WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова модель економічного розвитку в Україні в умовах глобалізації - Реферат

Нова модель економічного розвитку в Україні в умовах глобалізації - Реферат

а вдосконалити, модернізувати найжиттєздатніші частини базової інфраструктури добробуту держав.
Важливо також дослідити перешкоди, які виникли на їхньому шляху щодо кращого задоволення людських потреб. Після десяти років незалежності Україна входить у новий період соціально-економічних реформ. Обидва останніх Кабінети міністрів проголосили соціальні проблеми були проголошені пріоритетними у їхній діяльності на найближчі роки.
Однак, реформи будуть базуватися на соціально-економічній базі, набагато слабшій, ніж у 19991 році, і можна передбачити, що наслідки цих реформ у соціальній сфері будуть значно тяжчими, ніж у будь-якій країні Центральної таСхідної Європи. Як і в попередні роки більшість прийнятих законів та постанов виявилися недієздатними в зв"язку з відсутністю реальних механізмів їх виконання та контролю.
Все більш явним стає необхідність залучення мережі трьохсторонніх інститутів управління, в яких реформи, підтримані урядом під час консультацій з представниками груп роботодавців та трудящих, могли б реалізовуватися в атмосфері консенсусу. Реальна соціальна політика України повинна забезпечити відродження суспільства, посилення адаптаційних можливостей усіх груп та прошарків українських громадян. Головною метою такої політики на довгострокову перспективу має стати підвищення рівня життя населення та зниження рівня соціальної нерівності. Причому асигнування на досягнення поставлених завдань повинні випереджати витрати з бюджетів усіх рівнів на інші напрями. Досягти поставленої мети можна тільки в результаті докорінної модернізації економіки та економічних відносин, а це дозволить створити міцну базу для підвищення рівня життя громадян.
Економічна політика повинна бути спрямованою на створення в країні сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату, проведення відповідної макроекономічної політики, що стимулювала б економічне зростання. Цьому сприятимуть і заходи, спрямовані на забезпечення рівних умов для конкуренції, захисту прав власності, зняття надлишкових адміністративних бар"єрів для підприємницької й інвестиційної діяльності, підвищення фінансової прозорості підприємств і організацій.
Ключовим напрямом економічної політики має стати створення фінансової інфраструктури, що ефективно виконувала б функцію трансформації заощаджень в інвестиції. Податкова і митна служби повинні бути орієнтовані на створення ефективного співвідношення між стимулюючою і фіскальною роллю податків за рахунок зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, зниження і максимальної уніфікації мит, зміцнення податкового і митного адміністрування.
Базова концепція соціальної політики має включати задоволення основних та рівноправних головних людських потреб - здоров"я, доходу, освіти, праці, житла, особистої безпеки. Враховуючи досвід інших країн, які перебувають на етапі економічних трансформацій, однак так само потерпають від соціальної криз, соціальні реформи повинні спрямовуватися на створення комплексної, багаторівневої системи захисту населення. У сфері соціального захисту.
Реалізація запропонованої моделі соціальної політики потребує здійснення в найближчій перспективі наступних пріоритетних дій. По-перше, потребує розробки і впровадження комплекс соціальних гарантій, які держава повинна надавати всім членам суспільства на мінімально прийнятному рівні для створення рівних стартових можливостей. Так, у рамках пенсійного забезпечення мова йде про соціальні пенсії і пенсії для інвалідів дитинства.
Охорона здоров'я в обовязковому порядку включає лікування соціально небезпечних хвороб, проведення профілактичних заходів і попереджувальних дій з охорони здоров'я на державному рівні. Масштаби безплатної освіти визначаються також у форматі мінімальних соціальних гарантій, рівень яких залежить від значимості конкретних видів інтелектуального потенціалу. Всі витрати щодо забезпечення мінімальних гарантій фінансуються з державного бюджету за рахунок податків.
По-друге, необхідно впровадити всеосяжну обов'язкову програму державного страхування від соціальних ризиків: втрата роботи, хвороба, старість, втрата годувальника. Набір страхових ризиків визначає законодавець. Головне джерело фінансування в цьому сегменті - фонди обов'язкового страхування, що формуються на базі страхових платежів роботодавця і робітника. Фонди діють винятково як страхові державні компанії, адаптуючись до змін у соціальній сфері. Нову роль відіграють профспілки, що представляють застрахованих робітників у всіх секторах соціального забезпечення, щоб захищати їхні права. По-третє, потребують розробки та впровадження на різних рівнях різноманітні конструкції, що гарантують свободу реалізації інтересів тим громадянам, хто завдяки своїй достатній матеріальній забезпеченості потребують лише цієї свободи, а також захисту від кримінальних зазіхань і бюрократичної регламентації їхнього життя.
Очевидно, що сюди входять насамперед соціальні послуги, що надаються на засадах платності, а також - недержавне пенсійне забезпечення і добровільне страхування усіх видів. Головна умова соціальних реформ - їхня системність і взаємозв'язок із загальною стратегією соціальної політики. Не можна реформувати пенсійну систему або принципи захисту від безробіття, не змінюючи прожитковий мінімум і залишаючи в незмінному стані оплату праці. У сфері оплати праці.
Серед стратегічних напрямів реформування цієї сфери можна виділити наступні складові. Перша компонента стосується радикальних змін в оплаті праці на основі істотного підвищення її рівня. Мінімальна заробітна плата не може бути нижчою прожиткового мінімуму. Разом із ростом мінімуму збільшиться не менш ніж у 2,0 -2,5 раза і середня, досягнувши 150-200 доларів США.
Найважливіше місце займає розширення мінімального споживчого бюджету як основи мінімальної оплати праці, який повинен включати не тільки витрати на харчування, одяг, предї ї мети тривалого користування, тобто традиційну структуру. У прожитковий мінімум повинні входити і більш високі, ніж сьогодні, податки і платежі з обов'язкового страхування, а також повна оплата житла і комунальних послуг.
Подібна структура може розглядатися як модель "повного бюджету прожиткового мінімуму"; на першому етапі в доларовому еквіваленті він повинний
Loading...

 
 

Цікаве