WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Президент України - Реферат

Президент України - Реферат


Реферат на тему:
Президент України
Складною та неоднозначною є проблема місця посади Президента у системі органів державної влади. Якщо врахувати, що він є главою держави і тільки він має представницькі повноваження в державі та за її межами, що він є гарантом Конституції, прав і свобод людини і громадянина, то є підстави для відокремлення Президента у гілку влади, яка займає центральне місце у системі державної влади в Україні [24, с.27-28].
У зв'язку з визначенням місця і ролі посади Президента корисним буде аналіз світового досвіду. Однією з найважливіших груп конституційних норм у демократичних державах є група норм стосовно обрання президента. У парламентських республіках, де президенту належать повноваження глави держави, він обирається безпосередньо парламентом (Греція, Ізраїль), або колегією, значну частину яких становлять члени парламенту (Індія, Італія). У президентських республіках, де президент визначається також главою виконавчої влади, він переважно обирається або безпосередньо виборцями (Австрія, Венесуела, Ірландія, Ісландія, Мексика, Франція), або всенародно обраними виборцями (Аргентина, США, Фінляндія). З метою уникнення монополізації влади, визначається термін президентських повноважень і кількість термінів, упродовж яких одна особа може обійняти цю посаду. В Колумбії, США президент обирається на 4 роки; в Бразилії, Венесуелі, Ізраїлі, Індії, Німеччині - на 5; Аргентині, Мексиці, Фінляндії - на 6; Італії, Ірландії, Франції - на 7 років. Більш тривалий термін повноважень президента, порівняно з парламентом, у більшості країн забезпечує стабільність та наступність державної політики. Якщо (у США) термін повноважень президента і палати представників однаковий, то, одночасно з президентом, обирається лише третина сенаторів і половина конгресменів. В Індії, Італії, Фінляндії, Франції перебування особи на посту президента не регламентується, а в Австрії, США, Німеччині цей строк обмежений двома термінами, в Мексиці - одним [25, с.18-28].
Слід зауважити, що практично усі конституції надають президенту статус глави держави. А основні закони Австрії, Аргентини, Бразилії, Венесуели, Індії, Ісландії, Мексики, Пакистану, США, Фінляндії, Франції вказують на президента і як на главу виконавчої влади. Президент безпосередньо або за згодою представницького органу впливає на уряд через кадрову політику (США -ст. ІІ, р.2, п.2; Венесуела - ст.190, п.2; Мексика -
ст.89, п.ІІ). А в Австрії (ст.74, п.1), Індії (ст.75, п.3), Франції (ст.49-50). Президент вимушений керуватись результатами парламентських виборів тому, що парламент має право відправити уряд у відставку.
Конституції більшості демократичних країн вимагають від президента активної участі у формуванні структур судової влади. Так, в Італії та Франції президент очолює Вищу раду магістратури - орган атестації суддів, в Італії - третину Конституційного суду. [У Франції - трьох членів Конституційної ради (суду) і його голову, у Мексиці (з санкції Сенату) - членів Верховного Суду, в Індії - суддів Верховного Суду] [25, с. 18-28].
Щодо повноважень у сфері законотворчості, то конституції Австрії, Індії, Ісландії, Фінляндії, Франції надають президенту право в період між сесіями парламенту видавати нормативні акти, які мають силу закону. Пізніше ці акти затверджуються або скасовуються у парламенті. У Венесуелі, Ісландії, Мексиці, Фінляндії президент має право законодавчої ініціативи. Президент Французької Республіки може винести конкретний законопроект на всенародне обговорення і домогтись прийняття закону в обхід парламенту, що порушує дію принципу розподілу влад. В Ісландії (ст.26), Ірландії (ст.13), Італії (ст. 73,87), Мексиці (ст.89, п.І), США (ст. І, р.7,п.3), Фінляндії (§ 20), Франції (ст. 10) президент здійснює промульгацію прийнятих парламентом законів. Її строк - від 10 днів (Венесуела, США) до 3 місяців (Фінляндія). Президент має право відкладального вето, подолання якого у деяких країнах вимагає значних зусиль: у США для цього потрібно дві третини голосів під час повторного розгляду, стільки ж - у Венесуелі під час другого розгляду і половина - під час третього.
У монографії Ю.М. Коломійця [26, с. 115] висловлюється думка щодо посади президента як тієї, що гармонізує і організує влади в системі розподілу влад. З іншого боку, місце президента в політико-державному механізмі залежить від форми правління, форми державного устрою, форми конституційної структури. Відповідно до цього, здійснюються повноваження кожного з органів гілок державної влади. Тому аналіз місця і ролі посади Президента в Україні доцільно проводити у контексті відповідності щодо означених критеріїв.
Україна за формою державного правління є республікою змішаного президентсько-парламентського типу. Президент обирається безпосередньо народом на основі загального, рівного і прямого виборчого права, таємним голосуванням. За формою конституційної структури Україна - унітарна держава, що означає її єдність, соборність в політичному, економічному, соціальному, культурному (духовному) та інших відношеннях. Вихідним у єдності держави є територіальна цілісність [27, с.8]. Закономірними є конституційні норми, у яких проголошено Президента як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст.102). Він забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (ст.106, п.1). Президент України обирається на п'ять років. Термін перебування його на посаді більший, ніж депутатів Верховної Ради, що повинно забезпечувати стабільність і наступність державної політики. Перебування однієї і тієї ж особи на посаді Президента не може бути більше, ніж два строки підряд (ч.3 ст.103 Конституції України). Як глава держави, він користується правом законодавчої ініціативи. Законопроекти, визначені Президентом як невідкладні, повинні бути розглянуті Верховною Радою позачергово (ст.93). На розгляд Верховної Ради може бути внесений Президентом законопроект про внесення змін до окремих розділів Конституції [28, с.24]. Це стосується розділу І "Загальна засади", розділу ІІІ "Вибори. Референдум", Розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції України". Таке право має не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради. Проголошуючи верховенство права і визнаючи Верховну Раду єдиним органом законодавчої влади (ст.75), надання широких повноважень законодавчої ініціативи та процесу прийняття рішень щодо їх виконання Президентові України, ускладнює узгодження функціонування та взаємодію органів державної влади, що проявилося у загостренні протистояння законодавчої і виконавчої гілок влади. З іншого боку, такі широкі повноваження підтверджують думку щодо відокремлення Президента у гілку влади.
Участь Президента у законотворчому процесі не обмежується правом законодавчої ініціативи, наполягання на першочерговому розгляді парламентом законодавчих пропозицій, правом ініціювання питання щодо змін до Конституції України.Його найважливішою функцією є промульгація і оприлюднення законів України. За Конституцією, схвалені Верховною Радою закони підписуються її Головою і направляються Президентові. Отримавши закон, Президент протягом п'ятнадцяти днів має підписати його, взявши тим самим до виконання, або, у разі незгоди, повернути Верховній Раді зі своїми вмотивованими та сформульованими зауваженнями для повторного розгляду. У разі погодження Верховної Ради із зауваженнями Президента, вона може його повторно розглянути, схвалити і знову направити Президенту на підпис. У разі непогодження - внести цей закон в попередній редакції на повторний розгляд Верховної Ради з тим, щоб подолати
Loading...

 
 

Цікаве