WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Нова модель економічного розвитку в Україні в умовах глобалізації - Реферат

Нова модель економічного розвитку в Україні в умовах глобалізації - Реферат


Реферат на тему:
Нова модель економічного розвитку
в Україні в умовах глобалізації
1. Сутність економічного суверенітету і глобалізації
Економічний суверенітет України, на мою думку, це "власність народу на своє національне багатство, на основі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності в інтересах переважної більшості населення". Двома підсистемами національного багатства є матеріальне та нематеріальне багатство. В умовах НТР найважливішою підсистемою національного багатства є нематеріальне. Основними формами такого багатства є нагромаджена виробнича майстерність і досвід людей, їх здібності, творчі обдарування, знання та інформація, а також духовні та культурні цінності тощо. Сукупність усіх форм та видів національного багатства концентровано втілюється в інтелекті нації, тобто сукупності здібностей і творчих обдарувань людей, їх освітньо-кваліфікаційного рівнів, на основі яких формується здатність народу засвоювати нові знання та інформацію і використовувати їх для розвитку науки, культури, мистецтва, створення і впровадження нової техніки, застосування прогресивних форм організації виробництва і праці.
У концентрованому виразі це знаходить свій вираз у марксистському положенні про те, що основною продуктивною силою є людина. Правильність цієї формули підтверджують провідні західні та вітчизняні учені, коли зазначають, що основним фактором економічного зростання, соціально-економічного прогресу є не фізичний капітал (верстати, устаткування тощо), а "людський капітал" (рівень освіти, знань тощо).
Щоб з'ясувати, що відбувається з економічним суверенітетом України в умовах глобалізації економіки, слід визначити сутність такої глобалізації та її основні наслідки. Глобалізація, на мій погляд, це загальнопланетарний процес інтернаціоналізації національних та регіональних систем у суперечливій та конфліктній формі транснаціоналізації, тобто взаємопроникнення, взаємопереплетіння та діалектичного заперечення розвинутими країнами слаборозвинутих внаслідок різноспрямованості впливу глобалізації. Глобалізація в умовах відкритості національних економічних систем сприяє посиленню могутності найрозвиненіших країн світу, передусім транснаціональних корпорацій, з одного боку, та відносному послабленні економічного потенціалу слаборозвинутих країн, поступовій втраті економічного суверенітету цих країн, з іншого боку. Діалектичне заперечення означає підпорядкування економіки слаборозвинутих країн інтересам наймогутніших держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій.
Згідно з класифікацією Світового банку, в нижній ешелон країн, що розвиваються, входять близько 55 країн, в яких ВВП на душу населення у 1995 році становив менше 765 дол.. За цим критерієм до даної групи слаборозвинутих країн впритул наближається і Україна. Про деструктивний вплив глобалізації на розвиток слаборозвинутих країн засвідчує висновок, що міститься у програмі розвитку ООН: "…втрати країн, що розвиваються, внаслідок відсутності рівноправного доступу до торгових і фінансових ринків і ринку праці складають 500 млрд. дол., що в 10 разів перевищує обсяг засобів, отриманих цими країнами щорічно у вигляді іноземної допомоги". Приблизно у такому співвідношенні, на мою думку, треба оцінювати обсяги допомоги від МВФ та втрат, які несе країна внаслідок виконання умов надання кредитів цією організацією. МВФ та Світовий банк, за твердженням окремих авторитетних американських учених, підпорядковують спроби національного регулювання слаборозвинутих країн "глобальній логіці капіталу", використовуючи при цьому політику батога і пряника щодо доступу до міжнародних кредитів.
2. Можливі напрямки економічного розвитку України
в умовах глобалізації
В умовах глобалізації національна соціальна політика країни вже не формується винятково політикою національного уряду.
Вона прямо чи опосередковано зумовлюється соціальною політикою численних недержавних організацій, включаючи світові, наддержавними органами та наддержавними неурядовими агенціями. Ці організації, часто діючи в різних напрямах, формують зразки майбутньої світової та національної соціальної політики1.
Ця політика також дедалі більше визначається всесвітньою економічною конкуренцією та соціальною політикою таких міжнародних організацій, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Міжнародна організація праці та ін. Крім того, вона дедалі більше стає транснаціональною і головні рішення у сфері політики приймаються не на рівні урядів держав, а у світових банківських установах2.
Тому так важливо знати про цей взаємозв"язок, обираючи стратегії національного соціального розвитку та прогнозуючи очікувані результати. Якщо у попередній період чільне місце у соціальній політиці посідали механізми перерозподілу доходу, через які працюючі особи утримували непрацюючих, то на сучасному етапі об"єднання виробничих процесів, ринків збуту та праці на міжнародному рівні приводить до набуття соціальною політикою транснаціонального характеру з усіма наслідками, що витікають з цього.
Так, з метою підвищення міждержавної конкурентоспроможності зменшуються національні витрати на соціальний захист, заперечуються або ставляться під загрозу соціальні права громадян на національному рівні і т. ін. У той же час об"єднання зусиль міжнародних організацій щодо вирішення глобальних соціальних проблем, наприклад, проблеми біженців, які неможливо розв"язати силами однієї або декількох країн, дає позитивний результат у сфері захисту людських прав та забезпечення соціального захисту.
Таким чином на сьогодні виникла можливість набуття соціальною політикою статусу ефективної глобальної політики, спрямованої не тільки на збереження суверенітету держав, скільки на втручання у світову економічну систему з метою піднесення добробуту населення планети3. Соціальна політика та добробут національного населення все більше перетворюються на міжнародний бізнес.
Світові стандарти та актуальні соціальні проблеми знаходять все більше відображення у програмах соціального реформування багатьох держав, у тому країн перехідного періоду. При чому ця група країн, в яку входить і Україна, при розробці своїх власних стратегій мають шанс не повторити помилки та прорахунки країн, які вже пройшли цей шлях,
Loading...

 
 

Цікаве