WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка (різне) → Зайнятість населення в екстремальних умовах - Курсова робота

Зайнятість населення в екстремальних умовах - Курсова робота

гарне погодиться зі здоровим глуздом і має досить глибокі корені в повсякденній свідомості, що міцно ототожнює нормальне і загальноприйняте.
Даний статистико-адаптаційний підхід до розуміння норми викликає, однак, різку критику, тому що індивідуальні розходження між однотипними соціальними об'єктами досягають іноді настільки великих величин , що середньостатистичні норми виявляються досить далекі від реальних індивідуальних норм. З огляду на, що, принаймні, дві обставини унеможливлюють однозначне визначення нормальна і ненормального (множинність соціальних общностей, соціумів, і неоднорідність пропонованих кожним таким соціумом вимог), деякі дослідники, власне кажучи, заперечують наявність об'єктивних основ для розрізнення норми. Але такий погляд у науковому плані є не що інше, як зняття проблеми норми, капітуляція перед її складністю і перехід до опису будь-якого
таксономического об'єкта тільки як особливого, унікального у
своєму роді.
Така крайня, на мій погляд, точка зору неправомірна, тому що, незважаючи на складності пізнавального процесу в самій об'єктивній реальності маються передумови для розрізнення норми. Поняття норми -відносно. Це означає, що, по-перше, абсолютно нормальних систем у реальності не буває; по-друге, нормальність виявляється лише в порівнянні. Наприклад, сомалийцам сучасна економічна ситуація в Україні показалася б цілком нормальної . Якщо порівнювати показники середнього рівня життя сучасної України і США 40-50-х рр. , то одержимо цілком порівнянні значення. . Самі ж жителі нашої країни, як правило, оцінюють нинішній рівень життя в порівнянні з тим, що було років 15 назад, тому зміни, зокрема, в економіці сприймаються багатьма як
аномальні.
Таким чином, підстави теорії норми в значній мірі зв'язані з діалектичним трактуванням категорії міри . У цій області до числа самих істотних труднощів відноситься визначення границь норми. Останнім часом склалося представлення про норму як оптимумі функціонування і розвитку. Ці ідеї застосовуються до тих соціальним об'єктам, які можна розглядати як системи. Середньостатистичний підхід до поняття норми доповнюється представленням про норму як інтервалі, у межах якого кількісні коливання процесів здатні утримувати систему на рівні функціонального оптимуму - це оптимальна зона, у межах якої система не переходить на патологічний рівень. Норма-крапка досить широко використовується в таких областях знань, як хімія, фізика, медицина (наприклад, температура тіла, що відрізняється від 36,7 градусів, визнається анормальною ) і т.п. У соціальних системах об'єктивних норм-крапок практично не існує. У зв'язку з цим соціологи найчастіше використовують як норму-крапку середнє значення, розраховане для всієї системи. Відхилення показників кожного об'єкта від середнього може вважатися анормальним , якщо величина цього відхилення перевершує деяке суб'єктивно обумовлене значення. Величина цього значення залежить від значеннєвого змісту розв'язуваної задачі , особливостей об'єкта й інтуїції дослідника.
У відношенні нашого предмета дослідження це означає, що для визначення умов як екстремальних, необхідно з'ясувати положення і ступінь зсуву показників розвитку конкретного соціуму до одному з полюсів континуума значень, що знаходяться в границях "норма - відхилення - экстремум".
Аналізуючи ті соціальні явища і процеси, що у першу чергу
характеризують ситуацію в сфері зайнятості населення, дисертантом були виділені наступні основні показники її функціонування і розвитку:
1. Питома вага зайнятого економічною діяльністю населення й основнісоціально-професійні групи на ринку праці;
1) Розрахований по методології МАРНОТРАТ, не включає сховані форми безробіття.
2) Покрита А. Ринкова трансформація і проблема пріоритетів в економіці України // Економіка
Україні.
2. Неповна зайнятість населення;
3. Незареєстрованна (тіньова) зайнятість населення;
4. Економічно активне й економічно неактивне населення;
5. Рівень безробіття і безробітні в структурі населення;
6. Сховане безробіття;
7. Рух робочої сили (рівень звільнення і рівень прийому);
8. Кон'юнктура ринку праці (динаміка попиту та пропозиції робочої
сили);
9. Сприйняття безробітними свого соціального статусу;
10. Рівень соціального захисту, зв'язаний із проблематикою
зайнятості населення;
11. Деякі поведінкові орієнтації населення на ринку праці. Далі, виходячи з мети і задач дисертаційної роботи, як ключовий метод дослідження передбачається використання діагностики як різновиду системного аналізу, що включає наступні процедури:
1) аналіз конкретної соціальної ситуації;
2) вивчення обумовленого нею поводження визначених груп людей;
3) виявлення на цій основі соціальних проблем і їх типологизация.
5. Висновки
У першому розділі дисертації проаналізовані різні підходи до вивчення зайнятості й екстремальності, розроблені в соціологічній, економічній літературі до дійсного часу, сформоване адекватне існуючим реаліям представлення про поняття - "зайнятість населення" і "екстремальні умови".
Зайнятість населення - це соціально-економічна категорія, що характеризує, з одного боку, включенность індивідів у суспільно
значиму діяльність, що приносить їм доход (заробіток), а з іншого боку -солідарність суспільства із шукаючу роботу індивідом, що виражається в соціальній допомозі (допомоги з безробіття) на період пошуку підходящого робочого місця.
Екстремальні умови - такі умови, що виходять за рамки норми, що склалися в ході історичного розвитку даної соціальної системи стосовно до даного виду діяльності (умовам існування) і грозять загибеллю системі.
На основі теоретичного визначення соціальної сутності категорій зайнятості й екстремальності, а також використовуючи системний підхід при аналізі соціальних процесів, що відбуваються в сфері зайнятості, були розроблені якісні і кількісні параметри, що характеризують екстремальні умови; побудована система показників, що характеризують зайнятість населення в конкретних екстремальних умовах. Розуміння екстремальних умов як таких, котрі виходять за рамки норми, визначило необхідність з'ясувати положення і ступінь зсуву показників розвитку конкретного соціуму до одному з полюсів континуума значень, що знаходяться в границях "норма - відхилення -экстремум". Як базу порівняння була використана розроблена В. В. Локосовым система гранично-критичних (граничних) значень основних показників розвитку
суспільства.
При обґрунтуванні вибору переліку показників, що характеризують умови життєдіяльності соціуму, дисертант виходив з необхідності обмеження цього переліку лише основними показниками, що впливають на ситуацію в сфері зайнятості (показники розвитку демографічної, економічної, екологічної і соціальної сфер соціуму). Таким чином, перший розділ дисертації завершується обґрунтуванням методології емпіричного дослідження предмета дослідження на мега- і макрорівні аналізу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Смит А. "Дослідження про природу і причини багатства народів"
2. Маршалл А. "Принципи економічної науки"
3. Маршалл А. "Принципи політичної економії"
4.С.В. Мочерний "Основи економічних знань"
5. Гэлбрейт Дж. "Економічні теорії і мети суспільства"
6. Селигмен Б. "Основні плини сучасної економічної думки"
Loading...

 
 

Цікаве