WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Державне управління як спосіб існування соціальної організації - Реферат

Державне управління як спосіб існування соціальної організації - Реферат


Реферат на тему:
Державне управління як спосіб існування соціальної організації
Процес розбудови української держави має системний характер -демократичне суспільство формується на конституційних засадах, поступово змінюються відносини власності, відбуваються глибокі зміни в системі державного управління. Ці процеси такі, що управляються. Управління повинно ґрунтуватись на науці, на результатах теоретичних досліджень, узагальненні практичного досвіду здійснення управлінських функцій.
Управління є об'єктом дослідження багатьох наук. Кожна з них досліджує його специфічні аспекти: економіка - економічні, юриспурденція - правові, психологія, соціологія - соціально-психологічні аспекти. У філософії (К.Поппер, К.Ясперс) управління аналізується з точки зору проявлення істотних самокеруємих властивостей суспільства. Соціологи (М.Вебер, Т.Веблен, Д.Бернхем) довели існування глибокої кореляційної залежності між станом управління і рівнем впорядкованості суспільних процесів. Звідси витікає дуалістичний характер управління: з одного боку, це - ведення спільних справ, класова функція; з іншого - концепція "ідеальної" управлінської бюрократії. Економісти (Г.Форд, Ф.Тейлор, Г.Емерсон, А.Файоль) розглядають управління як обов'язкову інтегруючу функцію колективної економічної діяльності. У етиці, естетиці, педагогіці (Д.Карнегі, Л.Толстой, Ф.Достоєвський) стверджується, що в управлінні реалізуються моральні якості людей, що управління може аналізуватися та оцінюватися за моральними категоріями. Управління, реалізуючись через керуючий вплив, містить у собі значний педагогічний потенціал: воно навчає, виховує людей, формує їх світогляд, характери, збагачує знанням, досвідом.
Управління має історичний і політичний аспекти. Історичний аспект складається з можливості оцінити роль і місце управління у різних типах людської цивілізації (А.Дж.Тойнбі), при вирішенні різних соціальних, релігійних, національних проблем (М.Карамзін, С.Соловьов, М.Міхай-ловський). Політичний аспект характеризує можливість управління розподіляти цінності та упорядковувати суспільні процеси.
Серед усіх поглядів та аспектів управління правові мають перевагу тому, що їх незнання (або ігнорування) нівелює дію управлінських рішень, самого процесу управління.
Традиційно існує думка про те, що спеціалісти у галузі управління здійснюють інтегративний підхід - управління є частиною великих політичних, економічних, технологічних, соціальних та етичних систем. Основу управління складають концептуальні підходи до нього, принципи та методи управління. Його багатогранність, наявність концептуального підходу є підставою для ствердження щодо науково-методичного фундаменту управління.
Ряд крупних вчених та практиків (Г.Кунц, С.О'Доннел та інші) категорично наполягають на тому, що управління є, насамперед, мистецтвом, що базується на науці. Наука і мистецтво не виключають, а доповнюють одне одного. Базою управління постають досягнення теорії автоматичного регулювання, теорії інформації, кібернетики, економіки, управління реагує на зміни основних концепцій політичного життя суспільства. У той же час, мистецтво управління містить у собі світові досягнення психології, логіки, риторики, етики, філософії, права, способи впливу на особистість та соціум різних релігійних конфесій [1,с.14].
Загальновизнаною є думка про те, що найбільш узагальнене поняття управління наведено у кібернетиці. Воно визначається як процес упорядкування системи, приведення її у відповідність об'єктивним закономірностям, що діють у певному середовищі. Система є складною, такою, що розвивається. У ній відбуваються процеси прийому, збору, обробки, зберігання та видачі інформації. Система постає об'єктом управління, критерієм ефективності дії - відповідність закономірностям, що мають об'єктивний характер. За таким підходом невизначеним постає суб'єкт управління.
Існують спроби розмежувати поняття "теорія управління", "наукове управління", "наука управління". Теорію управління ототожнюють із кібернетикою, наукове управління - з діяльністю по управлінню. Науку управління визначають як науку про закономірності ефективного здійснення усвідомленого та вольового впливу на соціальну систему з метою переводу її з одного стану до іншого, або надання їй певних якостей, властивостей [2, с.14]. На таке визначення науки управління наявно впливає кібернетика.
Існує також точка зору щодо недоцільності погляду на управління як науку. Стверджується, що потрібно лише досліджувати проблеми наукової організації управління. При цьому робиться важливий висновок, що управління є соціальним, являє собою людську діяльність усвідомлено-вольового характеру, спрямовану на забезпечення упорядкованого функціювання різного роду громадських формувань, на поведінку окремих людей. В той же час, робиться висновок про те, що соціальне управління не може виступати об'єктом наукового осмислення та застосування наукових досягнень з метою надання необхідного обгрунтування та ефективності [2, с.17]. Така точка зору не враховує тієї обставини, що об'єктами управління можуть бути не тільки громадські організації та окремі люди, але, насамперед, суспільні відносини.
Отже, типовими варіантами вирішення питання про зміст науки управління є наступні:
- наука управління є і повинна розвиватися;
- науки управління не має і не може бути за причиною багатозначності її предмету;
- єдиною наукою управління є кібернетика;
- є наука управління виробництвом, а усе інше - лише науковість управління;
- оскільки у соціальному сенсі управління здійснюється людьми, усе зводиться до наукової організації праці по управлінню, яка і є наукою управління;
- управління є наукою і мистецтвом, які доповнюють одне одного.
Аналіз специфічних аспектів управління у багатьох галузях наукових знань дозволяє дістатися висновку, що управління є певним видом людської діяльності і здійснюється із спеціальними цілями. Зі зміною державного режиму відповідних змін зазнають основні положення науки управління.
За умов функціювання
Loading...

 
 

Цікаве