивідів, а національне й історичне об'єднане державне ціле. Суб'єктами економічної поведінки - є розумна істота наділена деякими потребами і розглядає мий як член сім'ї, соц. групи, класу суспільства.
По Марксові людина виступає як елемент об'єктивних економічних категорій.
Основні групи природи людини за Бенишем:
1. Претензія на унікальність; 2. некласовий характер; 3. Лічильний націоналізм (здатність полічити усі дії що ведуть до щастя).
Узагалі він розглядає Людину як споживача.
Маржиналісти створили свою концепцію людини - активізатора, наділив його наступними рисами:
А). Здатність до найбільшого споживання або прибутку та до найменших витрат; Б) незалежність від зовнішніх умов; У) Здатність вибору оптимального варіанту; Г) Володіння повною інформацією, та здатність безпомилкового передбачення; Д) Миттєва реакція на зміну зовнішніх умов.
Вагнер такі властивості: нестача благ та здатність її усунення. Економічною діяльністю
Loading...

 
 

Цікаве