WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Геостратегічне становище української економіки - Реферат

Геостратегічне становище української економіки - Реферат

суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, відмови від економічної політики штучного заниження курсу долара;
- врахування особливостей окремих країн ЄС, розвиток субрегіональних відносин, зокрема, по лінії ЧЕС;
- вдосконалення системи взаємовідносин у галузі підвищення кваліфікації спеціалістів, залучення українських фахівців до вирішення ряду актуальних проблем розвитку європейського континенту.
Особливої уваги заслуговує проблема відкритості української економіки. Не принижуючи значення відкритості економіки як необхідної складової на шляху України до європейської інтеграції, треба усвідомлювати: відкритість, як і будь-яке явище, включає не тільки конструктивні, але і деструктивні елементи. Прискорене відкриття української економіки за її сьогоднішньої деформованості та кризового стану може призвести до достатньо серйозних наслідків.
Взагалі слід враховувати, що світове господарство, інтернаціональні ринки - це галузь жорстокоїконкурентної боротьби, що потребує економічних сил, великого досвіду, чіткої організації. Нічого подібного в Україні ще немає. Продовжується падіння виробництва, зменшується його ефективність, відсутній необхідний підприємницький досвід, який дав би змогу протистояти досвідченим західним та східним конкурентам.
Питання входження України, як і будь-якої країни, до ЄС - дуже складна комплексна проблема. Процес розширення Європейського Союзу трансформує практично всі сфери його діяльності, але, насамперед, впливає на розподіл внутрішніх ресурсів Союзу. Прийом нових членів так чи інакше пов'язаний із необхідністю збільшення внесків з боку найбільш розвинених країн, та зменшення обсягів допомоги найменш розвиненим. Так, за західними розрахунками, прийом до Євросоюзу країн Східної Європи коштував би йому приблизно 66 млрд. дол. на рік, тобто вимагав би збільшення бюджету ЄС вдвічі та відмову від фінансування багатьох пріоритетних проектів. За іншими оцінками, для прийому в ЄС нових членів додатково буде потрібно 150 млрд. дол. на рік, що вище всіх попередніх прогнозів.
Саме тому поряд із прихильниками розширення ЄС (Німеччина, Франція, Італія) є досить сильна опозиція цьому процесу (Іспанія, Португалія, Ірландія). Так, деякі країни - члени ЄС погрожують заблокувати процес розширення, якщо їм не нададуть гарантій збереження обсягів нинішньої фінансової допомоги.
Не применшуючи значення щодо спільного майбутнього між Україною і країнами Європейського Союзу, слід зазначити, що інтеграція до європейських структур ні в якому разі не повинна обмежувати відносини з країнами СНД та іншими країнами світу. Чим ширшими і різноманітнішими є зовнішньо-економічні зв'язки, тим, буде більш сталою економіка та економічна безпека країни.
Інтеграція України в міжнародне співтовариство супроводжується активною співпрацею з міжнародними організаціями, іншими країнами, державними і приватними установами іноземних держав. При цьому неодмінно виникають проблеми збереження національних інтересів та економічної безпеки України, які потребують свого вирішення, а отже уваги і детального аналізу.
3. УКРАЇНА - РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ:
ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Українсько-російські відносини мають усі підстави стати чи не головною інтригою для європейської економічної політики початку століття. Чи спроможна Україна виконати стратегічне завдання повномасштабної інтеграції до Європи, не тільки не загострюючи при цьому відносини з РФ, а навпаки, зближуючись з останньою? Відсутність конфлікту між двома країнами для європейців не просто бажана: за інших умов євроукраїнський проект не матиме шансів на реалізацію.
Водночас надмірне зближення між Москвою та Києвом також не відповідає ні національним інтересам України, ні стратегічним розрахункам Заходу. Отже, українська зовнішня політика на цьому векторі вимушена балансувати на тонкій межі можливостей, що вимагатиме від неї ювелірної вивіреності та справжнього мистецтва компромісу.
Підґрунтям сучасних українсько-російських міждержавних взаємин є Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 1997 року. До інших визначальних міждержавних документів можна віднести Угоду про економічне і культурне співробітництво на період до 2007 року, Угоду про суходільну ділянку українсько-російського міждержавного кордону, а також три угоди про умови перебування і функціонування в Україні Чорноморського флоту РФ.
Офіційні політичні оцінки стану міждержавних відносин з обох сторін практично не відрізняються. Так, здобутками українсько-російської міждержавної взаємодії за перше півріччя 2003 р. можна вважати наступне:
oузгодження позицій стосовно Угоди про створення Єдиного економічного простору за участю РФ, Білорусі, Казахстану, України та Організації регіональної інтеграції (ЄЕП-ОРІ);
oухвалення Угоди про суходільну ділянку міждержавного кордону та Угоди про екологічне відродження басейну Дніпра;
oзаходи, пов'язані з проведенням "Року Російської Федерації в Україні";
oрозробка концепції створення Міжнародного газотранспортного консорціуму (МГТК);
oстимулювання розвитку військово-технічної співпраці;
oінтенсифікація міжпарламентських зв'язків та співробітництва в галузі юстиції.
Аналіз стану українсько-російських торговельних відносин протягом 2000-2002 рр. також дає підстави для висновку щодо їхнього пожвавлення. Зокрема у січні-квітні 2003 р. експорт українських товарів до РФ збільшився на 26,6 % порівняно з аналогічним періодом 2002 р., а імпорт - на 43,3 %. Серед країн СНД Російська Федерація залишається для України основним партнером на ринку послуг - на неї припадає 95,2 %, що складає 55,3 % загального обсягу українського експорту послуг.
У поточному році активізувалося політико-економічне і військово-технічне співробітництво між країнами, проголошено амбітні плани поглиблення інтеграційних процесів. Втім, залишається нерозв'язаною низка проблем, які негативним чином позначаються на стані національної безпеки України. Зокрема неоформленість міждержавного кордону, питання створення Єдиного економічного простору та Міжнародного газотранспортного консорціуму тощо.
Україна знаходиться у сфері впливу одразу двох інтеграційних зон - європейської та російської (євразійської). У європейській головними об'єднуючими чинниками є розвиток взаємодоповнюючого політичного, економічного і безпекового співробітництва. Євразійська формується єдиним центром - Москвою, тому природно, що головним завданням виступає забезпечення російських національних інтересів, передусім - запобігання дезінтеграційним процесам в самій РФ, створення преференційних умов російському капіталу
Loading...

 
 

Цікаве