WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Фермерське господарство на сучасному етапі і перспективи його розвитку в майбутньому в Україні - Реферат

Фермерське господарство на сучасному етапі і перспективи його розвитку в майбутньому в Україні - Реферат

громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Таким чином, в умовах дії обмеження на набуття у приватну власність земельних ділянок площею більше 100 га фермерське господарство фактично може використовувати приватні земельні ділянки значно більшої площі. Так, наприклад, якщо фермерське господарство складається з 3-х осіб (голова господарства та два його члени), то фактично площа приватизованої ділянки такого фермерського господарства може складатися з 400 га, з яких 100 га належатиме на праві приватної власності фермерському господарству як юридичній особі, і ще по 100 га землі може мати на праві приватної власності кожен з трьох членів господарства.
Виникає питання: чи повинні фермерські господарства та їх члени платити за придбання землі у приватну власність? Загальна відповідь на це питання є ствердною: так, повинні. Що стосується приватизації земельних ділянок фермерськими господарствами як юридичними особами, то вони однозначно можуть набувати землю у власність тільки за плату. Інша справа приватизація землі членами фермерських господарств. Із загального правила про платність приватизації земельних ділянок для них Кодексом зроблені певні виключення, обумовлені міркуваннями соціальної справедливості.
Як відомо, в результаті паювання земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств кожен їх член отримав безоплатно земельну частку (пай), яку можна виділити у натурі. Саме тому Земельним кодексом передбачена безплатна приватизація членами фермерських господарств частини земельних ділянок. Згідно ст. 32 Кодексу громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок саме у розмірі земельної частки (паю). Їм мають передаватися безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Тобто, розмір земельної ділянки, яка безоплатно передається членові фермерського господарства у приватну власність, повинна дорівнювати розмірові земельної частки (паю), яку отримали колишні члени сусіднього колективного господарства.
Однак, повинні зазначити, що якщо член фермерського господарства раніше перебував у членах колективного сільськогосподарського підприємства і отримав у ньому земельну частку (пай), то він позбавляється права на безплатну приватизацію земельної ділянки у складі фермерського господарства.
Таким чином, шлях до приватизації земельних ділянок для ведення фермерських господарств у розмірах, достатніх для ведення прибуткового товарного сільськогосподарського виробництва, є відкритим. Але, як відомо, далеко не всі фермерські господарства мають в даний момент грошові кошти, необхідні для викупу у приватну власність земельних ділянок, наданих їм у постійне користування. Як же їм бути? У зв"язку з цим вважаємо за необхідне підкреслити, що згідно п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві (а до них відносяться і фермерські господарства та їх члени), повинні до 1 січня 2005 р. переоформити або право власності, або право оренди на ці ділянки. Це означає, що до зазначеної дати фермерські господарства та їх члени можуть продовжувати використання земельних ділянок, наданих їм у постійне користування. Однак, незадовго до настання 1 січня 2005 р. їм все-таки необхідно буде вирішити питання про те, як, на якому праві вони будуть далі користуватися цими ділянками. З 1 січня 2005. р. право постійного користування для них припиняється. Одже, залишається або викуп земельної ділянки у приватну власність, або укладення з відповідним державним органом договору оренди цієї ділянкки.
Що краще - приватна власність чи оренда? Відповідь на це питання випливає зі змісту Земельного кодексу, який надає більше можливостей саме власникам земельних ділянок, а не їх орендарям. Тому ми рекомендуємо переоформлювати право постійного користування земельними ділянками у право приватної власності на них. Проте, якщо до 1 січня 2005 р. той чи інший фермер не матиме фінансових можливостей для викупу землі у приватну власність, то йому можна буде переоформити право постійного користування землею у право оренди, уклавши договір оренди земельної ділянки з її власником - державою в особі відповідного її органу.
Однак, і при переоформленні права постійного користування у право оренди землі фермерські господарства можуть скористатися певними привілеями, наданими їм Земельним кодексом. Так, згідно того ж п. 6 Перехідних положень Кодексу при здійсненні зазначеного переоформлення саме фермерське господарство в односторонньому порядку визначає строк оренди. Як відомо, Закон України від 6 жовтня 1998 р. "Про оренду землі" дозволяє оренду земельних ділянок на строк до 50 років. Отже, фермерському господарству належить право визначення строку оренди земельної ділянки в межах максимального строку, дозволеного Законом про оренду землі. Орендодавець землі не має права диктувати в таких випадках свої умови щодо строку оренди землі. Крім цього, орендодавець не має права вимагати сплати орендарем-фермером великої за розміром орендної плати. Розмір орендної плати за такі землі не повинен перевищувати розміру земельного податку.
Таким чином, новий Земельний кодекс України містить цілу низку положень, які сприятимуть розвиткові фермерства у нашій країні як прогресивної форми господарювання на селі. Однак, після введення Кодексу в дію необхідно буде переглянути і прийняти у новій редакції Закон України "Про селянські (фермерські) господарства з тим, щоб закріпити та розвинути в ньому положення основного земельного закону країни щодо використання землі фермерськими господарствами.
Список використаної літератури:
1. Бідзюра І. Формування аграрних підприємств на основі приватної власності // Економіка АПК. - №2. - 2002. - С.3-6.
2. Бугуцький Ю. Розвиток фермерських господарств в Україні // Економіка АПК. - № 6. - 1998. - С.25-28.
3. Бурдейний І. Фермерство як ефективна форма господарювання на селі // Економіка АПК. - №5. - 2000. - С.22-25.
4. Гнатишин Л. Фермерство вимагає державної підтримки // Економіка АПК. - №2. - 1998. - С.27-30.
5. Дмитренко В. Розвиток фермерства в Україні // Сільські обрії. - №5-6. - 1995. - С.4-8.
6. Жук О. Фермерство в Україні: дійсність і перспектива // Економіка України. - №5. - 1999. - с.11-21.
7. Збарський В. Стан і перспективи розвитку фермерських господарств України // Бухгалтерія в сільському господарстві. - №2. - 1999. - С.2-6.
8. Москвін О. Соціально-економічні проблемиселянства в Україні // Економіка України. - №11. - 1995. - С.53-60.
9. Шевчук О. Розвиток та діяльність фермерських господарств України. - Економіка АПК. - №3. - 1995. - С.24-27.
10. Шкарбан М. Стан та перспективи розвитку фермерства В Україні // Економіка АПК. - №2, 1996. - С.15-19.
Loading...

 
 

Цікаве