WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Поняття, види та форми зайнятості населення. Проблеми зайнятості населення та шляхи їх рішення. Кадрова політика організації. Планування і формування - Реферат

Поняття, види та форми зайнятості населення. Проблеми зайнятості населення та шляхи їх рішення. Кадрова політика організації. Планування і формування - Реферат

передбачати людські реакції
" Здатність входити в довіру
" Вміння слухати, переконувати, навчати та заохочувати
Фізичні якості " Вміння адаптуватися до роботи у інших соціально-психологічних умовах
" Здатність витримувати певні інтелектуальні і фізичні навантаження, стрес
Результативність праці у багатьох випадках визначається довгостроковим стабільним поліпшенням роботи організації. Однак для того, щоб досягти ефекту, необхідні не лише значні зусилля з боку працівника, але й сприяння персоналу реалізації нововведень. Ця ситуація вимагає безумовної об'єктивності, чесності, а також здатності працівника протистояти можливим поразкам і труднощам. Інколи вміння переконувати може бути більш важливим, ніж конкретні управлінські знання.
Завдання кадрової політики. Якість послуг як інтелектуального продукту залежить від творчого особистого потенціалу працівників, ефективності організації та мотивації праці. Отже головним фактором успіху роботи організації є ефективна кадрова політика. Особливості побудування кадрової політики в організації пов'язані із специфікою управління творчим високоінтелектуальним персоналом.
Кадровою політикою традиційно вважають систему правил і норм, що приводять людські ресурси організації у відповідність до стратегії компанії. Тому методи роботи з персоналом організація використовує згідно з обраною концепцією бізнесу.
Метою кадрової політики організації є забезпечення збалансованості процесів поновлення та збереження кількісного та якісного складу кадрів. Безумовно, що основними факторами впливу на кадрову політику фірми є стан зовнішнього середовища та ситуація на ринках послуг і праці.
Кадрова політика на підприємстві багато у чому залежить від організаційної культури. Існують фірми, що об'єднують окремих професійних працівників, які не поєднані єдиною метою і виконують професійні завдання індивідуально. Однак найбільш успішними є фірми, які організовують працю робітників на основі співробітництва та формування команди працівників для виконання організаційної роботи.
Досвід роботи провідних підприємств свідчить про те, що їх головною конкурентною перевагою є унікальний кадровий потенціал та культура бізнесу. Досить високий рівень організаційної культури робить компанію привабливою для талановитих працівників, утримує їх в організації, а результати їх праці, в свою чергу, створюють відповідну репутацію фірми, залучають нових споживачів та висококваліфікованих співробітників. Головним завданням організації є сприяння зростанню професійної компетенції працівників та розвитку їх навичок і вмінь.
Основними елементами кадрової політики є відбір та наймання персоналу, підготовка працівників до роботи та їх подальше періодичне навчання, мотивація і організація праці, планування службового зросту.
Про ефективність кадрової політики, її вплив на загальний стан компанії можна говорити, якщо в організації наявні:
-планування ресурсів (оцінка наявних трудових ресурсів, визначення майбутньої потреби у кадрах та способів пошуку кандидатів на вакантні посади, оцінки результативності минулого набору);
-відбір та адаптація персоналу (оцінка результативності відбіркових процедур та адаптаційних заходів);
-система стимулювання (атестація, персоніфікація заробітків, моніторинг рівня оплати на ринку праці);
-ротація персоналу (система кадрового моніторингу, певний соціально-психологічний клімат, внутрішні комунікації, оцінка результативності методів планування кар'єри).
Кадрова політика в організації може відігравати пасивну, превентивну та активну роль.
Пасивна роль кадрової політики зводиться до ліквідації негативних наслідків конфліктів, коли керівництво врегульовує суперечку без прагнення виявити та усунути її причину.
