WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Правове регулювання економіки та основні напрямки вдосконалення - Реферат

Правове регулювання економіки та основні напрямки вдосконалення - Реферат

пожвавлення господарських відносин та економічного піднесення країни, а також трансфертів - груп соціальних виплат, безпосередньо не пов'язаних з товаровиробництвом, однак певним чином на нього впливаючи. Щодо останньої групи зобов'язань - це виплати до Пенсійного фонду, до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, до Фонду сприяння зайнятості населення тощо. Такі виплати мають бути здійснені за будь-яких умовта використані на відповідні цілі, безпосередньо не пов'язані із виробництвом.
По першій групі зобов'язань можливо виділити прямі та непрямі податки. До прямих податків належить податок на прибуток підприємств і організацій, до непрямих - податок на додану вартість, акциз, мито.
Основним податком, який безпосередньо пов'язаний із результатами фінансової діяльності підприємств і стосовно якого доцільно ставити питання щодо зменшення податкового навантаження, є податок на прибуток підприємства [81]. Доцільність зменшення саме цього податку зумовлена гострою кризою у розрахунках між підприємствами, а також перед бюджетом, хронічною нестачею обігових коштів та овальним скороченням платоспроможного попиту підприємств і населення. За цих умов збільшення ціни у постачальників (навіть якщо воно буде компенсоване у процесі реалізації власної продукції шляхом сплати споживачем податку на додану вартість) веде до зменшення попиту на продукцію постачальників, зростання рівня кредитної заборгованості. Відсутність платоспроможного попиту призводить до зростання дебіторської заборгованості, що, в свою чергу, ускладнює сплату податку на додану вартість (ПДВ).
В Україні ставка ПДВ встановлена на достатньо високому рівні. Для порівняння, у Франції ставка ПДВ складає 18,6% (у рік введення податку - 1968р.), у Німеччині - 14,0% (у рік введення податку - 1968р.).
Одним з основних недоліків ПДВ є його значний вплив на загальний рівень цін та регресивність щодо малозабезпечених верств населення. Тобто цей податок є економічним навантаженням на кінцевого споживача, його висока ставка має значний негативний вплив на національний споживчий ринок особливо за умов скорочення грошової маси. Спроба нівелювати негативний вплив високої ставки ПДВ була зроблена введенням терміну "нульова ставка" у Законі України "Про податок на додану вартість". Але застосування "нульових ставок" податку (ст.6 Закону) призвело до того, що підприємства можуть мати постійне дебетове сальдо по розрахунках з ПДВ. Тобто на практиці це означає тимчасове вилучення їхніх обігових коштів із господарського обігу до моменту відшкодування сум ПДВ, які вже сплачені постачальникам із Державного бюджету шляхом відшкодування (пункт 7.7.3 Закону).
Незрозумілим є визначення поняття "звичайні ціни" (п.4.2 Закону). Звичайні ціни використовуються при визначенні бази оподаткування бартерних (товарообмінних) операцій і натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам. Законом передбачено базу оподаткування визначати, виходячи з "фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни". Таким чином, визначення рівня звичайних цін покладене на податкові органи, причому ціни можуть і не відповідати конкретній ринковій ситуації.
Не слід обминати необхідність правового забезпечення такої функції державного управління як планування. Фактично здійснюється короткострокове планування - бюджетне. Ринкове реформування передбачає створення засад не тільки короткострокового, але й середньо- і довгостроковго планування. У цьому зв'язку доцільною є розробка та прийняття низки законів: "Про стратегічне планування", "Про індикативне планування", "Про державну регіональну економічне політику".
Процес законотворчої діяльності повинен відбуватись за системним підходом тому, що однією з ознак права є системність. Звідси - найважливішим серед низки заходів щодо вдосконалення законодавства є необхідність прийняття базового Закону України "Про правові основи зовнішньої і внутрішньої політики", де були б окреслені основні напрями розбудови української держави.
Фінансовою основою реформування є Державний бюджет. Проведений раніше аналіз показав нагальну потребу внесення змін і доповнень до Закону України "Про бюджетну систему".
Проведення попередньої незалежної експертизи законопроектів необхідне для забезпечення якості законів. Порядок проведення такої експертизи фактично не врегульований. За існуючою практикою головні розробники проектів законодавчих актів надсилають їх до відповідних державних органів, вузів, наукових установ на візування чи отримання висновку. Причому сторони, як правило, не оформляють належним чином свої відносини. Внаслідок усього - експертиза здійснюється здебільшого формально і не є ефективною. Фахівці визнають необхідність створення спеціальних механізмів, що забезпечували б експертизу законопроектів [82, с.9-17]. З нашої точки зору, проведення попередньої експертизи законопроектів повинно провадитись за критеріями відповідності Конституції та сприяння (гальмування) процесам економічних перетворень відповідно до загальностратегічних пріоритетів.
Кожен з проаналізованих нормативних актів регулює певну проблему здійснення господарювання, спрямований на вирішення окремих проблем формування ринкової інфраструктури. Необхідна єдина, комплексна, стратегічна програма. Важливим кроком у цьому напрямку є проект Програми "Україна - 2010", розробка якого велась на виконання розпорядження Президента України Л.Д.Кучми [83]. Програма націлена на забезпечення стійкого економічного зростання і перехід на сталий економічний розвиток. Для забезпечення мети повинна бути проведена складна, копітка робота усіма органами державної влади та управління. Центральне місце в ній посідає вдосконалення законодавства, яке регулює відносини у сфері економіки.
Аналіз діючого законодавства дозволяє зробити висновок щодо тенденції зростання актів делегованого законодавства і деяких інших прирівняних до закону норм, що не є результатом традиційної парламентської діяльності. Причиною цього є консервативна природа парламентської структури, що є запорукою стабільності у суспільстві, створення певних правових традицій. Проблемним постає органічне поєднання динамізму правового регулювання з його демократизмом, дотриманням режиму законності. Вирішення проблеми залежить від чіткої регламентації діяльності парламенту. Практика свідчить, що питання забезпечення діяльності Верховної Ради у встановленому Конституцією і законами України порядку як недостатньо визначений, так і не завжди дотримується. Це проявляється у випадках голосування при фактичній відсутності в залі засідань необхідного кворуму, переголосування по десять і більше разів для прийняття необхідного рішення. Звідси постає необхідною
Loading...

 
 

Цікаве