WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Державне управління власністю - Реферат

Державне управління власністю - Реферат

найбільш важливих об'єктів державної власності через референдум [42, с.19-33]. Але, водночас, виникає два питання: по-перше, які об'єкти можливо вважати важливими та, по-друге, чи компетентним буде рішення, прийняте на референдумі. Єдине одне - державна власність у соціально спрямованій демократичній державі повинна використовуватись, насамперед, у соціальних цілях: подолання наслідків безробіття шляхом запровадження нових робочих місць, подолання різкого розшарування населення, послаблення негативних наслідків функціювання ринкових відносин. У зв'язку з цим, державна власність справді постає рушійною силою економічних перетворень. Досвід країн з розвиненими ринковими відносинами показує, що державна власність використовувалась не тільки для врегулювання складних соціально-економічних проблем в умовах ринку, який вже сформувався, але й для стимулювання процесу ринкових перетворень. Рушійною силою ринкового механізму, у цьому зв'язку, постає інтерес. Причому інтерес розуміється як у вузькому (приватний, інтерес окремої особи), так і у широкому смислах. Широким смислом вважається державний інтерес, засади якого закріплені Конституцією (ст.1, 3, 7, 8, 12, розділ ІІ). Приватний інтерес реалізується через різні форми власності, державний - через державну власність. Головним завданням держави, у цьому зв'язку, постає забезпечення балансу приватного та державного інтересів та, звідси, збалансованої структури власності.
Проблема збалансованості структури власності означає необхідність вироблення критеріїв обмеження росту частки приватної власності. Ними можуть бути такі:
- критерій суспільного блага та суспільного інтересу. Так, у Конституції ФРН записано: "Власність зобов'язує. Користування нею повинно слугувати спільному благу" (ст.14), а у Конституції Японії записано (ст.29): "Право власності визначається законом, з тим, щоб воно не суперечило суспільному благу";
- критерій компенсації державою власнику майнових втрат. Щодо цього критерію - його доцільність наводить досвід розвитку демократичнихкраїн. Згідно ст. 42 Конституції Італії: "у передбачених законом випадках приватна власність може бути відчужувана на суспільних началах при умовах винагороди за збитки";
- критерій законності - приватна власність може бути обмежена тільки на підставі закону;
- обмеження росту приватної власності повинно робитись у межах загального правового регулювання;
- принцип судового захисту права приватної власності. Це право повинно бути надійно захищеним від посягань з боку держави.
Проблема складається з визначення поняття суспільного інтересу. Певні автори наполягають на визначенні "публічний інтерес" (Л.Н.Завадська, Ю.А.Тихоміров). "Спільне благо" розглядається також як публічний інтерес, як критерій балансу між публічними та приватними інтересами (Л.Н.Завадська) [49, с.45; 50, с.5]. З іншого боку, розглядаючи проблему визначення суспільного блага, неможливо не враховувати конституційні цінності, які не є незмінними для держави. Конституційні цінності визначаються політичним режимом, державною владою.
У Конституції України (ст.13) зазначено: "Власність не повинна використовуватися на шкоду людини і суспільства". Саме цей критерій, критерій безпеки, з нашої точки зору, повинен складати основу визначення поняття "суспільне благо", в основу забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом.
Існує думка щодо дефініції публічного інтересу, сформульована Ю.А.Тихоміровим. Він визначає публічний інтерес як офіційно визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної спільноти, задоволення якого служить пріоритетною умовою та гарантією його існування та розвитку. При цьому автор виділяє шість умов забезпечення публічного інтересу: непорушність засад конституційного устрою; охорона державних кордонів, оборона країни, громадська безпека; сталість влади та її інститутів; легальне розмежування повноважень органів усіх рівнів; політична самостійність та активність громадян; пріоритет державних (національних) інтересів в економіці, культурі.
З нашої точки зору, така позиція призведе до неминучого ототожнення державних та публічних інтересів тому, що зазначається непорушність умов конституційного устрою, сталість влади та пріоритет державних інтересів, і при цьому не надається уваги легітимності та легалізації державної влади, законності дії її представницьких органів. Ототожнення спостерігається у подальших дослідженнях Ю.А.Тихомірова.
Американський політолог В.Остром вважає, що в основі цивільного суспільства повинні лежати такі принципи: верховенство права, відсутність монополії на владу, поліцентрична структура прийняття рішень, правове регулювання процедур вирішення конфліктів, загальна інтелектуальна культура аналізу проблем, що виникають [51, с.13].
Для України така позиція уявляється як далека перспектива. У період, перехідний до демократичного суспільства, процеси трансформації повинні бети керованими з боку держави. Однак, поступово держава залишає за собою визначення та керування стратегічними напрямками розвитку суспільства, уникає безпосереднього керування економічним розвитком, залишаючи за собою пряме управління соціальною та гуманітарною сферами суспільного життя. Сучасні процеси, що відбуваються в Україні, потребують значного обсягу впливу на суспільні перетворення з боку держави. Тому основою цивільного суспільства повинні бути такі принципи: верховенство права, регулювання суспільного розвитку правовими та економічними методами, розподіл влад, національна безпека, паритет державних та приватних інтересів.
Отже, демократизація суспільного життя в Україні актуалізує питання про визначення і закріплення у правовій системі міри, рівня оптимального співвідношення і взаємозв'язку інтересів особи, суспільства і держави, розмежування та взаємодію публічно-правових і приватно-правових засад регулювання суспільних відносин, насамперед, у економіці. Монопольний пріоритет публічно-правового режиму регулювання економіки, зумовлений специфікою організації влади у Радянському Союзі, повинен поступитися балансу взаємодії принципів та норм публічного і приватного права - органічних складових єдиної правової системи України. При цьому критерій забезпечення балансу засновується на конституційних нормах: ст. 1 Конституції України проголошує, що Україна є демократичною, соціальною правовою державою; у ст. 13 зазначено, що власність не повинна використовуватись на шкоду людини та суспільства.
Loading...

 
 

Цікаве