WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Методи державного управління економікою - Реферат

Методи державного управління економікою - Реферат

розробка заходів економічного реформування.
Структурна концепція економічних перетворень складається з того, що економічне зростання відображає розвиток та занепад галузей виробництва, безперервний перерозподіл праці та капіталу між секторами економіки та регіонами. Економічний розвиток залежить не тільки від зміни економічної структури, але й від інновацій. Причому інновації розуміються і у матеріальному і у моральному смислах. Головна ідея структуралістів складається з наступного: різні галузі і підгалузіекономіки відмирають та відроджуються залежно попиту на їх продукцію. У цьому - запорука гнучкості та динамізму економіки. Слід зауважити, що практика економічних перетворень у багатьох країнах підтверджує висновки структуралістів.
Для України особливо актуальною є структурна концепція, яка дозволяє докладно дослідити динаміку економічних змін у кожному структурному елементі економіки - галузі, підгалузі, адміністративно-територіальні одиниці. Саме структурна концепція зумовила монетарний характер реформування і, звідси, - вибір відповідних методів державного управління: контроль за обігом грошової маси, стримування доходів населення, зменшення дефіциту зовнішньої торгівлі, скорочення видаткової частини бюджету.
Вдалим прикладом застосування монетарних методів за подібних з Україною політичних умов державотворення є приклад Іспанії. Ці методи державного управління були використані як складова частина пакту Монклоа щодо структурної перебудови господарства та регулювання внутрішнього ринку. Структурні перетворення відбувалися спочатку у фінансовій сфері, у системі оподаткування, в енергетиці, сільському господарстві з активним залученням іноземного капіталу.
Застосування монетарних методів не завжди надає позитивні результати. Так, у 1969 - 1970 рр. інфляція у США була скорочена з 6 до 5% шляхом уповільнення темпів зростання грошової маси з 8 до 3%, але це призвело до спаду виробництва на 5,8%. У 1979 - 1980 рр. монетаристські заходи призвели до спаду виробництва на 8,3% [48, с.90]. Світовий досвід доводить, що реформування, засноване на переважному використанні монетаристських методів, не спроможне вирішувати завдання розбудови в цілому. Специфіка розвитку України зумовлює переважну орієнтацію у розбудові на власне товаровиробництво.
Застосування такого економічного методу як створення спеціальних (вільних) економічних зон сприяє розвитку вітчизняного товаровиробництва, пожвавленню господарських зв'язків. Функціональне призначення вільних економічних зон складається із забезпечення найбільш раціонального режиму господарювання, а також створення умов максимального використання переваг ринкового господарства, особливо залучення іноземних інвестицій та організації з їх допомогою конкурентоспроможних експортоорієнтованих виробництв.
Саме таку мету ставили перед собою ідеологи створення вільних економічних зон у Китаї. Політика багатоступеневої відкритості втілилася у чотири форми відкритих територій: спеціальні економічні зони, відкриті приморські міста, зони техніко-економічного розвитку і безмитні зони. У 1980 році на таких засадах були сформовані чотири особливих економічних райони: у Шеньджені, Чжухає, Шаньтоу, провінції Гуандун та Сямень у провінції Фуцзянь. Ці райони розташовані у надзвичайно вдалих з економічної та політичної точки зору для їх розвитку місцях: поряд з морським портом Макао, що знаходився під юрисдикцією Португалії та мав проблеми з робочою силою, поряд з новою індустріальною країною - Гонконгом (у Китаї його називають Сянганом). Для залучення коштів іноземних інвесторів були встановлені суттєві пільги по оподаткуванню, стягненню мита, використанню землі, найму робочої сили, здійсненню валютних операцій.
Першою ластівкою процесів створення вільних економічних зон в Україні була експериментальна вільна економічна зона "Сиваш" в Криму (згідно Закону України "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш" від 23.02.1996 р.). Крім неї щойно створені або перебувають у стані становлення економічні зони у Донецькій, Закарпатській областях, "Яворів" та "Курорто-поліс - Трускавець" у Львівській області, "Славутич" у Київській, Луганській областях.
За підрахунками фахівців, норма прибутку у вільній економічній зоні в Україні в середньому становить 30-35%, а в азіатських країнах - понад 40%, строки окупності капіталовкладень скорочуються в 2 - 3 рази [49]. Серед груп пільг застосовуються такі: зниження ставок оподаткування прибутку підприємств, прискорена амортизація основних фондів, звільнення фонду оплати праці від різних нарахувань, зниження тарифів та спрощення торговельних операцій у зовнішньоекономічній діяльності. Наприклад, Указом Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Луганської області" передбачено створити сприятливі умови для розвитку таких міст, як Брянка, Первомайськ, Стаханов. Протягом тридцяти років тут діятиме спеціальна зона з пільговими умовами оподаткування. Зокрема, протягом п'яти років ці міста не сплачуватимуть податок на додану вартість і мито на ввезення устаткування та обладнання. На три роки території звільняються від справляння податку на прибуток (за умови, що підприємство, яке організується, має інвестицію не менше мільйона доларів США), а наступні четвертий, п'ятий і шостий роки підприємства сплачуватимуть податок з прибутку в розмірі 50%. Крім того, підприємства, які мають відповідну інвестицію, звільнені від відрахування коштів до Інноваційного фонду і Фонду зайнятості. На них поширюватиметься пільговий режим кредитування [50, с.3].
Неекономічні закони суспільного виробництва можливо умовно розділити на три групи: пов'язані з технікою; з людьми як елементами виробничих сил; з соціальними відносинами (політичними, національними, сімейними). Відповідно цим законам виділяють методи управління технікою, людьми, соціальні методи державного управління. Серед соціальних особливе місце займають методи державної діяльності: політичного будівництва; впливу на сімейну політику; методи, що використовуються національною політикою.
За характером впливу на об'єкт управління виділяють методи прямого (безпосереднього) та непрямого (опосередкованого) впливу. До методів прямого впливу при здійсненні державного управління економікою можливо віднести правові. Визначення адміністративних методів як методів прямого впливу грунтується
Loading...

 
 

Цікаве