WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Вплив економіки на управлінську діяльність держави - Реферат

Вплив економіки на управлінську діяльність держави - Реферат

відносини як їх діалектичну єдність.
З такою позицією можливо погодитись. Але діяльність економічної, соціальної, інформаційної підсистем, окремо, і ринкової економіки, в цілому, спрямовує держава у особі органів державної влади, використовуючи методи прямого та непрямого впливу. Держава не знаходиться осторонь тих процесів, що відбуваються у саморегулюючій ринковій економіці. Вона органічно входить до складу ринкової економіки у вигляді політичної підсистеми (якщо використовувати теорію соціально-економічних систем) або підсистеми державного регулювання.
Відсутність врахування цієї позиції призводить до протиріч визначення ринкової економіки: це і соціально-економічна і інформаційна система (хоча раніше називалась інформаційна підсистема). Функціональна роль ринкової економіки, за визначенням М.М.Гурєвічева, складається у органічному сполученні підсистем макроекономічних та власне ринкових відносин. Раніше він називав макро- та мікроекономіку складовими економічної підсистеми. Можливо, автор під макроекономічними відносинами мав на увазі державне регулювання. У той же час, він робить важливий висновок про те, що ринковий механізм забезпечує узгодженість інтересів суб'єктів ринку при сприянні державного регулювання. Тим самим визнається, що держава виконує функції корегування щодо саморегулюємої ринкової економіки.
Саморегулюєма ринкова економіка, з позицій економічної теорії, розвивається за певними законами.
По-перше, за законом попиту. Попит - це платоспроможна потреба. На попит впливає низка чинників: дохід споживачів, їх преференції, кількість на ринку, ціни на товари. Закон попиту формулюється таким чином: чим вище ціна товару, тим нижче попит на нього з боку покупців.
По-друге, за законом пропозиції. Пропозиція - це сума товарів, які продавці готові реалізувати. На пропозицію впливають такі чинники: кількість продавців на ринку, технологічні особливості товарів, ціни на товари, наявність альтернативних товарів. Закон пропозиції формулюється так: чим вище ціна, тим вище пропозиція продавців товарів.
По-третє, за законом ціни рівноваги. У місці перехрещення кривих попиту та пропозиції знаходиться ціна рівноваги. Саме щодо визначення економічного змісту цієї ціни, а також чинників, які на неї впливають, існують різні погляди вчених. Так, А.Маршалл не спромігся глибоко з'ясувати зміст ціни, а обмежився описом ринкових сил, що на неї впливають. К.Маркс зробив спробу розкрити природу ціни рівноваги з позицій трудової теорії вартості. Він відмітив, що попит та пропозиція регулюють лише тимчасові коливання ринкових цін. За його словами "в тот самый момент, когда эти противоположные силы становятся равными, они взаимно парализуют друг друга и перестают действовать в том или ином направлении. В тот момент, когда между предложением и спросом устанавливается равновесие и потому они перестают действовать, рыночная цена товара совпадает с его действительной стоимостью, с нормальной ценой, вокруг которой колеблются его рыночные цены" [11, с.120]. Таким чином, ціна рівноваги відповідає найбільш ефективному стану попиту та пропозиції на ринку.
Французький економіст М.Алле відзначав, що ситуація рівноваги у ринковій економіці є ситуацією максимальної ефективності і навпаки.
Ціна рівноваги відображає найбільший соціальний ефект. Адже за таку ціну споживач має максимальну (за його доходом) кількість товарів. Причому товар доцільно розуміти у широкому смислі - як спосіб задоволення потреб. Таким чином, на ринку немає дефіциту або надлишку товарів. Тобто має місце оптимальний стан ринку.
На формування оптимального стану ринку впливає конкуренція на наявність монополій. Конкуренцію визначають рушійною силою ринку. Конкуренція - суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі та продажу товарів [12, с.478]. Конкуренція вважається досконалою, якщо діє багато суб'єктів господарювання різних форм власності на ринку. Якщо існує суперництво між монополіями - це недосконала конкуренція. Виділяють ще регулюєму конкуренцію як той стан ринкових відносин, що регулюється державою.
При дослідженні проблем формування ринкової економіки в Україні вчені, як правило, прагнуть вирішити питання: за допомогою яких засобів держава сприятиме розвитку вільного ринку, які використовує важелі державного регулювання, щоб було можливо перейти від монополії держави до формування ринку суб'єктів різних форм власності. Тим самим ідеалізується ринок як та форма організації суспільного виробництва, що дозволяє автоматично вирішити усі проблеми суспільного розвитку. Підгрунтям такої думки постає та ж сама ціна рівноваги, на встановлення якої впливають конкуренція і монополія. Ціна рівноваги постає тим ідеалом економічного розвитку, який необхідно досягти. Як і народне господарство, що, свого часу (за умов командно-адміністративної економіки) ототожнювалося з економікою.
Ринкова економіка діє на засадах наступних принципів:
- розвиток приватної власності поряд з колективною та державною, при цьому суб'єкти різних форм власності мають рівні права та обов'язки;
- основний напрямок діяльності суб'єктів ринкових відносин усіх форм власності - завоювати якомога більшу частину ринку;
- діяльність суб'єктів ринкових відносин у економічній сфері спрямована на отримання прибутку.
Але останнє зумовлює такий негативний бік ринкової економіки як орієнтація суб'єктів лише на матеріальний інтерес, що, у свою чергу, призводить до поглиблення соціально-економічних протиріч (різке розшарування населення за рівнем доходів, підвищення рівня безробіття), наявності нераціональної структури виробництва. В 1993 р. в Україні середній дохід 10% найбільш заможних громадян перевищував дохід 10% громадян з самим низьким рівнем доходів в 6,7 раз. В 1994 р. цей розрив складав 9 раз. Наприкінці 1995 р. - в 12 раз, а в 1996 р. - в 13 раз. У грудні 1996 р. 10% громадян з самими високими доходами одержували 1/3 від загальної суми усіх грошових доходів населення.
Чисельність незайнятих громадян, які зареєстровані у Державній службі зайнятості на 1 вересня 1998 року, становила
875,1 тис. осіб, що на 265,0 тис. осіб або у 1,4 рази більше, ніж на цю дату у минулому році. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з початком року, зросла майже на третину і становила на початок вересня 838,8 тис. осіб або 95,8% усіх зареєстрованих(проти 92,5% на відповідну дату минулого року). Разом з тим, масштаби офіційно зареєстрованого безробіття не відповідають дійсному стану економіки, темпам спаду виробництва. Значним є приховане безробіття.
Протягом 1992-1998 років в Україні високими темпами зростала частка енергомістких галузей, яка виробляє проміжну продукцію. В той же час стрімко знижувалась частка галузей - виробників кінцевого продукту. Причому найбільш стрімко падали обсяги виробництва у галузях - основних платниках до бюджету [13].
Більшість авторів називають такі пороки ринкової економіки: неефективність, нерівність, нестабільність [14, с.224]. Неефективність означає врахування індивідуальних потреб і неспроможність врахування суспільних; втрату у конкуренції, з часом, сили внаслідок злиття компаній та монополізації ринку. Нерівність означає різке розшарування населення за рівнем доходів, неспроможність державних органів розподіляти доходи населення відповідно цілям демократичного суспільства. Нестабільність - відсутність гарантування повної зайнятості, стабільного рівня цін, наявність інфляції.
Вчені з Масачусетського технологічного інституту, у свою чергу,
Loading...

 
 

Цікаве