Превентивна роль базується на діагностиці персоналу та прогнозуванні кадрової політики на середньостроковий період.
Активна роль кадрової політики надає можливість розробки цільових кадрових програм, їх корекції на основі постійного моніторингу службової ситуації та відповідно до змін зовнішнього середовища.
Відбір, наймання та навчання персоналу. Успішність організації в цілому і кар'єри кожного окремого працівника формується під час відбору претендентів на роботу. Незважаючи на специфічність кожного наймання та критеріїв оцінки кандидата, можна виділити основні положення, на яких базується процедура відбору персоналу в організації.
У сфері світового бізнесу постійно відбувається значне збільшення кількості працюючих, отже як великі організації, так і дрібні фірми зустрічаються з проблемою набору персоналу.
Досвід кадрових агенцій України свідчить, що нині конкурс на заміщення вакансії у фірмах-лідерах перевищує 100 осіб на одне місце. Така ж конкуренція претендентів і в зарубіжних країнах. Цю ситуацію можна пояснити привабливістю професій та високими вимогами, що ставляться до кандидатів під час відбору і водночас обмежують обсяг цільового сегмента ринку праці.
По-перше, рівень освіти претендентів повинен, щонайменше, відповідати бакалаврату (провідні фірми навіть віддають перевагу випускникам університетів з дипломами магістрів). Теоретичний курс, отриманий у бізнес-школі, бажано доповнити досвідомпрактичної роботи на промисловому підприємстві. Однак набір категоричних вимог остаточно залежить від організаційної культури компанії.
По-друге, вимоги до особистості претендентів відповідають аналогічним вимогам до менеджерів вищої та середньої ланки. Але оскільки працівники не наділені формальною владою, їм належить краще орієнтуватися у комунікаційних науках, вміти переконувати, пропагандувати, а також презентувати і продавати свої ідеї.
Також важливу роль при відборі відіграє вік претендента. Перевагу отримують кандидати віком до 35 років.
Відбір персоналу. Процедура відбору є візитною карткою компанії. Рівень напрацьованості схем пошуку та відбору кандидатів залежить від розміру фірми, її іміджу та тривалості роботи на ринку. Але багато середніх та дрібних підприємств не мають напрацьованої системи відбору кадрів. Найчастіше рішення про прийом на роботу приймає керівник фірми на основі особистої співбесіди, наявних характеристик та рекомендацій здобувача.
Процедура відбору може включати іспити з професійної підготовки, співбесіди з менеджерами та керівниками напрямків діяльності для визначення рівня кваліфікації претендента. Відбіркові інтерв'ю дозволяють здійснити відсів претендентів, котрі не задовольняють вимогам, та надати випробного терміну перспективним учасникам іспитів. Основним елементом відбіркової процедури є співбесіда керівника фірми та претендента. Головною метою співбесіди є знайомство та аналіз досвіду претендента, його досягнень, оцінка індивідуальних якостей - загальної ерудиції, глибини розуміння проблем, комунікативних здібностей, цілеспрямованості.
Деякі фірми сьогодні використовують спрощену відбіркову процедуру, що пояснюється неможливістю відшкодування значних фінансових ресурсів на проведення серйозних заходів пошуку та відбору персоналу. Але авторитетні підприємства щорічно витрачають декілька десятків тисяч доларів на залучення нових кадрів. Внаслідок жорсткої процедури відсіву провідні фірми щорічно приймають на роботу лише 1-2% всіх бажаючих. Для виконання даної функції кадрової політики компанії утримують постійний персонал відповідної кваліфікації. Разом із тим, про пошук достойних кандидатів мають турбуватися всі менеджери компанії.
Одним із джерел поповнення кадрів є клієнтські компанії. Під час роботи з клієнтами менеджери мають можливість помітити в організації клієнта найбільш кваліфікованих та перспективних працівників і заохотити їх до роботи на підприємстві. Однак такий метод залучення персоналу формально заборонений етичними нормами бізнесу.
Навчання
Loading...

 
 

Цікаве