WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Галузева взаємодія економіки України зі світовим господарством - Реферат

Галузева взаємодія економіки України зі світовим господарством - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Галузева взаємодія економіки України
зі світовим господарством"
ПЛАН
Вступ
1. Особливості взаємодії економіки України з господарством світу
2. Галузева співпраця України
з країнами світу
3. Україна і міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Період 1991-2004 рр. позначений в Україні докорінною зміною соціально-економічних відносин, утвердженням принципово нової економіки. Проголошена політична незалежність України надала потужний поштовх розвитку держави, її оновленню та перебудові економіки: впроваджуються ринкові засади господарювання, змінилась структура форм власності, обраний курс на інтеграцію в європейський економічний простір, виникли можливості для розвитку приватної ініціативи.
Узагальнюючи практику господарювання України в умовах незалежності та співпраці зі світовою спільнотою в економічній сфері протягом останніх десяти років, потрібно зробити певні висновки і усвідомити певні уроки: політична незалежність країни передбачає, насамперед, економічну незалежність, яка в умовах взаємодії з зарубіжними країнами та окремими міжнародними фінансовими інституціями потребує значних зусиль у відстоюванні власних інтересів України.
В той же час, міжнародне співробітництво з конкретними інвесторами показало необхідність враховування їхніх інтересів при реалізації конкретних проектів. Між тим, економічні інтереси інвесторів можуть і не співпадати зі стратегічними цілями України, бо міжнародний інвестор за сутністю своєї діяльності отримує або прибуток, або контроль за діяльністю підприємства, або перше і друге разом.
Виходячи з набутого Україною досвіду у сфері міжнародного економічного співробітництва, сподіватися на довгострокову економічну допомогу від інших країн для піднесення власного економічного добробуту, не поступаючись економічною незалежністю, в даний час нереально.
1. Особливості взаємодії економіки України
з господарством світу
Взаємозв'язок між станом економіки України та можливостями і напрямами міжнародного співробітництва є зв'язком між потенціалом держави та суб'єктів господарювання, які взаємодіють між собою на міжнародному рівні. Він характеризується і визначається зростанням масштабів розширеного відтворення в рамках світового господарства і реалізується шляхом постійної зміни соціально-економічних параметрів розвитку країн, динамічного розвитку факторів виробництва та міжнародних економічних відносин.
Теза щодо відсутності власних інноваційних та інвестиційних коштів є наслідком втрати державою керівної ролі у визначенні основних напрямів вкладання фінансових коштів, що підтверджується визнанням Президента України у його посланні до Верховної Ради: "Якщо зусилля держави та приватного капіталу поєднуються з метою максимальної концентрації сил і ресурсів на вирішальних пріоритетах економічної політики - розвитку інноваційної сфери, формуванні ефективного внутрішнього ринку, реалізації інших завдань сталого економічного зростання, в тому числі і соціальних, то чому маємо відкидати таку можливість?".
Негативно позначились на конкурентоспроможності промислової продукції та спричинили значні внутрішні та зовнішні борги орієнтація економіки України на імпортні види енергоносіїв та недостатній обсяг фінансування реконструкції власних вугільних родовищ, а також відсутність ефективних засобів використання паливно-енергетичних ресурсів у різних галузях промисловості, що призвело до знекровлення економіки України в цілому.
Відсутність досвіду ведення самостійної фінансово-кредитної політики, брак сучасного досвіду міжнародних економічних відносин з одночасним переходом на ринкові засади господарювання та обмеженість фінансових ресурсів вимагають проведення власної сконцентрованої інноваційно-інвестиційної політики з боку держави.
За висновками Рахункової Палати України, "діюча система формування, розподілу, використання централізованих капітальних вкладень не створює умов для економічного розвитку України". Вочевидь, одним з істотних резервів вирішення питань інвестування має стати створення умов для повернення в Україну незаконно вивезених коштів та концентрація зусиль на рішучому обмеженні корупції та "тіньової" економічної діяльності. У посланні Президента України означено: "Стратегічна мета полягає в тому, щоб істотно знизити рівень тінізації економіки шляхом легалізації "тіньових" капіталів, змусити їх працювати на піднесення економіки і примноження національного багатства". Зрозуміло, це стане можливим, якщо підприємці усіх рівнів матимуть змогу вести самостійну легальну прибуткову діяльність.
За даними Міністерства статистики України, на 1 травня 2002 року внески населення в комерційних банках України становили 13,4 млрд гривень, у т. ч. 7,9 млрд - у національній валюті. Проте в пресі постійно подаються дані про те, що мешканцями країни накопичилися більш значні заощадження - десятки мільярдів гривень. Необхідно розробити механізм, який би дозволив з користю для кожної із сторін залучити ці капітали для відновлення економіки країни. Насамперед, для цього потрібна державна підтримка, яка б гарантувала надійність механізму залучення коштів населення в інвестиційні програми, які сьогодні необхідні державі. Головними передумовами цього процесу мають стати стабільність на фінансовому ринку та стабільне законодавство.
Цивілізований розвиток ринкової інфраструктури неможливий без розвиненого ринку страхових послуг. Залучення коштів населення в інвестування неможливе без страхування ризиків, насамперед, економічних. В Україні діє закон "Про страхування", але він потребує подальшого законодавчого коригування.
Зростання обсягу залучених до банківської системи коштів від населення і суб'єктів господарювання поряд зі зниженням процентних ставок банків за позичками дасть можливість збільшити обсяги кредитних вкладень у розвиток продуктивних сил країни.
Саме через можливість акумулювання коштів для їхнього інвестування в науково-технічну та науково-виробничу сфери можна вирішити нагальні проблеми економіки України, об'єднавши зусилля науково-технічного потенціалу держави та приватного капіталу, насамперед - ресурсів фінансово-промислових груп.
Для цього потрібно вжити необхідних заходів щодо контролю за процесом грошової приватизації та визначення порядку індексації вартості основних фондів. Варто оцінити можливість надання фінансово-промисловим групам статусу дозволеного монополіста за умови і на час виконання ними програм розвитку пріоритетних галузей економіки України. Такі переваги повинні регламентуватись Антимонопольним комітетом України, однак це виводить їхню діяльність з-під дії чинного вітчизняного антимонопольного законодавства.
Також доцільно було б запобігти наданню суб'єктам підприємницької діяльності України, заснованим на загальнодержавній власності, або таким, частка майна яких перебуває у загальнодержавнійвласності, права бути учасниками фінансово-промислових груп, створених в іноземних державах.
Ефект іноземного інвестування та міжнародна співпраця України з зарубіжними партнерами визначаються конкретними обставинами і, насамперед, правильним вибором стратегії залучення капіталу з-за кордону. Приплив іноземних інвестицій в Україну збільшиться за умов суттєвої активізації вітчизняних інвесторів і підприємців. Це буде свідченням довіри ділових кіл до гарантій щодо сприятливого середовища ведення бізнесу в Україні. В результаті держава може отримати синергетичний ефект підвищення ефективності діяльності підприємств та фірм в економічному просторі України.
Таким чином, передумовою плідної співпраці України з країнами світового співтовариства є набуття Україною потужної економічної бази. З метою підтримки національних товаровиробників необхідне послідовне збільшення реальних обсягів банківських кредитів і зниження процентних ставок за кредитами, а також спрямування запозичених коштів у виробничий сектор, що забезпечило б повернення з
Loading...

 
 

Цікаве