WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Правове регулювання економіки та основні напрямки вдосконалення - Реферат

Правове регулювання економіки та основні напрямки вдосконалення - Реферат

банк України виступає органом, до компетенції якого належать: регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зберігання та використання золотовалютного резерву держави, забезпечення платоспроможності держави, представницькі повноваження у відносинах з центральними банками інших держав, регулює курс національної валюти, здійснює обіг та розрахунки по державних кредитах і позиках та виконує функції відповідно до Закону України "Про банки, банківську діяльність і банківський нагляд".
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі наділене повноваженнями проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при виході суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на зовнішній ринок, здійснює контроль за дотриманням усіма суб'єктами чинного законодавства України та міжнародних договорів, вживає заходи щодо тарифного регулювання експорту та імпорту, визначає перелік товарів, робіт, послуг, які підлягають квотуванню та ліцензуванню (за винятком тих,що експортуються, імпортуються відповідно до міжнародних договорів). Реєстрацію договорів, укладених суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, здійснює означене Міністерство відповідно до Указу Президента України від 07.11.94 р. "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".
Державний Митний Комітет та прикордонні і внутрішні митниці України вирішують такі завдання: контроль за додержанням законодавства про митну справу, використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів, комплексний контроль спільно з Національним Банком України за валютними операціями, створення сприятливих умов для прискорення товарообігу, боротьба з контрабандою та порушенням митним правил. Діяльність Держмиткому регулюється Законами України, Митним кодексом України, Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів, відомчими нормативними актами.
В процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю приймають участь органи місцевого самоврядування. Їх повноваження визначаються ст.35 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". До їх компетенції належать: укладання і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг, сприяння зовнішньоекономічним зв'язкам підприємств, установ та організацій, розташованих на території, яка знаходиться під юрисдикцією органів місцевого самоврядування, незалежно від форми власності, залучення іноземних інвестицій для створення нових робочих місць, сприяння у створенні на основі законодавства спільних з іноземними партнерами підприємств виробничої та соціальної інфраструктури, забезпечення на відповідній території в межах наданих повноважень реалізації міжнародних зобов'язань України.
При обласних державних адміністраціях існують відділи зовнішньоекономічних зв'язків.
Усі органи державної влади та управління мають різну компетенцію, але повинні взаємодоповнювати одне одного, створюючи, тим самим, дієвий механізм регулювання та контролю зовнішньоекономічної діяльності. Однак, на практиці такий механізм не діє, хоча у ньому існує нагальна потреба. Підтвердженням тому є хоча б той факт, що діючою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1164 "Про встановлення мінімальної митної вартості окремих видів імпортних товарів" передбачається встановлення означеної вартості на ряд товарів, які ввозяться на митну територію України. Згідно з Угодою про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року країни учасники Угоди зобов'язуються використовувати як основу (базу) для визначення митної вартості "трансакційну" вартість товару - ціну, що сплачує країна-імпортер країні-експортеру. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року затверджено Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку їх переміщення через митний кордон України. Постановою передбачено митне оформлення товарів, які є предметом експорту та імпорту, проводиться на основі представлених документів (рахунків-фактур, рахунків-проформ) лише у тому випадку, якщо ціни, вказані в документах, не викликають сумнівів щодо їх достовірності. В разі неможливості визначити митну вартість на основі представлених документів вартість таких товарів визначається на основі ціни на ідентичні товари, митне оформлення яких здійснювалося раніше. У випадку неможливості визначення митної вартості товарів на основі представлених документів та відсутності інформації про раніше ввезені ідентичні товари їх вартість визначається на основі цін на подібні товари, митне оформлення яких відбувалося раніше. Отже, ціна на продукцію, яку ввозить - вивозить суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повністю залежить від того, як її буде визначено при перетині кордону. Звідси - залежність розміру податків від рівня встановленої ціни. За діючим законодавством процес встановлення такої ціни вряд буде об'єктивним тому, що відповідні повноваження мають майже усі органи, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність.
Отже, правотворча та правозастосовна робота щодо питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, та інтеграції законодавства України у світове співтовариство - проблема багатогранна. З одного боку, в Україні існує нагальна потреба формування ефективного механізму, який регулює зовнішньоекономічну діяльність. З іншого боку, потрібне усунення дуалізму, присутнього у співвідношенні національного публічного права окремих держав з міжнародним публічним правом. Останнє безпосередньо стосується питань щодо розробки науково обгрунтованої системи управління законотворчим процесом [84, с.15-21].
Ця проблема зумовлена певною розбалансованістю сучасної системи законодавства, фактичною відсутністю планування законотворчій діяльності Верховної Ради. Як наслідок - розгляд у парламенті "другорядних" законопроектів (наприклад, суперечки між парламентаріями на початку 1999 року щодо доцільності існування інституту президента) у той час, коли необхідним постає першочерговий розгляд законів, які регламентують економіку. Прикладом цьому є процес прийняття Державного бюджету на 1999 рік, коли його ухвала відбулася 28 грудня 1999 року, хоча відповідний проект був поданий урядом парламенту вчасно.
Система управління законотворчим процесом включає в себе такі елементи: планування законотворчої діяльності, оперативне управління нею, попередню експертизу, аналітичну роботу.
Планування законотворчої діяльності складається із розробки і затвердження Верховною Радою концепції розвитку законодавства України та відповідного цій концепції плану законотворчої роботи. Причому цей план може бути розроблений
Loading...

 
 

Цікаве