WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Державне управління як спосіб існування соціальної організації - Реферат

Державне управління як спосіб існування соціальної організації - Реферат

авторитарного державного режиму колишнього Радянського Союзу, управління ототожнювалося з організацією. Підґрунтям такого висновку були наступні положення.
Наводилося, що термін "управління" походить від латинського "адміністрування". Ю.М.Козлов відмічає, що терміни "адміністрація" та "управління" практично співпадають [3, с.6; 2, с.28]. Цього висновку дотримується В.Ф.Опришко, [4, с.7], апелюючи до того, що практично в усіх випадках, коли вживається корень терміну "адміністрація", мова йде, насамперед, про управлінську, організуючу діяльність (адміністративні органи, адміністрація підприємства).
Ряд авторів розглядали державне управління як одну з форм державної діяльності державних органів - виконавчо-розпорядчу, організуючу [5, с.15]. Або управління визначалося як управління державою, що здійснюється багатьма органами державної влади та управління [6, с.91; 7, с.91]. Тобто підхід до управліннявідповідає основним рисам діючого на той час державного устрою.
У Конституції України (ст.1) закріплено, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. А у ст.ст. 2-8, 13, 15 містяться засади здійснення демократії в Україні.
У сучасному адміністративному праві управління розглядається як функція суспільної праці, як особливе відношення між людьми на правовій або організаційній основі [8, c.22]. Ряд авторів визначають управління як цілеспрямовану організаційну діяльність людей по досягненню запланованих результатів у різних галузях суспільних відносин, у живій природі та техніці [9, с.24]. Існує думка, що зміст управлінської діяльності зводиться до формування та реалізації соціальних інтересів, які складають предмет управлінської діяльності [10, с.4].
Крім цього, державне управління визначають як здійснення виконавчої влади [11, с.432]. На наш погляд, таке уявлення звужує поняття державного управління, беручи до уваги, що воно є функцією суспільної праці [8, с.22], виражає соціальні інтереси, є організуючою діяльністю держави [11, с.30]. Організуюча діяльність держави проявляється у дії органів державної влади і тому державне управління доцільно розглядати з позицій дії органів державної влади.
Застосування системного підходу до управління дозволяє розглянути його як систему, що складається з керуючої та тієї, що керують підсистем, між якими існує постійна взаємодія.
Аналіз низки визначень поняття "управління" та застосування системного підходу дозволяє дістатися висновку, що вірним, з нашої точки зору, уявляється визначення управління як процесу взаємодії підсистем, що означені як суб'єкт та об'єкт управління [2, с.32]. При цьому доцільний розгляди (широкий управління природними процесами) та вузький (управління розвитком суспільства) смисл управління.
Управління у широкому смислі можливо розглядати як сукупність дій суб'єкта по упорядкуванню системи природних процесів з метою забезпечення відповідності об'єктивним закономірностям їх розвитку.
Суб'єкт управління є складовою частиною системи і має на неї прямий вплив. Система є об'єктом управління і здійснює зворотний вплив на суб'єкт. Під системою розуміється система природних процесів, які мають об'єктивний, динамічний характер.
Теорія управління виділяє, залежно від суб'єктного та об'єктного складу, три системи управління: технічну, біологічну, соціальну.
Якщо об'єктом управління постають машини й механізми - це технічна система. У випадку здійснення управління тваринними та рослинними організмами - біологічна система. Об'єктом управління соціальної системи є люди.
Але машини, механізми діють на основі законів математики, фізики. Ці закони відображують розвиток природних процесів, тих, які відбуваються у самій природі. Коріння законів розвитку тваринного та рослинного світу також знаходяться у природних процесах. Що стосується соціальної системи управління, то люди, як об'єкти управління, є продуктом еволюції природи.
Отже, з нашої точки зору, якщо розглядати широкий смисл управління, під об'єктом управління доцільно розглядати саме природні процеси в усій їх багатоманітності.
Суспільство розвивається за об'єктивними законами. Неможливо ігнорувати вплив на його розвиток суб'єктивного чиннику - свідомості суб'єктів суспільних відносин - людей. Врахування значного впливу цього чиннику, на відміну від дії об'єктивних природних законів розвитку, дозволяє розглядати управління у вузькому смислі - коли об'єктом управління постає суспільство.
Таким чином, у вузькому смислі, управління можливо розглядати як цілеспрямовану взаємодію між суб'єктом та об'єктом управління з метою досягнення запланованих суб'єктом результатів розвитку суспільства.
Існувала думка, що вузький смисл державного управління складається з розгляду його як однієї з форм державної діяльності. У свою чергу, широкий смисл містить у собі уяву про управління як управління державою [4, с.167; 9, с.24]. З нашої точки зору, саме таке визначення не зовсім доцільне тому, що державне управління охоплює усі форми (види) державної діяльності. При цьому об'єктом управління постає соціальний розвиток суспільства, а не тільки держава. Держава є формою організації суспільства і виникає на певному етапі його розвитку.
Управління розвитком суспільства є соціальним тому, що здійснюється у сфері людської діяльності шляхом координації дій людей, їх об'єднань, суспільства в цілому. Координація дій відбувається з метою побудування суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Процес координації підпорядкований дії основних законів розвитку суспільства, їх вплив здійснюється у напрямку забезпечення соціальної орієнтації економіки.
Проблеми соціального управління досліджувались ще у Стародавні та Середні віки. Перші спроби філософського осмислення практики управління зроблені у першій половині II тисячоліття до нашої ери і являють собою політичні трактати, канони, де, поряд з філософським обгрунтуванням сутності управління, містилися відповідні настанови царям, чиновникам морального, а, пізніше, і правового характеру.
Loading...

 
 

Цікаве