WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Завдання соціальнох політики в Україні - Реферат

Завдання соціальнох політики в Україні - Реферат

ринковiй економiцi як потужний чинник економiчного розвитку. По-перше, серед заходiв з пiдтримки соцiальної сфери - суто економiчнi важелi бюджетної, податкової, кредитної полiтики. Зрозумiло, що врахування цього аспекту дiї названих важелiв здiйснює помiтний вплив на їхнє застосування для досягнення iнших цiлей, причому можливi конфлiкти як мiж державною соцiальною стратегiєю i, зокрема, кон'юнктурною тактичною полiтикою, так i мiж такими стратегiчними заходами, як промислова i соцiальна полiтика тощо. По-друге, реалiзацiя заходiв соцiальної полiтики впливає на ряд економiчних параметрiв, збiльшуючи норму споживання i зменшуючи нагромадження, пожвавлюючи сукупний попит. Нарештi, дiєва соцiальна полiтика забезпечує суспiльну злагоду, соцiальне партнерство, легiтимнiсть влади, отже - формує здатнiсть уряду до проведення заходiв власне економiчної полiтики. У перехідній економіці вона забезпечує стійкість політики економічних трансформацій та є одним із визначальних чинників послідовності останньої. Вади соціальної політики зазвичай стають предметом тиску на державну владу як з боку населення, так і, на основі маніпулювання інтересами населення, з боку різноманітних груп інтересів.
Соціальна політика, збільшення добробуту населення знижують трансакційні витрати на ведення бізнесу. Зокрема, зменшуються витрати на охорону здоров'я та непрацездатність зайнятих, охорону праці, охорону та запобігання крадіжкам, підвищується продуктивність праці, поліпшується ставлення зайнятих до трудового процесу тощо. Підприємництво виграє також від поліпшення загального соціально-політичного клімату в країні. Очевидно, що саме від ступеня ефективності соціальної політики не в останню чергу залежить готовність підприємця сплачувати державі податки та інші платежі соціального призначення.
Соціальна політика є важливою складовою конкурентної політики. Вона підвищує здатність фізичних осіб конкурувати на ринку праці в ринковій економіці. Вона ж підтримує національну конкурентоспроможність - як через розвиток людського потенціалу, так і через підтримання соціальної стабільності, сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату.
Якщо в системі соціального захисту найголовніша увага логічно приділяється бюджетній та фіскальній політиці як засобам перерозподілу національного багатства, в системі соціальної політики, поряд з ними, місце пріоритету мають посідати процес генерації національного багатства та його первинна ланка - національне підприємство, створення умов для стійкого розширеного відтворення та конкурентоспроможності у національному та міжнародному масштабах.
Якщо об'єктом соціального забезпечення зазвичай прийнято визнавати людину, яка, як відомо, в індивідуальному вимірі є лише споживачем, об'єктом соціальної політики є людський капітал нації - творчий, професійний, освітній, трудовий, фізичний, репродуктивний потенціал громадян, який реалізується в системі соціально-економічних, політико-правових, культурно-етнічних та інших відносин і визначає майбутній розвиток нації.
Людський капітал одночасно є і чинником, і результатом економічного розвитку. У зв'язку з тим, що власник людського капіталу - особа - є децентралізованим, відтак і його функціонування не може забезпечуватися лише державою. Для свого функціонування людський капітал потребує, крім соціального забезпечення, індивідуальних інвестицій свого власника у вигляді здобуття та підвищення рівня освіти, зміцнення здоров'я тощо; його входження в економічні відносини з метою суспільно-корисного використання та отримання ресурсів для відтворення.
Відтак ключову важливість здобуває створення умов для зацікавленості в інвестуванні у людський капітал. З огляду на те, що низька якість соціальних послуг знижує їхню віддачу та, відповідно, схильність до інвестування в соціальну сферу, державні вкладення у розвиток соціальної сфери є важливим чинником активізації децентралізованих інвестицій в соціальний розвиток. Забезпечення державою достатнього базового рівня соціального забезпечення та можливостей ефективного функціонування економічних суб'єктів з одержанням належного рівня доходів створює умови для розвитку децентралізованих інвестицій в людський капітал.
