WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Роль державного управління в процесі трансформації економіки - Реферат

Роль державного управління в процесі трансформації економіки - Реферат

Великої Британії: колективна модель, або модель державного сектору (певною мірою, комунітарна концепція) та модель уряду, або модель приватного сектору (індивідуалістична концепція). Суб'єктом державного управління обома моделями постає уряд (див. табл.1). Перевага у використанні тієї чи іншої моделі залежить від стратегічних напрямків, обраних правлячою партією.
Основні положення моделі приватного сектору наступні: конкуренція є інструментом ринку, який опановують попит і ціни; приватні справи закриті; на ринку пріоритет надається особистому вибору. Модель державного сектору містить протилежні положення: держава визнає пріоритет колективних інтересів, її діяльність відкрита; на ринку панують попит і ресурси [5].
Таблиця 1
Моделі суспільного устрою
Модель приватного сектору Модель державного сектору
Особистий вибір наринку Колективний вибір в межах держави
Панування попиту й ціни Панування попиту й ресурсів
Приватні справи є закритими Державна діяльність є відкритою
Справедливість ринку Справедливість попиту
Пошук задоволення на ринку Пошук справедливості
Суверенітет споживача Громадянство
Конкуренція як інструмент ринку Колективні дії як інструмент держави
Основу реформи державного управління у Великій Британії складає пріоритетність моделі приватного сектора. Орієнтація системи державного управління на цю модель зумовила наступні організаційні зміни у системі: концентрація зусиль органів державного управління на результатах, а не на процесі виконання управлінського рішення; органи державного управління надають послуги, відносини між ними і громадянами мають характер "клієнт-підрядник"; ринок державних служб реструктурується шляхом приватизації з орієнтацією на мінімізацію видатків; органи державного управління використовують переважно непрямі методи; частина функцій державного управління передається автономним державним агенціям, які діють на комерційних засадах.
Подібні державні агенції діють і в Америці. Це дорадчі квазі-автономні неурядові структури. Їх функції: надання професійної освіти, підвищення кваліфікації, забезпечення житлом, консультаційна діяльність. Наприклад, Форум державного сектору надає поради уряду з питань приватизації, державної служби, вивчення ринку. В Англії такі організації виконують функції "мозкових центрів" (Інститут імені Адама Сміта, Інститут економічної діяльності), діє інститут радників.
Функціювання автономних державних агенцій має певні вади: залежність від політики, фінансова неврегульованість, непрозорість діяльності.
Досвід дії таких структур частково буде використовуватись в Україні. Так, Концепція адміністративної реформи містить положення щодо надання виконавчою владою широкого кола державних, в тому числі управлінських послуг. Причому держава надає лише ті послуги, які в даний період розвитку суспільства в змозі гарантувати і неможливо знайти на ринку послуг. Органи виконавчої влади поступово передають свої функції недержавним інституціям.
Для вирішення проблеми адаптації державного управління до нових економічних відносин в Україні може бути використаний досвід країн "економічного чуда" - колишнього Гонконгу, Індонезії, Японії, Малайзії, Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню, Таїланду. Починаючи з 1965 року приріст валового внутрішнього продукту у цих країнах складав у середньому 5,5% на рік, що удвічі вище, ніж у країнах Азії і утричі - ніж у країнах Латинської Америки [2]. Аналіз причин ефективного економічного розвитку країн показує, що органами державного управління було забезпечене вміле сполучення прямих і непрямих методів державного управління з врахуванням умов соціально-економічного розвитку кожної країни. При усіх відмінностях використання методів управлінського впливу існувала спільна риса - відмова від чистого монетаризму, тотального втручання держави до усіх сфер економіки, низький рівень інфляції, ефективна податкова політика, наявність значного обсягу внутрішніх заощаджень, надзвичайно великий обсяг інвестицій в освіту, висока ступінь відкритості економіки для притоку іноземних технологій. Найважливішими методами державного управління були непрямі методи, серед яких пріоритет надавався пільговому кредитуванню, пільговому оподаткуванню окремих галузей, стимулюванню експорту, високим тарифам на імпортну продукцію для захисту вітчизняного товаровиробника на початковому етапі ринкових перетворень.
Залежно від формування певних адміністративних інститутів та їх місця в системі органів державної влади та управління у Радянському Союзі процеси, які відбувалися у сфері державного управління економікою, умовно можливо розділити на чотири етапи.
На першому етапі (1920 - 1932 роки), переважно органи державної влади на місцевому рівні здійснювали державне управління і виступали не тільки як політичні органи, але й як суб'єкти господарювання на певній території. Управління мало владно-розпорядчий характер, а органи, при здійсненні управлінських повноважень, орієнтувалися на вирішення короткострокових завдань, планування економічного розвитку здійснювалося вищими органами державного управління, територіальний поділ відбувався за критерієм тісноти господарських зв'язків.
Другий етап умовно можливо означити 1933 - 1956 роками, коли була сформована система адміністративно-територіального устрою відповідно умовам авторитарного режиму. Державне управління кожною адміністративно-територіальною одиницею здійснювалося майже без врахування загальнодержавних пріоритетів, перевага надавалася галузевому підходу до управління економікою. Це означало, що механізм державного управління діяв децентралізовано, а система державного управління була фактично централізована.
Для забезпечення ефективності децентралізації управління на третьому етапі (1957 - 1965 роки) були створені раднаргоспи. Відповідно реформі управління 1957 року, вони повинні були бути своєрідним "проміжним пристроєм" між місцевими та загальнодержавними інтересами. Але спроби здійснення комплексного підходу до управління економікою у такий спосіб не мали успіху. Ситуацію ускладнювала невідповідність адміністративного та економічного
Loading...

 
 

Цікаве