Безпосередньо у розвитку соціальної сфери соціальна політика має визначати основні пріоритети, які відображають поточний баланс потреб та можливостей. Реальні дилеми полягають у наступному:
- зберігати чи скасовувати номінальні гарантії в тих випадках, коли держава в цілому чи одна з ланок бюджетної системи неспроможні надійно їх фінансувати;
- виходити при підготовці нових законодавчих актів, що визначають соціальну політику, з оптимістичних гіпотез економічного зростання, чи гарантованих за умови нульового зростання;
- віддавати пріоритет вирівнюванню рівня життя населення чи динамічному поліпшенню для всіх соціальних груп, окрім найбільш багатих;
- стимулювати пошук роботи чи підтримувати більш-менш придатний рівень життя безробітного;
- чи приносити в жертву ефективність виробництва суспільних послуг заради рівності щодо їхнього розподілу.
Швидко подолати розрив між бажаним і доступним неможливо. Проте реально і необхідно залучити до процесу позитивних змін усі прошарки населення. Цього можливо досягти, лише цілеспрямовано адресуючи політику найбільш вагомим потребам кожної з соціальних груп, які у сукупності забезпечують функціонування господарського механізму. Шаблонне вирівнювання умов життя та перерозподіл коштів до одних верств населення за рахунок ущемлення базових інтересів інших веде, як правило, до соціально-економічних диспропорцій та гальмування економічного розвитку.
Серед трьох взаємопов'язаних аспектів соціальних проблем - бідності, нерівності і нестабільності, проблема бідності найбільш актуальна для старших вікових груп, непрацездатних, жінок з дітьми, одиноких малозабезпеченихгромадян, громадян, які проживають в депресивних регіонах, в яких немає можливості адаптації навіть за рахунок підсобного господарства. Саме ці категорії населення найбільше хвилює стан соціального забезпечення в державі. При цьому далеко не всі з них розглядають бюджетно-розподільче доведення своїх доходів до прожиткового мінімуму як безальтернативний варіант. Вони виявляють зацікавленість скоріше в стабілізації їхньої виплати, розширенні можливості одержувати додаткові трудові доходи, тобто виявляють більший реалізм, ніж деякі політики. Стратегічний вибір має бути зроблений в бік надійності гарантій, навіть в окремих випадках на противагу їхнім розмірам.
Зміцнення держави, у тому числі ефективне співробітництво всіх гілок влади, може забезпечити прорив з кола ресурсно незабезпечених декларативних гарантій і їхнього фактичного невиконання. Стабільність соціальної політики не досяжна інакше, ніж через чітку фіксацію реально доступного рівня підтримки нужденних верств населення, безумовну гарантію непогіршення їхнього становища і поступове підвищення цього рівня внаслідок поліпшення економічної ситуації.
Економічно активне населення в значній мірі схвалює диференціацію, якщо вона обумовлена різницею в здібностях, індивідуальних зусиллях, готовності взяти на себе ризики, а не з кримінальним збагачення або монопольним доступом до ресурсів. Стратегія активного формування економічних можливостей і забезпечення рівної доступності до них могла б бути підтримана населенням в більшій мірі, ніж механічне вирівнювання доходів, і, на відміну від останнього, сприяла б економічному зростанню. В межах такої політики створювані державою стимули відігравали б не менш важливу роль, ніж гарантії.
Створення належних умов для отримання достатнього рівня доходів в ході підприємницької діяльності відповідає також інтересам менеджерів та власників підприємств усіх типів та галузевої належності, представників національного капіталу та національного бізнесу загалом. За умов сприятливого підприємницького клімату покладення на національні підприємства зобов'язань щодо фінансування соціальної сфері видаватиметься економічно та політично прийнятним та виправданим.
Loading...

 
 

Цікаве